Ухвала суду № 42494432, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 року

справа № 804/9268/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»

до Управління соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації

про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

ДП «Придніпровська залізниця» у травні 2014 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Управління соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації збитки за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 493954,41 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Придніпровська залізниця» та Управлінням соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації було укладено договір № ПР/Дн-1=09111/Ню д.ч. від 01.01.2009 та додаткові угоди до вказаного договору № 2 від 04.01.2010 та № 1/2013 від 25.01.2013.

За умовами вказаного договору ДП «Придніпровська залізниця» зобов’язується надавати безкоштовний проїзд в приміському залізничному сполученні населенню, яке має пільги, передбачені діючими Законами України, а Управління соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації – передбачати у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій населення.

Додатковою угодою № 1/2013 від 25.01.2013 передбачено, що орієнтована ціна договору на 2013 рік складає 1067600,00 грн.

Згідно з Актом звіряння розрахунків від 31.12.2013 ДП «Придніпровська залізниця» було надано послуги з перевезення громадян пільгових категорій у приміському сполученні за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на суму 156414,41 грн. Управлінням соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації відшкодовано 1067460,00 грн. Станом на 31.12.2013 за відповідачем обліковується борг у розмірі 493954,41 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний, заборгованість самостійно не сплачена, що стало підставою для звернення ДП «Придніпровська залізниця» до суду з позовом про стягнення вказаної суми.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються відповідними залізницями за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, пунктами 9, 10, 11 якого передбачено, що на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать, зокрема, видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у порядку передбаченому законом та відповідно до умов договору відповідачу надавалися звіти по обліковим формам та облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів міста П’ятихатки, а також щомісяця складались та підписувалися акти звіряння розрахунків.

Позивачем послуги з перевезення громадян пільгових категорій у приміському сполученні за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 було надано на суму 156414,41 грн., що не заперечується відповідачем.

При цьому Управлінням соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації витрати на пільгове перевезення пасажирів було відшкодовано лише у розмірі 1067460,00 грн.

Спростовуючи доводи апелянта щодо здійснення компенсації на пільговий проїзд окремих громадян лише в межах бюджетних асигнувань суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Отже, чинним законодавством передбачено механізм надання головним розпорядникам бюджетних коштів у разі виникнення додаткових зобов'язань, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Окрім того, Верховний Суд України в постанові від 13.10.2009 висловив правову позицію в подібних правовідносинах, згідно з якою будь-який договір незалежно від його правової природи повинен виконуватись. Відсутність бюджетного асигнування не може бути підставою для звільнення від виконання грошового зобов’язання, взятого на себе державою в особі органів виконавчої влади.

Відповідачем не надано до суду доказів відшкодування позивачу витрат на пільгове перевезення в повному обсязі, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності їх примусового стягнення.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення П’ятихатської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року в адміністративній справі № 804/9268/14 – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 27 січня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова