Постанова № 42494483, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/8167/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника позивача - Абдель Фатах А.С. ( довіреність від 21.01.2015)

представника відповідача - Барчак О.М. ( довіреність від 21.11.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 804/8167/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про стягнення заборгованості, -

встановив:

У червні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до адміністративного суду з позовом до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" (далі - Відповідач), в якому просило стягнути суму заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2340,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції вказав на те, що Відповідач не є страхувальником пенсіонера ОСОБА_3, оскільки підприємство, на якому працював вказаний пенсіонер, було ліквідовано без правонаступників. (а.с.46-47)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подало до суду апеляційну скаргу, відповідно до якої просило постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, у якій задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що жодних доказів того, що Відповідач не є правонаступником ліквідованого Дослідного виробництва НДГРІ, до суду надано не було. В той же час, саме ДВНЗ «Криворізький національний університет» видало уточнюючу довідку пенсіонеру ОСОБА_3, оскільки вони є архівотримачем ліквідованого підприємства, при цьому у виданому документі Відповідач зазначає саме слово «Довідка» , а не «Архівна довідка». Вважають, що видаючи довідки, що уточнюють характер та факт роботи, підприємство бере на себе відповідальність як за їх достовірність, так і обов'язок перед державою щодо відшкодування виплати та доставки пільгових пенсій. Зазначають, що направлені пенсійним органом Відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ДВНЗ «Криворізький національний університет» оскаржені не були, а тому вважаються згодженими. (а.с.52-54)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Позивача - УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити із підстав, у ній зазначених та з урахуванням додаткових доказів, а саме - що Дослідне виробництво НДГРІ, де працював ОСОБА_3, ніколи не було зареєстровано в ЕДРПОУ як юридична особа та не перебувало на обліку в податковому органі, про що свідчать надані довідки та що є підтвердженням томі, що належним відповідачем у справі є Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет".

Представник Відповідача - Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на тому, що Державний вищий навчальний заклад "Криворізький національний університет" не є належним відповідачем у справі, адже Дослідне виробництво, де працював ОСОБА_3, хоча і створено при НДГРІ, але, згідно з його Уставом, було окремою юридичною особою та ліквідовано без правонаступника.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що колишньому працівнику Дослідного виробництва НДГРІ ОСОБА_3, Відповідачем 19.12.2013 р. було видано уточнюючу довідку № 01/05-497 для підтвердження факту роботи газоелектрозварником 5 розряду. В довідці зазначено, що вона видана на підставі архівних документів Дослідного виробництва, які знаходяться на зберіганні у Державному науково-дослідному гірничому інституті, які згодом було реорганізовано та приєднано до ДВНЗ «Криворізький національний університет». Факт роботи ОСОБА_3 підтверджується копією особової картки, яка міститься в матеріалах справи,

ДВНЗ «Криворізький національний університет» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV та зареєстрований в УПФУ в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник страхових внесків, що Відповідачем не заперечується.

Управління направляло Відповідачу повідомлення про суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за спірний період. (а.с.10-17).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Управління, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не є страхувальником пенсіонера ОСОБА_3, оскільки підприємство, на якому працював вказаний пенсіонер, було ліквідовано без правонаступників.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6.1та 6.2 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.10 Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідачем положення вищевказаних правових норм не дотримано та з січня 2014 року по травень 2014 року ДВНЗ «Криворізький національний університет» не проводилось відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій своїм працівникам, а тому вони підлягають стягненню у судовому порядку.

Висновок суду першої інстанції про помилковість визначення Відповідачем по даній справі саме ДВНЗ «Криворізький національний університет», з огляду на ліквідацію підприємства, на якому працював ОСОБА_3, без правонаступників, визнається колегією суддів безпідставним, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.2. Уставу Дослідне виробництво НДГРІ підпорядковане ГПО «Южруда» та НДГРІ, є самостійним підприємством при НДГРІ. (а.с.31)

Відповідно до матеріалів довідки, виданої Відповідачем пенсіонеру ОСОБА_3, архівні документи Дослідного виробництва знаходяться на зберіганні в Державному науково-дослідному гірничорудному інституті, найменування якого було змінено на «Державне підприємство «Науково-дослідний гірничорудний інститут» та згодом приєднано до ДВНЗ «Криворізький національний університет». (а.с.39)

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки, відповідно до Уставу підприємства, на якому працював ОСОБА_3, дане підприємство підпорядковувалось НДГРІ та діяло при ньому, а факт зберігання архівних документів у Відповідача та видача ним уточнюючої довідки про пільговий стаж роботи ОСОБА_3 свідчить про те, що саме Відповідач у спірних правовідносинах виступає правонаступником ліквідованого Дослідного виробництва НДГРІ, яке створювалося та діяло при НДГРІ , яке, у свою чергу, в подальшому реорганізовано (приєднано) до Відповідача - Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" ( а.с.39).

Крім того, згідно з додатково наданими УПФУ документами, Дослідне виробництво НДГРІ, де працював ОСОБА_3, ніколи не було зареєстровано в ЕДРПОУ як самостійна юридична особа та безпосередньо не перебувало на обліку в податковому органі, що свідчить про те, що, будучи створеним при НДГРІ, Дослідне виробництво разом з НДГРІ було реорганізовано шляхом приєднання до ДВНЗ «Криворізький національний університет», а тому вказана установа і є належним Відповідачем у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 205,207 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 804/8167/14- скасувати та прийняти нову.

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет" на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. «б-з» Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 2340,00 грн.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 23 січня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко