Ухвала суду № 42494387, 27.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2015 рокусправа № 804/14327/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправною діяльність та бездіяльність Дніпропетровської обласної державної адміністрації, стосовно непроведения остаточного розрахунку при звільненні, не виплати заробітної плати, не відшкодування коштів витрачених на відрядження, не виплати середньомісячної заробітної плати за сумлінну безперервну службу в органах державної влади, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні; не внесення запису до трудової книжки про призначення та звільнення з посади начальника управління розвитку споживчого ринку та підприємництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, присвоєння чергового 8 рангу державного службовця; не нагородження заохочувальними відзнаками;

- стягнути з Дніпропетровської обласної державної адміністрації: заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 25642,76 грн., кошти, витрачені на відрядження у сумі 505,43 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 3190,10 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у сумі 104025,60 грн., моральну шкоду у сумі 10000,00 грн.; зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію внести запис до трудової книжки про призначення та звільнення з посади начальника управління розвитку споживчого ринку та підприємництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та присвоєння чергового 8 рангу державного службовця з 08 квітня 2012 року;

- зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію здійснити нагородження Почесною грамотою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Подякою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та пам'ятною медаллю "За вагомий внесок в розвиток Дніпропетровської області", згідно резолюцій голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

- зобов'язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію згідно з рішенням суду, надати довідку про середню заробітну плату до Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська;

- стягнути з Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, допомогу по безробіттю у сумі 11629,09 грн. (том 1, а.с. 4-16).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строків звернення до суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 29.03.2013 року, відповідно до наказу №21 від 28.03.2013 року була звільнена з посади заступника начальника, у зв'язку із ліквідацією Управління розвитку споживчого ринку та підприємництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (том 1, а.с. 18).

Наказ №21 від 28.03.2013 року ОСОБА_1 в судовому порядку не оскаржувала, з наказом ознайомлена в строк відповідно до чинного законодавства України, що не заперечується позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, з 30.04.2013 року Ленінським районним центром зайнятості м. Дніпропетровська було розпочато позивачу виплату допомоги по безробіттю, відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (том 1, а.с. 18).

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з ч. 5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при звільненні, тобто 29.03.2013 року, позивач була обізнана про розмір остаточного розрахунку по виплатам пов'язаним із заробітною платою та іншими відшкодуваннями.

Проте, як видно з матеріалів справи, до суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулась лише 10.09.2014 року, тобто, з 29.03.2013 року по 10.09.2014 року сплинуло майже півтора роки.

Отже, судом встановлено, що позивачем порушено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.

Щодо позовних вимог позивача про не відшкодування коштів витрачених на відрядження, не виплати середньомісячної заробітної плати за сумлінну безперервну службу в органах державної влади, не внесення запису до трудової книжки про призначення та звільнення з посади начальника управління розвитку споживчого ринку та підприємництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, присвоєння чергового 8 рангу державного службовця, не нагородження заохочувальними відзнаками, зобов'язання Дніпропетровську обласну державну адміністрацію здійснити нагородження Почесною грамотою Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Подякою Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, та пам'ятною медаллю "За вагомий внесок в розвиток Дніпропетровської області", згідно резолюцій голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, з якими ОСОБА_1 звертається до суду у вересні 2014 року, слід зазначити, що відповідні обставини були позивачу відомі ще у 2012 році.

Проте, позивач у встановлені КАС України строки звернення, для реалізації свого права на судовий захист до суду не звертався. Доказів поважності причин пропуску строку, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення, що підтверджуються належними доказами (листок непрацездатності, довідка тощо) до суду позивачем не надано.

У відповідності до положень ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З урахуванням викладених норм законодавства та встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було обґрунтовано залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1.

Таким чином, колегія суддів робить висновок про те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування ухвали в межах доводів апеляційної скарги не існує.

Керуючись ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко