Ухвала суду № 42494539, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 року

справа № 804/6236/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 квітня 2014 року №0000342203, №0000352203, №0000362203.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за січень 2014 року Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393122), за результатами якої складено акт №338/04-67-22-03/05393122 від 21 березня 2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року ПАТ «Дніпропетровський трубний завод».

Згідно зазначеного акту податковим органом було встановлено порушення позивачем: п. 6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 року №678 (далі - Порядок №678), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11.12.2013 року №2094, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України - ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» в декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року не задекларовано показники в рядку 21.3 "Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу" у сумі (- 6 304 634) грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового періоду (рядок 24 декларації) за січень 2014 року на суму 648 337 грн., завищення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в сумі 3 952 232 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 декларації) на суму 1 704 065 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року:

- №0000342203, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 952 232 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 1 976 116 грн.;

- №0000352203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 648 337 грн.;

- №0000362203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 2556097,50 грн. в т.ч. 1 704 065 грн. - за основним платежем та 852 032,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено обґрунтованості своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі такого акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 6 п. 4 розділу V Порядку №678 залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

У відповідності до положень ст. 58, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України визначається, що за результатами перевірок у разі виявлення порушень приймаються податкові повідомлення-рішення. Тільки на підставі податкового повідомлення-рішення (крім самостійного виправлення помилок платником податків) здійснюється коригування податкової звітності.

Відповідно до пункту 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року №1236 (далі - Порядок №1236) у разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податку структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою "В4".

Як вбачається зі змісту форми податкового повідомлення-рішення "В4", яка є додатком 8 до Порядку №1236, при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення.

За приписами п. 4.5 Порядку №1236 після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків.

Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Слід зазначити, що до набрання законної сили судовим рішенням у разі здійснення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, воно є неузгодженим, а отже сума від'ємного значення продовжує враховуватись платником податку при розрахунку податку на додану вартість в наступних податкових періодах.

У відповідності до положень ст.ст. 54, 56 Податкового кодексу України узгодженим податковим зобов'язанням вважається податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, або визначене податковим органом (в тому числі у випадку виявлення завищення від'ємного значення з податку на додану вартість) у податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржене платником податків або можливість оскарження якого вичерпана.

Надаючи аналіз вказаним нормам законодавства, колегія суддів робить висновок про те, що саме у контролюючих органів відсутнє право, а у платника податку обов'язок на зменшення сум від'ємного значення з податку на додану вартість, які були зменшені контролюючим органом, у картці особового рахунку платника податків до дня завершення процедури адміністративного або судового оскарження. Право і обов'язок на таке зменшення виникає протягом десяти днів, що настають за днем закінчення процедури адміністративного або судового оскарження. Отже, до цього моменту визначені платником податків показники податкової декларації з податку на додану вартість є правомірними та не підлягають коригуванню.

Судом встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2012 року (акт №379/22.3-05393122 від 19.12.2013 року) було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.01.2014 року №00000931100 про зменшення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму ПДВ у розмірі 6 304 634 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення від 10.01.2014 року №00000931100, на яке йдеться посилання в акті перевірки, оскаржено позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/1751/14 адміністративний позов було задоволено, а податкове повідомлення-рішення від 10.01.2014 року №0000093100 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 304 634 грн. - скасовано.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства та встановлених судом обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що висновки, зазначені в акті "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року" від 21 березня 2014 року №338/04-67-22-03/05393122 є помилковими, оскільки ґрунтуються на неузгоджених податкових зобов'язаннях, а саме - на неузгодженому зменшенні розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 6 304 634 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2014 року №0000093100, яке є предметом судового оскарження по справі №804/1751/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається в акті перевірки відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14 квітня 2014 року №0000342203, №0000352203, №0000362203 прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко