Ухвала суду № 42494451, 05.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2014 року

справа № 2а-0470/4512/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. у справі № 2а-0470/4512/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД"

до: Дніпропетровської митниці Міндоходів

за участю третьої особи: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську

про: визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента.ЛТД" (далі по тексту - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми “Р” Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі по тексту – відповідач, митний орган) № 66 від 04.04.2012 р.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що рішення відповідача безпідставне, підприємству неправомірно визначено зобов’язання відшкодовувати до бюджету ввізне мито та оплатити штрафні санкції.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що рішення відповідача не ґрунтується на нормах законодавства України, прийнято без врахування фактичних обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права. Відповідач вказує, що податкове повідомлення форми “Р” № 66 від 04.04.2012 р. відповідає вимогам чинного законодавства; наполягає на тому, що позивачем як платником податків порушено вимоги Закону України «Про митний тариф» від 05.04.2001р. №2371-ІІІ.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

У зв’язку з реорганізацією в митних органах згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Дніпропетровської митниці її правонаступником - Дніпропетровською митницею Міндоходів.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом 2011-2012 р.р. згідно з контрактом, укладеним з постачальником SANDOZ, імпортував на митну територію України товар: “Ліки для людей, без вмісту: вітамінів, гормонів, алкалоїдів, антибіотиків, для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці: ІММУНАЛ, таблетки, 80 мг”.

При ввезенні товару були оформлені вантажні митні декларації № 112835 від 02.08.2011 р., 117576 від 13.10.2011 р., 122752 від 27.12.2011 р., 101634 від 31.01.2012 р., 114259 від 25.08.2011 р., 118883 від 01.11.2011 р., 101401 від 31.01.2012 р. При цьому вказаний товар при митному оформленні декларувався за товарною підкатегорією 3004 90 19 00 згідно УКТЗЕД із застосуванням 0 % ставки ввізного мита зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість.

Матеріали справи також підтверджують, що митним органом на підставі наказу від 02.03.2012р. №165 проведено невиїзну документальну перевірку дотримання податкового законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю “Вента. ЛТД” при митному оформленні вищевказаного товару.

За результатами перевірки складено акт № Н 32/12/110000000/21947206 від 22.03.2012р. (а.с.7-8), в якому зазначається, що товар – препарат “ІММУНАЛ” необхідно класифікувати у товарній підкатегорії 2106 90 92 00, яка передбачає застосування при митному оформленні ставки ввізного мита в розмірі 8 %.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено повідомлення форми “Р” від № 66 від 04.04.2012 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання в розмірі 55165,59грн., у тому числі за основним платежем - 36777,06грн., за штрафними санкціями – 18388,53грн. (а.с.9).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За визначенням п.12 ст.1 Митного кодексу України митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Відповідно до ст.72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

При цьому засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

За приписами ст.86 Митного кодексу України митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Згідно з п.14 ст.1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

У відповідності до ст. 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наказом Держмитслужби України від 20 квітня 2005 року № 314 затверджено Порядок митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, відповідно до якого працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Судом першої інстанції встановлено, що при прийнятті вантажних митних декларацій відповідач погодився з класифікацією препарату “ІММУНАЛ” за товарною підкатегорією 3004 90 19 00 із застосуванням 0 % ставки ввізного мита та зі звільненням від оподаткування податком на додану вартість та пропустив товар на митну територію України.

Так, за приписами п.35 статті 1 Митного Кодексу України встановлено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур. Митними процедурами є операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів (пункт 19 статті 1 Митного кодексу України).

За змістом статті 69 Митного кодексу України митний контроль за товарами може здійснюватися незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та їх пропуску, лише якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Отже, здійснення митного контролю після завершення митного оформлення можливе виключно за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, відповідачем не доведено необхідності та обґрунтованості здійснення перевірки після завершення оформлення товару. Відповідно до Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року №71, така перевірка може бути проведена лише у разі: виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо; надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Матеріали справи підтверджують, що товар пройшов митне оформлення без зауважень саме за кодом 3004 90 19 00 із застосуванням 0 % ставки ввізного мита та був випущений у вільний обіг на територію України, тому суд першої інстанції у розгляді цієї справи дійшов обґрунтованих висновків, що податкове повідомлення форми «Р» № 66 від 04.04.2012 р. прийняте відповідачем з порушенням законодавства.

Колегія суддів дотримується практики Верховного Суду України. Позиція Верховного Суду України з цих питань викладена, зокрема, в постанові від 4.11.2014р. у справі №21-479а14.

Проаналізувавши надані до суду документи та фактичні обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд об’єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. у справі № 2а-0470/4512/12 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2012р. у справі № 2а-0470/4512/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

З оригіналом згідно.

Помічник судді: Л.О.Булана