Постанова № 42494496, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № 804/11835/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

09 вересня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000862210 від 17.04.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, викладені в акті, не відповідають фактичним обставинам справи, а податкове повідомлення-рішення №0000862210 від 17.04.2013 року винесене з порушеннями норм чинного законодавства України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адіоніс", не погодившись з постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 21.03.2013 року по 27.03.2013 року посадовими особами Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська (правонаступником якої є Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області) проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" з питання не подання в установлений законом строк податкової декларації з податку на додану вартість за січень - лютий 2013 року, за результатами якої складено акт №1401/22-1/36366810 від 03.04.2013 року.

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущене позивачем порушення: ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого у податковому (звітному) періоді січень - лютий 2013 року позивачем занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 3862,54 грн., в тому числі у січні 2013 року - 1931,27 грн., у лютому 2013 року - 1931,27 грн..

На підставі вищевказаного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (форми "Р") №0000862210 від 17.04.2013 року, за яким ТОВ "Адіоніс" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 4828,18 грн., з яких 3862,54 грн. - за основним платежем, 965,64 грн. - за штрафними санкціями.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Дослідивши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що камеральні та документальні перевірки провадяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим кодексом, а фактичні перевірки - чим кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно до п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №1401/22-1/36366810 від 03 квітня 2013 року позапланова виїзна перевірка позивача проводилась Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська з питань не подання в установлений законом строк податкової декларації з податку на додану вартість за січень - лютий 2013 року.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом перевірки було виключно питання не подання податкових декларацій, а отже Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська не мала правових підстав перевіряти в межах такої перевірки питання правомірності нарахування податку на додану вартість. Такі дії вчинені з перевищенням податковим органом своїх повноважень.

Окрім того, колегія суддів вважає, що саме проведення позапланової перевірки є протиправним, оскільки податкові декларації за січень-лютий 2013 року були подані позивачем до податкового органу в порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі №804/14377/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, адміністративний позов ТОВ "Адіоніс" задоволено частково: визнано протиправним не визнання Лівобережною ОДПІ податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року з додатком №5 ТОВ "Адіоніс" податковою звітністю, яке оформлено листом №5167/10/18.2-15 від 19 лютого 2013 року, визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року з додатком №5 ТОВ "Адіоніс" такою, що подана у день її фактичного отримання Лівобережною ОДПІ - 18 лютого 2013 року.

Разом з тим, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2013 року по справі №804/10501/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року, адміністративний позов ТОВ "Адіоніс" задоволено частково: визнано податкову декларацію ТОВ "Адіоніс" з податку на додану вартість за лютий 2013 року такою, що подана у день її фактичного отримання Лівобережною ОДПІ - 05 березня 2013 року із відображенням цих даних в особовій картці платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що вищевказані обставини доказуванню у даній справі не підлягають.

Отже, податкові декларації ТОВ "Адіоніс" з податку на додану вартість за січень та лютий 2013 року оформлені належним чином та подані до податкового органу у визначений законом строк, що свідчить про відсутність правових підстав для проведення вищевказаної перевірки.

Також, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки позивача про те, що підприємством не включено до складу податкових зобов'язань ПДВ у сумі 4 554,8 грн. та не включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 692,26 грн. є необгрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду податкових декларацій ТОВ "Адіоніс" за січень та лютий 2013 року, судом встановлено, що позивачем були задекларовані наведені суми ПДВ у складі податкових зобов'язань та податкового кредиту та враховані при розрахунку податку.

Окрім того, у складі податкового кредиту січня 2013 року позивачем задекларована сума ПДВ в розмірі 115,5 грн., яка була нарахована та сплачена на користь ТОВ "Юридична компанія "Тезіс" за надані у грудні 2012 року юридичні послуги, що підтверджується даними договору №32 від 20.09.2010 року, акту №418 від 29.12.2012 року, рахунку-фактури № СФ-0000418 від 29.12.2012 року, платіжного доручення №1060 від 21.05.2013 року та податкової накладної від 29.12.2012 року №3, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що отримання юридичних послуг було пов'язано із здійсненням господарської діяльності ТОВ "Адіоніс", внаслідок чого позивачем сума ПДВ у розмірі 115,5 грн. була правомірно включена до складу податкового кредиту. Первинні документи надавались податковому органу під час проведення перевірки.

В свою чергу, відповідачем в акті перевірки не заперечується правомірність формування наведеної суми податкового кредиту, не зменшується податковий кредит позивача за січень 2013 року на 115,5 грн..

В той же час, відповідачем протиправно не була врахована наведена сума ПДВ в розмірі 115,5 грн. у складі податкового кредиту позивача за січень 2013 року при розрахунку податку.

У відповідності до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, на підставі якої податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, визначається, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

В матеріалах справи наявні копії платіжних доручень №989 від 28.02.2013 року та №1011 від 28.02.2013 року, з яких вбачається, що ТОВ "Адіоніс" за наслідками січня та лютого 2013 року сплатило до бюджету суму ПДВ в загальному розмірі 3 862 грн., з яких за січень 2013 року 1 931 грн., за лютий 2013 року 1 931 грн..

Таким чином, сума податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3 862 грн., яка визначена спірним податковим повідомленням-рішенням за наслідками перевірки, вже була самостійно сплачена позивачем до бюджету, що вказує на відсутність факту заниження податкових зобов'язань позивача навіть із врахуванням висновків акту перевірки та відсутність підстав для визначення податкового зобов'язання позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000862210 від 17.04.2013 року прийняте Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів робить висновок про те, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, отже тому підлягає скасуванню.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіоніс" - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000862210 від 17.04.2013 року прийняте Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко