Постанова № 42494142, 22.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р. справа№ 910/3990/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача - Єрмакова К.Ю.

прокуратури - Греськів І.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів»

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.04.2014 р.

у справі № 910/3990/14 (суддя - Привалов А.І.)

за позовом Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів»

про відшкодування шкоди в розмірі 108 359,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів» про відшкодування шкоди, завданої в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у розмірі 108 359,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.04.2014 р. у справі № 910/3990/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати повністю та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області не було дотримано процедуру проведення перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, а саме: не видано наказ про проведення перевірки, не оформлено направлення на проведення перевірки, за результатами перевірки складено довідку, а не акт перевірки. Також скаржник зазначає, що позивачем було частково пропущено позовну давність, оскільки позовна заява датована 03.03.2014 р., а матеріальна шкода стягується за період з 15.09.2010 р. по 15.09.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/3990/14, а розгляд справи призначено на 22.07.2014 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.09.2014 р. у зв`язку з неявкою представників позивача та продовжено строк вирішення спору на п`ятнадцять днів.

До Київського апеляційного господарського суду 15.09.2014 р. представниками прокуратури та відповідача подано письмові клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Вінницьким апеляційним адміністративним судом пов`язаної справи № 822/2082/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів» до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 р. провадження у справі № 910/3990/14 зупинено до вирішення Вінницьким апеляційним адміністративним судом адміністративної справи № 822/2082/14.

09.12.2014 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про поновлення провадження у справі № 910/3990/14 у зв`язку з вирішенням по суті Вінницьким апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України пов`язаної справи № 822/2082/14.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 р. у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці, для розгляду справи № 910/3990/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Руденко М.А., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 р. провадження у справі № 910/3990/14 поновлено та призначено розгляд справи на 22.01.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2015 р. у зв`язку з виходом судді Андрієнка В.В. з відпустки, для розгляду справи № 910/3990/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

В засідання суду, призначене на 22.01.2015 р., представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

09.07.2013р. Хмельницьким міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері була винесена постанова № 44-13 про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, яка вручена представнику Кам'янець-Подільської філії ТОВ «7 днів» Беднару А.М.

18.07.2013 р. за дорученням міжрайонної прокуратури Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено, що Кам'янець-Подільською філією ТОВ «7 днів» здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в порушення вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

За результатами перевірки державним інспектором в присутності в.о. директора Кам'янець-Подільської філії ТОВ «7 днів» складено довідку перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 179/02 від 18.07.2013 р.

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 282/02 від 19.07.2013 р., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в.о. директора Кам'янець-Подільської філії ТОВ «7 днів» Пульнікова А.В. притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.

22.07.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області до Кам'янець-Подільської філії ТОВ «7 днів» було внесено припис № 179/02 від 19.07.2013 р., яким зобов'язано відповідача отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у строк до 19.10.2013 р.

Штраф за вказаною постановою був повністю сплачений 25.07.2013 р., що підтверджується копією квитанції № 272/308.

16.09.2013 р. Кам'янець-Подільською філією ТОВ «7 днів» було отримано дозвіл № 6810400000-227/6 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

У період з 15.09.2010 р. по 15.09.2013 р. ТОВ «7 днів» використало 540 284 м3 природного газу без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що підтверджується довідкою № 69 від 18.10.2013 р., наданою директором Кам'янець-Подільської філії товариства.

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.12.2008 р. № 639, спеціалістами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області розраховано, що під час спалювання 540 284 м3 природного газу в атмосферне повітря було здійснено викид забруднюючих речовин, зокрема: оксидів азоту - 1,67 тонн, оксидів вуглецю - 4,65 тонн, ртуті - 0,000002 тонн, метану - 0,019 тонн, у зв'язку з чим розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, становить 108359,00 грн.

26.12.2013 р. Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області було направлено відповідачу лист-вимогу за №7201/07 щодо добровільного відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в розмірі 108 359,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку та у передбачені законом строки вказану вимогу Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області не виконав, шкоду, завдану природному середовищу, в розмірі 108 359,00 грн не відшкодував.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Як передбачено ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 1 Положення «Про Державну екологічну інспекцію України», яке затверджено Указом Президента України № 454/2011 від 13.04.2011 р., Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Згідно з приписами п. п. 5, 12 ст. 5 вказаного Положення Державна екологічна інспекція має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії тощо.

Як передбачено ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», особи, винні, зокрема у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

В силу вимог ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач здійснював в процесі своєї діяльності викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, а тому повинен відшкодувати завдані державі збитки.

Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом (ст. 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).

Згідно з п. 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, встановлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства (п. 2.1.1 Методики).

Відповідно до п. 2.2 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Як передбачено п.п. 2.7.1 Методики, розрахунковий метод застосовується у випадку викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 3.6 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованим у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Так, у період з 15.09.2010 р. по 15.09.2013 р. філією відповідача було здійснено викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу, а тому спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області був застосований розрахунковий метод та встановлено, що розмір заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди складає 108 359 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідачем, був складений у відповідності до вимог чинного законодавства України, а тому позовні вимоги Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про відшкодування шкоди, завданої в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у розмірі 108 359,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно правомірності звернення Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері з даним позовом, колегія зазначає наступне.

Як передбачено ч. 2 ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Відповідно до ст. 36-1 вказаного Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

В межах розгляду даної справи інтереси держави полягають в захисті та охороні атмосферного повітря України, а тому Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері правомірно, згідно діючого законодавства звернувся до суду з позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.

Стосовно доводів скаржника про те, що Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області не було дотримано процедуру проведення перевірки з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, а саме: не видано наказ про проведення перевірки, не оформлено направлення на проведення перевірки, за результатами перевірки складено довідку, а не акт перевірки, судова колегія зазначає наступне.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. у справі 822/2082/14 було визнано дії Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо проведення перевірки Кам'янець-Подільської філії ТОВ «7 днів» та складання довідки № 179/02 від 18.07.2013 р. протиправними та такими, що не відповідають Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього середовища № 464 від 10.09.2008 р.

Однак, провадження у даній справі було зупинено до вирішення Вінницьким апеляційним адміністративним судом пов`язаної справи № 822/2082/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів» до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про визнання дій неправомірними.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.10.2014 р. у справі № 822/2082/14 задоволено апеляційну скаргу Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері та скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2014 р. у справі № 822/2082/14.

Таким чином, дії Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо проведення перевірки Кам'янець-Подільської філії ТОВ «7 днів» та складання довідки № 179/02 від 18.07.2013 р. визнано адміністративним судом правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Що стосується доводів скаржника про те, що позивачем було пропущено позовну давність, колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Факт наднормативного викиду Кам'янець-Подільською філією ТОВ «7 днів» забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 18.07.2013 р., про що була складена довідка перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Таким чином, перебіг позовної давності за цим спором розпочався з моменту встановлення факту наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря державним інспектором при проведенні перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2012 р. у справі № 5023/881/12.

Враховуючи те, що позов у даній справі було подано у березні 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що Хмельницький міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області у межах строку позовної давності та розмір шкоди було розраховано станом на 15.09.2013 р.

До того ж, під час розгляду справи у місцевому суді відповідач не звертався із заявою про застосування позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.04.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 30.04.2014 р. у справі № 910/3990/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/3990/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та прокуратурі.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран