Постанова № 42494668, 21.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2580/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Пакіж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Відповідач), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.07.2014 року №0012551501 та від 01.08.2014 року №0012681501; визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій на суму боргу, який є неузгодженим; зобов'язати відповідача внести відомості до картки особового рахунку позивача про відсутність податкового боргу, штрафу та пені з податку на додану вартість та зобов'язати відповідача скасувати нараховану пеню та штраф станом на день подачі позову.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Чернігівобленерго» є платником податку на додану вартість. Термін подання податкової декларації визначений п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), а саме - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, 18.06.2014 року відповідачем було отримано податкову декларацію з податку на додану вартість ПАТ «Чернігівобленерго» за результатами роботи товариства в травні 2014 року.

Відповідно до зазначеної декларації (рядок 25) позивачем, за результатами роботи товариства в травні 2014 року нарахований податок на додану вартість в сумі 6 682 627,00 грн.

Останнім днем сплати задекларованого товариством податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 57.1 ст. 57 ПК України, в сумі 6 682 627,00 грн., є 30 червня 2014 року.

Задекларована сума 6 682 627,00 грн. податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) була повністю перерахована ПАТ «Чернігівобленерго» до державного бюджету платіжними дорученнями № 187907 від 26 червня 2014 року.

В оскаржуваному ППР відповідач зазначає, що ПАТ «Чернігівобленерго» невчасно сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 56 641,90 грн.

Так, 15.04.2014 відповідачем було сформовано податкову вимогу № 845-25 від 15.04.2014, виходячи зі змісту якої у ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 14.04.2014 існує податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 55 715,78 грн.

Не погоджуючись з даною вимогою, ПАТ «Чернігівобленерго» оскаржило її до суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року, по справі № 825/1408/14 прийнято рішення, яким визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 845-25 від 15.04.2014 в сумі 55 715,78 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 27.10.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі № 825/1408/14.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На оскаржену суму боргу контролюючим органом нараховано штрафні санкції за березень і квітень 2014 року, на підставі чого складено податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 № 0012551501, яким відповідач зобов'язав ПАТ «Чернігівобленерго» сплатити штраф у розмірі 10% - в сумі 11 193,62 грн.

Також, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ПАТ «Чернігівобленерго», за результатами якої складено акт від 24.07.2014 № 477/25-26/15-01-39 (далі по тексту - акт перевірки).

В ході проведення перевірки було встановлено порушення платником п. 57.1 ст. 57 ПК України щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість до бюджету, а саме: по податковій декларації з податку на додану вартість № 9028689639 від 20.05.2014 встановлено затримку на 27 днів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 56 641,85 грн. Сума штрафу становить 5 664,19 грн. (10%).

За результатами розгляду даного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2014 № 0012681501, яким до платника застосовано штраф в розмірі 5 664,19 грн.

Не погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Чернігівобленерго» не має податкового боргу перед відповідачем по податку на додану вартість, який визначений в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, а тому, підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про зобов'язання податкового органу внести відомості до картки особового рахунку платника ПАТ «Чернігівобленерго» про відсутність податкового боргу, штрафу та пені з податку на додану вартість, оскільки ці відомості визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Отже, зазначена у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні ст. 126 ПК України передбачає штрафні санкції у двох випадках, а саме:

- якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств;

та/або

- якщо платник податків не сплачує авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Крім того, термін подання податкової декларації визначений п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, а саме - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи норми податкового законодавства, ст. 126 ПК України взагалі не передбачає нарахування штрафних санкцій по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), а тому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Проте, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області внести відомості до картки особового рахунку платника ПАТ «Чернігівобленерго» про відсутність податкового боргу, штрафу та пені з податку на додану вартість підлягають частковому задоволенню, оскільки під час судового розгляду з'ясувалось, що позивач має на увазі лише відомості визначені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій а основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

В свою чергу, зобов'язання ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області внести відомості до картки особового рахунку платника ПАТ «Чернігівобленерго» про відсутність податкового боргу, переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, а позовні вимоги задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 22.07.2014 року №0012551501.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області та від 01.08.2014 року №0012681501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» судові витрати в розмірі 3 848, 88 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.