Ухвала суду № 42494503, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № П/811/893/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградолія" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кіровоградолія" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11 листопада 2013 року №0001152206 та №0001162206, від 05 лютого 2014 року №0000142206 та №0000152206.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу №635 від 30.08.2013 року Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Кіровоградолія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт №86/11-23-22-06/00373869 від 28.10.2013 року (т.1 а.с.42-109).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення:

- п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІV квартал 2011 року - 73 290 грн.; за І квартал 2012р. - 3 096 777 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 18050153 грн., в т.ч. за І квартал 2012р. - 737 780 грн., ІІ квартал 2012 р. - 5 094 994 грн., ІІІ квартал 2012р. - 12 215 700 грн., ІV квартал 2012р. - 1 679 грн.;

- п.п.198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17 197 290 грн., а саме: жовтень 2011р. - 1 106 278 грн., листопад 2011р. - 1 022 109 грн., грудень 2011р. - 344 204 грн., січень 2012р. - 1 160 459 грн., лютий 2012р. - 771 697 грн., березень 2012р. - 5 090 984 грн., квітень 2012р. - 673 446 грн., травень 2012р. - 1 327 283 грн., червень 2012р. - 1 457 694 грн., липень 2012р. - 134 648 грн., вересень 2012р. - 540 236 грн., жовтень 2012р. - 843 436 грн., листопад 2012р. - 324 103 грн., грудень 2012р. - 255 грн.;

- п.п.198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (рядок 19) в періоді, що перевірявся на загальну суму 7 399 269 грн., у т.ч. за жовтень 2011р. - 96 408 грн., грудень 2011р. - 745 961 грн., лютий 2012р. - 69710 грн., березень 2012р. - 346 875 грн., квітень 2012р. - 3 708 783 грн., липень 2012р. - 781 478 грн., серпень 2012р. - 1 650 054 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 листопада 2013 року:

№0001152206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 27 075 230 грн., в т.ч. 18 050 153 грн. - за основним платежем та 9 025 077 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.10);

№0001162206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 3 170 067 грн., в т.ч. за 2011 рік - 73 290 грн., І квартал 2012р. - 3 096 777 грн. (т.1 а.с.11);

№0001132206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 795 935 грн., в т.ч. за основним платежем - 17 197 290 грн. та 8 598 645 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0001142206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальній сумі 7 399 269 грн..

Позивач, не погодившись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, подав скарги. За результатами адміністративного оскарження: рішенням ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №534/10/11-28-10-01-08 від 17.01.2014 року податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 року №0001152206 та №0001162206 - залишено без змін; частково скасовані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 року №0001132206 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 440 922 грн. і 220 461 грн. штрафної (фінансової) санкції та №0001142206 на зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 779 106 грн., в інших частинах рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (т.1 а.с.17-28); рішенням Міністерства доходів і зборів України від 26.02.2014 року №3693/6/99-99-10-01-15 оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги - залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (т.1 а.с.36-41).

У зв'язку з цим, Кіровоградською ОДПІ винесено податкові повідомлення - рішення від 05 лютого 2014 року:

№0000142206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 134 552 грн., в т.ч. за основним платежем - 16 756 368 грн. та 8 378 184 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.12);

№0000152206, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальній сумі 6 620 163 грн. (т.1 а.с.13).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 11 листопада 2013 року №0001152206 та №0001162206, від 05 лютого 2014 року №0000142206 та №0000152206 є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що за результатами перевірки відповідачем було зроблено висновок про завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05 Декларацій з податку на прибуток "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 83 400 384, в тому числі за ІV квартал 2011 року - 85 290 грн., І квартал 2012р. - 6 475 520 грн., ІІ квартал 2012р. - 20 584 749 грн., ІІІ квартал 2012р. - 56 246 830 грн., ІV квартал 2012 р. - 7 995 грн..

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року (загальна сума 186 828 236 грн.) Товариством до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) віднесено вартість насіння соняшника, прямі витрати на оплату праці, амортизацію виробничих основних фондів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом, суми внесків на соціальні заходи, витрати на оплату службових відряджень, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інші послуги з утримання виробничих приміщень, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на охорону праці та інші витрати.

Усі витрати відображено позивачем в декларації в період отримання доходу від реалізації послуг переробки, реалізації готової продукції (олії соняшникової та шроту соняшникового).

У ході перевірки податковий орган дійшов висновку, що ціна, по якій товариство реалізувало готову продукцію на експорт, була нижча порівняно з ціною його придбання, у зв'язку з чим, позивачем отримано збитки в сумі 11 532 995 грн. Також відповідач зазначав в судовому засіданні, що причиною отримання збитків є віднесення до складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрат на придбання насіння соняшника в загальній сумі без ПДВ 83 221 198, 90 грн. та транспортно-експедиційних витрат в сумі без ПДВ 2 626 013,90 грн. На думку податкового органу, зазначені витрати повинні включати в себе ПДВ.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.4 статті 135 ПК України визначено дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) є доходом від операційної діяльності, який визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140, ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

За приписами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Перелік таких витрат наведено в п. 138.8 ст. 138 ПК України.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат - витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм матеріального права, колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Кіровоградолія" (Покупець) було укладено договір поставки №2-КМ-СП від 09.09.2011 року з ТОВ "Кернел-Трейд" (Постачальник) на придбання насіння соняшника, українського походження.

Відповідно до умов вказаного договору Постачальник зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшника. Кількість товару за даним договором складає 24 000 тон +/- 15% за ціною 4 050 грн. з урахуванням ПДВ 20% за 1 тонну. (т.1 а.с.128)

На виконання даного договору ТОВ "Кернел-Трейд" поставило позивачу насіння соняшника в кількості 27 352,98 т на загальну суму з ПДВ 110 781 189 грн., про що свідчать видаткові накладні (т.1 а.с.187-205), податкові накладні (т.1 а.с.206, 208-225)

Судом встановлено, що в подальшому, отриманий від ТОВ "Кернел-Трейд" товар, ПАТ "Кіровоградолія" було перероблено та отримано олію соняшникову, шрот та лушпиння насіння соняшника. Частина виготовленої продукції - олії соняшникової було реалізовано на експорт, інша частина олії соняшникової станом на 31.12.2012 року зберігалась на складі, шрот соняшниковий - реалізований на внутрішньому ринку України, лушпиння насіння соняшника використано на підприємстві як паливо для виробництва пара на технологічні потреби підприємства.

Позивачем (Продавець) укладено контракт з Inerco Trade S. A. (Покупець) №1112-КОР-І-І від 07.10.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар - олію соняшникову нерафіновану, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його відповідно до термінів і умов контракту. (т.2 а.с.31-33) Даний договір посвідчено в Аграрній біржі України від 25.11.2011 року №506/16.

21.11.2011 року ПАТ "Кіровоградолія" (Довіритель) та ТОВ «Агроінтеграл-Сервіс» (Брокер) укладено договір-доручення №325/7, відповідно до якого Довіритель доручає, а Брокер зобов'язується від імені, за винагороду та за рахунок Довірителя здійснити маркетинговий пошук, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі з продажу олії соняшникової нерафінованої (т.2 а.с.35-36).

25.11.2011 року укладено зовнішньоекономічний біржовий контракт. (т.2 а.с.37-38)

Факти отримання позивачем вищезазначених послуг підтверджуються: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.71-73); податковими накладними (т.2 а.с.74-76).

Транспортування товару здійснено ТОВ "АТП-2004" (Автоперевізник). Позивачем (Клієнт) укладено з даним товариством генеральний договір на послуги по автоперевезенню №17 від 17.02.2014 року, згідно якого Клієнт доручає, а Автоперевізник зобов'язується за плату і за рахунок Клієнта виконати послуги, пов'язані з систематичним перевезенням вантажів на умовах даного договору. (т.1 а.с.226-227)

Факти отримання позивачем послуг перевезення від ТОВ "АТП-2004" підтверджуються: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.21-25); податковими накладними (т.2 а.с.26-30).

01.12.2011 року між ПАТ "Кіровоградолія" (Замовник) та ТОВ «Ойлтранстермінал» (Виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №328/0112, відповідно до якого Виконавець за замовленням та за рахунок Замовника приймає на себе зобов'язання з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) олії соняшникової нерафінованої, та подальшу обробку вантажу, згідно заявок та Інструкцій замовника, у відповідності до умов даного договору. (т.2 а.с.77-82)

Крім того, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Ойлтранстермінал» (Брокер) було укладено договір-доручення №002/2011 від 30.11.2011 року про надання послуг по декларуванню вантажу (товару). (т.2 а.с.84)

Факти отримання позивачем послуг від ТОВ «Ойлтранстермінал» підтверджуються: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.2 а.с.106-115); податковими накладними (т.2 а.с.26-30).

Розрахунки за вказані товари (послуги) з постачальниками (перевізниками) проведені в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з банківських рахунків товариства на поточні рахунки постачальників вказаних товарів (послуг) (т.1 а.с.130-158, 159-186, 228-244, т.2 а.с.1-20, 42-62, 68-70, 85-105).

На виконання умов укладеного зовнішньоекономічного контракту ПАТ "Кіровоградолія" було поставлено на експорт олію соняшникову в кількості 11 924,560 тон на загальну суму 91 486 071,92 грн. (еквівалент 11 447 577,60 доларів США), що також підтверджується результатами перевірки та первинними документами (ВМД) за відповідний звітний період. (т.2 а.с.63-67)

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства та зі змісту досліджених судом первинних документів, колегія суддів зазначає, що всі первинні документи надані позивачем (як податковому органу під час перевірки, так і до суду) відповідають вимогам встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання та фактичне використання у власній господарській діяльності отриманих товарів (надання робіт/послуг), колегія суддів зазначає, що надане документальне оформлення операцій між позивачем та його контрагентами свідчить про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між такими особами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ПАТ "Кіровоградолія" було правомірно віднесено до складу витрат - витрати по придбанню насіння соняшникового у ТОВ «Кернел Трейд» та витрати на транспортно-експедиційні послуги від ТОВ «Ойлтранстермінал» та ТОВ «АТП-2004», на підставі належним чином оформлених первинних документів, складених в ході реального виконання господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відповідачем зазначено, що ПАТ "Кіровоградолія" мало взаємовідносини з підприємствами, у яких встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій, а саме ПП "Кіровоградський митний термінал", ТОВ НВО "Мета", ТОВ "Ріне", ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз", ТОВ "Аван-Тайм. Зовнішторг", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в зв'язку з чим податковим органом не визнаються витрати в сумі 179 185 та зменшено податковий кредит з ПДВ на суму 35 837 грн..

Так, судом встановлено, що ПАТ "Кіровоградолія" перебувало у фінансово-господарських відносинах з ПП "Кіровоградський митний термінал", ТОВ НВО "Мета", ТОВ "Ріне", ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз", ТОВ "Аван-Тайм. Зовнішторг", фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

Між позивачем (Замовник) та ПП "Кіровоградський митний термінал" (Брокер) було укладено договори-доручення №133 від 21.07.2011 року та №192 від 15.11.2012 року на декларування товару й іншого майна, що переміщуються через митний кордон України (т.2 а.с.191-194).

Факти отримання позивачем від даного контрагента послуг згідно договорів підтверджуються: актом (т.2 а.с.185), податковою накладною (т.2 а.с.186).

Вартість наданих послуг позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с.187), випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.188-190).

Вищезазначену податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту у квітні 2012 року у загальній сумі ПДВ 1 099,50 грн., що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Кіровоградолія".

Витрати, понесені позивачем на придбання послуг у даного контрагента, позивачем віднесено до складу витрат 2 кварталу 2012 року.

До того ж, колегія суддів враховує, що контрагент позивача ПП "Кіровоградський митний термінал" підтвердив фінансово-господарські відносини з позивачем, надавши до суду первинні бухгалтерські документи. (т.3 а.с.15-19)

Також, між ПАТ "Кіровоградолія" (Покупець) та ТОВ НВО "Мета" (Постачальник) було укладено договір поставки №0211 від 02.11.2011 року, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар: обладнання та запасні частини до маслоекстракційного та маслопресового обладнання. (т.2 а.с.195)

Факти отримання позивачем від ТОВ НВО "Мета" товару згідно даного договору підтверджуються: специфікаціями (т.2 а.с.196-198); видатковими накладними (т.2 а.с.199, 213, 227); податковими накладними (т.2 а.с.211-212, 226, 230-231); товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.201, 215, 229).

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад, грудень 2011 року, квітень, травень 2012 року, що встановлено податковим органом під час перевірки позивача.

Позивачем за отриманий товар перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ НВО "Мета" вартість отриманого товару, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.205, 210, 216-217, 232), випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.202-204, 206-209, 218-225, 233-236).

Витрати, понесені позивачем на придбання товару у даного контрагента, позивачем віднесено до складу витрат за 4 квартал 2011р..

Між, позивачем (Покупець) та ТОВ "Ріне" (Постачальник) було укладено договір поставки засобів по догляду за легковими автомобілями.

Факти отримання позивачем від даного контрагента товару підтверджуються: видатковою накладною (т.2 а.с.134); податковою накладною (т.2 а.с.136).

Вищезазначену податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту у листопаді 2011р. у сумі ПДВ 166,80 грн., що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Кіровоградолія".

Вартість отриманого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.138-141), випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.142-149).

Витрати, понесені позивачем на придбання послуг у даного контрагента, позивачем віднесено до складу витрат 4 кварталу 2011 року.

Разом з тим, між ПАТ "Кіровоградолія" (Покупець) та ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз" (Постачальник) було укладено договір поставки запасних частин, а саме механічні ущільнення для насосів Екстракційного цеху.

Факти отримання позивачем від даного контрагента товару підтверджуються: видатковими накладними (т.2 а.с.150, 152, 154, 156), податковими накладними (т.2 а.с.158-162).

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до складу податкового кредиту у жовтні-грудні 2012 року у загальній сумі ПДВ 1599 грн., що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Кіровоградолія".

Вартість товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (т.2 а.с.163, 167, 171), випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.164-166, 168-170, 172-178).

Витрати, понесені позивачем на придбання послуг у даного контрагента, позивачем віднесено до складу витрат 4 кварталу 2012 року.

До того ж, колегія суддів враховує, що контрагент позивача ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз" підтвердив фінансово-господарські відносини з позивачем, надавши до суду первинні бухгалтерські документи. (т.3 а.с.28-48)

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Аван-Тайм. Зовнішторг" (Постачальник) було укладено договір поставки скла Т-4.

Факти отримання позивачем від даного контрагента товару підтверджуються: накладною (т.2 а.с.128); податковою накладною (т.2 а.с.127), прибутковою накладною (т.2 а.с.129).

Вищезазначену податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту у листопаді 2011 року у сумі ПДВ 566,33 грн., що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Кіровоградолія".

Вартість товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с.138-141), випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.131-133).

Витрати, понесені позивачем на придбання послуг у даного контрагента, позивачем віднесено до складу витрат 4 кварталу 2011 року.

Між ПАТ "Кіровоградолія" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір надання послуг з ремонту електродвигунів цехового обладнання.

Факти отримання позивачем від даного контрагента послуг підтверджуються: актом виконаних робіт (т.2 а.с.179); податковою накладною (т.2 а.с.180).

Вищезазначену податкову накладну позивачем включено до складу податкового кредиту у жовтні 2011 року у сумі ПДВ 796,80 грн., що встановлено податковим органом при перевірці ПАТ "Кіровоградолія".

Вартість отриманого товару позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням (т.2 а.с.181), випискою по рахунку з банку (т.2 а.с.182-184).

Витрати, понесені позивачем на придбання послуг у даного контрагента, позивачем віднесено до складу витрат 4 кварталу 2011 року.

До того ж, колегія суддів враховує, що контрагент позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 підтвердив фінансово-господарські відносини з позивачем, надавши до суду первинні бухгалтерські документи. (т.3 а.с.21-24)

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що факт використання товарів, отриманих позивачем від вказаних контрагентів у власній господарській діяльності, та, відповідно, реальність виконання договорів сторонами, підтверджується первинними бухгалтерськими документами, щодо отримання даного товару, використання його в господарській діяльності (т.3 а.с.51-112), що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно включено до складу витрат вартість товарів та послуг, придбаних у ПП "Кіровоградський митний термінал", ТОВ НВО "Мета", ТОВ "Ріне", ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз", ТОВ "Аван-Тайм. Зовнішторг", фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на загальну суму 179 185 грн..

З урахуванням встановлених судом обставин справи та наведених норм законодавства, а також підтвердження матеріалами справи використання позивачем в господарській діяльності товарів та послуг отриманих від вищевказаних контрагентів, наявність документального та реального підтвердження виконання операцій між позивачем та даними контрагентами, наданими суду первинними документами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат - витрати на придбання товарів та послуг, що означає відсутність у відповідача правових підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 27 075 230 грн., в т.ч. 18 050 153 грн. - за основним платежем та 9 025 077 грн. - штрафні (фінансові) санкції, а також неправомірно зменшено розмір від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 3 170 067 грн., в т.ч. за 2011 рік - 73 290 грн., І квартал 2012р. - 3 096 777 грн..

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту позивачем по операціям з ПП "Кіровоградський митний термінал", ТОВ НВО "Мета", ТОВ "Ріне", ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз", ТОВ "Аван-Тайм. Зовнішторг", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Проте, такі висновки податкового органу є необґрунтованими, з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу вищенаведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що факт використання товару/послуг позивачем у власній господарській діяльності, та, відповідно, реальність виконання договорів сторонами, підтверджується первинними бухгалтерськими документами щодо отримання даного товару, використання його в господарській діяльності, що підтверджується належними доказами, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що з даними контрагентами не виникало розбіжностей між сумою задекларованих податкових зобов'язань та податковим кредитом позивача, тому зменшення відповідачем "Кіровоградолія" ПДВ в сумі 35 837 грн. є безпідставним.

Беручи до уваги те, що факти придбання позивачем у ТОВ "Кернел Трейд", ТОВ "Ойлтранстермінал", ТОВ "АТП-2004", ПП "Кіровоградський митний термінал", ТОВ НВО "Мета", ТОВ "Ріне", ТОВ "Зей Ком'юнікейшнз", ТОВ "Аван-Тайм. Зовнішторг", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, товарів та послуг, згідно вищезазначених договорів, підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, колегія суддів робить висновок про фактичне підтвердження наявності у позивача підстав для віднесення суми сплаченого даним контрагентам ПДВ до податкового кредиту у перевіряємому періоді та неправомірність донарахування податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 16 756 368 грн. та 8 378 184 грн. - штрафні (фінансові) санкції, а також неправомірне зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальній сумі 6 620 163 грн..

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкові повідомлення - рішення від 11 листопада 2013 року №0001152206 та №0001162206, від 05 лютого 2014 року №0000142206 та №0000152206 прийняті Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко