Ухвала суду № 42494475, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 року

справа № П/811/795/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування рішення та вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Одеська залізниця» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому, з урахуванням уточнень просило скасувати рішення №0001381701 від 27.02.2014 р. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5 від 27.02.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що квитки на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, які надані працівникам та пенсіонерам ДП «Одеська залізниця» є соціальною гарантією та являються додатковим благом, а не заробітною платою, а тому відокремленим структурним підрозділом ДП «Одеська залізниця» правомірно не включено їх вартість до бази оподаткування єдиним соціальним внеском.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року позов задоволений.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Знам’янська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку Відокремленого структурного підрозділу Центру механізації колійних робіт Одеської залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт №44/22/01071963 від 27.02.2014 р.

Актом перевірки встановлено порушення ДП «Одеська залізниця», п.1 ч.1 ст.7, ч.7 ст.7, п.5, 7 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що призвело до заниження єдиного внеску в сумі 44 666,22 грн., у тому числі за 2011 рік - 15 833,88 грн., за 2012 рік - 28 832,34 грн.

Висновки податкового органу про допущенні порушення норм податкового законодавства базуються на тому, що Відокремленим структурним підрозділом Центром механізації колійних робіт Одеської залізниці надавалися працівникам та пенсіонерам квитки на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, однак їх вартість не включалася до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що на думку Знам'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області, призвело до заниження сум єдиного внеску у перевіряємих періодах.

На підставі акта перевірки Знам'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено рішення №0001381701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.02.2014 р., яким на підставі п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відносно Відокремленого структурного підрозділу Центру механізації колійних робіт застосовано штрафні санкції в розмірі 22 333,11 грн., а також зобов'язано сплатити заборгованість у загальному розмірі 66 999,33 грн., у тому числі 44 666,22 грн. недоїмки та 22 333,11 грн. штрафних санкцій (а.с.16).

Окрім того, Знам'янською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5 від 27.02.2014 р. на загальну суму 66 999,33 грн., у тому числі 44 666,22 грн. недоїмки та 22 333,11 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про залізничний транспорт» соціальний захист працівників залізничного транспорту загального користування здійснюється у встановленому порядку згідно з чинним законодавством України. Працівники залізничного транспорту загального користування та члени їх сімей (утриманці) користуються правом на безоплатний проїзд залізничним транспортом.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» додаткові блага кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за ці вільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі інші виплати і винагороди).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установленої норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки,гарантії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій.

Надання безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту, згідно Закону України «Про залізничний транспорт», є додатковим благом відповідно до підпункту «а» п. 4.2.9 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке не входить до структури заробітної плати, передбаченої ст. 2 Закону України "Про оплату праці".

Відповідно до ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-загальний місячний (річний) дохід, який являється базою нарахування податку на доходи фізичних осіб, зокрема включає окремо визначені статті доходів: 1) доходи у вигляді заробітної плати (п. 164.2,1 ПКУ); 2) доходи у вигляді додаткового блага (н. 164.2.17 ПКУ).

За визначенням, додаткові блага, це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, слуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не е винагородою за цивільно-правовими договорами.

Квитки на безкоштовний проїзд залізничним транспортом, надані працівникам та пенсіонерам, передбачені ст. 16 Закону України «Про залізничний транспорт» №273/96-ВР 04.07.1996 року, та колективним договором у п. 7.5, 7.6, 7.7 розділу 7 «Соціальні гарантії, пільги, компенсації».

Враховуючи вищевикладене, безкоштовний проїзд відноситься до вартості безоплатно наданих послуг і відповідно з п. е) ст. 164.2.17 ПКУ набуває статусу податкового блага і не входить до структури заробітної плати, передбаченої ст. 2 Закону таїни «Про оплату праці».

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України № 2464-УІ від 08.07.2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати" у т.ч. в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Таким чином, оскільки квитки з правом безкоштовного проїзду надаються всім працівникам, (а також і пенсіонерам) відокремленого структурного підрозділу незалежно від виконаних трудових функцій та досягнутих трудових успіхів та оскільки ці виплати являються соціальною гарантією і не включаються до собівартості перевезень та являються додатковим благом, а не заробітною платою для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб, судова колегія вважає правомірним не включення позивачем їх вартості до бази оподаткування єдиним соціальним внеском.

Таким чином, виплати, пов'язані з оплатою вартості безоплатного проїзду працівникам залізничного транспорту, відносяться до соціальних гарантій тобто до додаткових благ. Витрати, пов'язані з оплатою вартості безкоштовного проїзду, не можуть включатися до фонду додаткової заробітної плати, тому що фонд додаткової заробітної плати є безпосередньою складовою частиною фонду заробітної плати, до якого входять лише витрати, пов'язані з нарахуванням заробітної плати працівникам за виконану ними роботу.

Статтею 13 Кодексу законів про працю України передбачено, що у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій ін.).

Крім того, Тимчасовим порядком обліку виданих безкоштовних квитків на залізничному транспорті для особистих потреб, затвердженим наказом Укрзалізниці від 13.04.2004 року № 86-ц, передбачено, що при отриманні працівником залізничного транспорту додаткового блага у вигляді вартості безкоштовного проїзду залізничним транспортом за разовими квитками для особистих потреб та приміськими квитками утримується податок з доходів із заробітної плати такого працівника.

Посилання в акті перевірки на п. 2.2.10 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5 щодо включення до складу фонду оплати праці витрат, пов'язаних із наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного транспорту є необґрунтованими, оскільки у п. 1.1 Інструкції закріплено, що «Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці, як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування». Інструкція розроблена для здійснення статистичних спостережень" а також являється підзаконним нормативним актом і не може змінювати норми та положення Закону України «Про оплату праці» щодо визначення поняття «заробітна плата», у т.ч. «додаткова заробітна плата».

Відповідно до даної Інструкції фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту. Згідно ст. 2 Закону України "Про оплату праці" додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Таким чином, рішення №0001381701 від 27.02.2014 р. та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-5 від 27.02.2014 р є безпідставними, у зв'язку з чим на думку судової колегії позовні вимоги ДП «Одеська залізниця» обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

З огляду на викладене судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо пріоритетності норм Закону України «Про оплату праці» над положеннями Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, на які йде посилання в апеляційній скарзі.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна