Ухвала суду № 42494264, 03.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2014 року

справа № 808/943/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №808/943/14

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Артрембуд»

до

про

Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Артрембуд» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати рішення від 24.12.2013 року №159 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. (а.с.3-4)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року відкрито провадження у справі №808/943/14. (а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що 16.12.2013 проведено перевірку КУ “ТМО Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф” за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Артема, будинок №54. Під час перевірки виявлено порушення будівельних норм та проектних рішень підрядною організацією ТОВ “Будівельна компанія “Артрембуд”.

На підставі чого відповідачем винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.12.2013 №159 та накладено штраф в розмірі 54810 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що винесена постанова не відповідає діючому законодавству, так як було порушено процедуру оформлення документів, на підставі яких і було винесено оскаржувану постанову.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №808/943/14 адміністративний позов задоволено повністю. (суддя – Недашківська К.М.) (а.с.105-109)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що роботи з монтажу металоконструкцій завершуються процедурою їх огляду комісією, за результатами якої складається акт на закриття прихованих робіт. До моменту складання такого акту, підрядна організація може проводити роботи по огрунтуванню металоконструкцій з метою уникнення корозії металу, а за необхідності знімати шар огрунтування для продовження робіт з монтажу. Судом встановлено, що Акт на закриття прихованих робіт був складений та підписаний 09 січня 2014 року, тобто після проведення перевірки та винесення спірної постанови.

Відповідач – Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №808/943/14 та відмовити у задоволені позовних вимоги повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що на будівельному об’єкті підрядною організацією ТОВ «БК «АРТРЕМБУД» порушено будівельні норми та проектні рішення, а саме під час монтажу металоконструкцій посилення дверних отворів місцями відсутнє зварювання окремих деталей металоконструкцій та не виконано закріплення цих конструкцій до стіни анкерами та шпильками, хоча на час перевірки металоконструкції вже було огрунтовано. В даному випадку огрунтовання металоконструкції є наступним етапом виконання робіт який повинен бути здійснений після складання відповідного акту на закриття прихованих робіт. Даний факт не можна розцінювати як запобіжний метод захисту металоконструкції.

03.07.2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від відповідача по справі надійшло клопотання вх..№35951/14, в якому останній просить суд розглянути справу за відсутності свого представника.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

В судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “Будівельна компанія “Артрембуд” здійснює свою господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №021715 та ліцензії щодо господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури Серії АГ №573476 (строк дії з 22.02.2011 по 22.02.2016).

З матеріалів справи вбачається, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України надала дозвіл на виконання будівельних робіт від 27.08.2013 №ІУ114132420042 замовнику Комунальній установі “Територіальне медичне об’єднання “Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф” Запорізької обласної ради та генеральному підряднику ТОВ “Будівельна компанія “Артрембуд” на реконструкцію будівлі обчислювального центру Запорізької обласної ради по вулиці Артема, будинок №54, місто Запоріжжя, під КУ “ТМО “Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф “ЗОР”.

16.12.2013 фахівцем відповідача проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил КУ “ТМО “Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф “ЗОР” за адресою: 69002, місто Запоріжжя, вулиця Артема, будинок №54, за результатом котрої складений акт від 16.12.2013р.

З наданої суду ксерокопії зазначеного акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення допущенні позивачем, а саме: неналежне ведення виконавчої документації, в тому числі: загального журналу виконання робіт (у відомості про виконання робіт відсутні посади, прізвища, підпис відповідальної особи); акти на закриття прихованих робіт (відсутні посилання на сертифікати якості матеріалів); відсутні акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій що є порушенням пункту 1.17 ДБН А3.1-5-2009 “Організація будівельного виробництва”; порушено будівельні норми та проектні рішення, а саме під час монтажу металоконструкцій посилення дверних отворів місцями відсутнє зварювання окремих металоконструкцій та не виконано закріплення цих конструкцій до стіни анкерами та шпильками, хоча на час перевірки металоконструкції вже було огрунтовано (проект №323/13-01 КР АН, лист 31м1, “Деталь отвору ПР-10”) що є порушенням підпунктів 9.2, 9.4, 9.7 ДБН 3.1-5-2009 “Організація будівельного виробництва” та статті 27 Закону України “Про архітектурну діяльність”. Також застосовано будівельні вироби, що не відповідають технічному регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, а саме: відсутній будь-який документ, підтверджуючий відповідність закладних деталей технічному регламенту будівельних виробів, будівель і споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 №1764 що є порушенням підпунктів 9.2, 9.4, 9.6 ДБН А.3.1-5-2009 “Організація будівельного виробництва” та пунктів 18, 19 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд” від 20.12.2006 №1764.

17.12.2013 року, на підставі вищезазначеного акту, відповідачем був складений Протокол “Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності” від 17.12.2013.

Крім того, 17 грудня 2013 року відповідачем був виданий припис №177, яким позивачу було запропоновано негайно усунути вказані в Акті перевірки від 16.12.2013 року порушення, в термін до 31.12.2013 року.

24 грудня 2013 року відповідачем була прийнята постанова №159 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача було визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф у розмірі 54810,00 грн.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі іменується – Порядок №553).

Відповідно до пункту 18 Порядку №553, Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Судом першої інстанції встановлено, що другий примірник Акту перевірки був вручений Замовнику – КУ “ТМО “Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф “ЗОР”, а не позивачу, оскільки суб’єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль був саме КУ “ТМО “Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф “ЗОР”, а не позивач.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така позиція суб’єкта владних повноважень суперечить принципам притягнення особи до відповідальності, оскільки Акт перевірки позивачу не вручався, натомість протокол, припис та постанова винесені саме відносно позивача.

Крім того, пункти 18 та 22 Порядку №553 визначають особу, щодо якої здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, відповідно, складаються акти перевірок та постанови – “суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль”. Проте, відповідачем в одному випадку (при врученні Акта перевірки) суб’єктом містобудування визначається КУ “ТМО “Обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф “ЗОР”, а в іншому (винесення протоколу, припису та постанови) інший – позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, копію Акту перевірки не було вручено позивачу, чим порушено право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акту перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноважена особа позивача не була присутня під час складання протоколу. Таким чином, позивач не був повідомлений про розгляд справи за 3 доби, як передбачено пунктом 17 Порядку №224, чим було порушено його право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід’ємною частиною та право бути присутнім під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем були допущені порушення під час проведення перевірки, що свідчить про протиправність дій щодо порядку проведення перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того що роботи з монтажу металоконструкцій завершуються процедурою їх огляду комісією, за результатами якої складається акт на закриття прихованих робіт. До моменту складання такого акту, підрядна організація може проводити роботи по огрунтуванню металоконструкцій з метою уникнення корозії металу, а за необхідності знімати шар огрунтування для продовження робіт з монтажу.

Як вбачається з матеріалів справи, Акт на закриття прихованих робіт був складений та підписаний 09 січня 2014 року, тобто після проведення перевірки та винесення спірної постанови (а.с. 75).

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи. Рішення суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову від 09 квітня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у справі №808/943/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 08 грудня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна