Постанова № 42494141, 26.01.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа №903/905/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Огороднік К.М. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Головченко Д.М.

Представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 28.10.2014 у справі №903/905/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно"

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

про стягнення 63 579,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області №903/905/14 від 28.10.2014 (суддя Шум М.С.) позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" 86 грн. 33 коп. 3% річних, 1 287 грн. 64 коп. втрат від інфляції, 48 174 грн. 00 коп. штрафу та 1 423 грн. 79 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 50 971 грн. 76 коп. В позові на суму 14 031 грн. 86 коп. відмовлено.

Рішення господарського суду Волинської області мотивоване тим, що на виконання умов договору згідно накладної №11 від 10.05.2014 та ТТН №12 від 10.05.2014 на підставі довіреності від 06.05.2014 №617 позивач передав відповідачу згідно договору поставки від 31.03.2014 №31 товар на загальну суму 240 088 грн. 80 коп. 10.05.2014 позивачем виписано рахунок-фактуру №11 на суму 240 088 грн. 80 коп. Відповідач отримання товару та рахунку-фактури не заперечує. Відповідач отриманий товар оплатив з порушенням строків, встановлених договором поставки №31 від 31.03.2014 та специфікацією до договору від 08.05.2014.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 63 579,00 грн. відмовити. Апелянт посилається на те, що стягнення санкцій у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій в умовах, коли за поставлений товар позивачем проведено повний розрахунок у межах 9-и календарних днів з моменту поставки товару, виходить за межі задекларованих у договорі добросовісності, розумності та справедливості.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/905/14 від 16.12.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" на рішення господарського суду Волинської області від 28.10.2014 у справі №903/905/14.

В судовому засіданні 08.12.2014 колегією суддів оголошено перерву.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду №903/905/14 від 16.12.2014, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Бригинець Л.М та відповідно до затверджених складів колегій внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі головуюча суддя Демидюк О.О., суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/905/14 від 17.12.2014 розгляд апеляційної скарги судовою колегією відкладався.

Товариством з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" подано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" подано суду клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги до завершення розгляду справи №910/26027/14 про визнання недійсними додатків до договору поставки №31 від 31.03.2014.

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

З матеріалів справи та клопотання апелянта не вбачається неможливості розгляду даної справи до завершення розгляду справи №910/26027/14.

За таких обставин, судова колегія вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зупинення розгляду апеляційної скарги.

Представники сторін в судове засідання 26.01.2015 не з'явились. Причини своєї неявки суду не повідомили. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Сторони у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Судова колегія вважає, що неявка представників не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Волинської області від 28.10.2014 у справі №903/905/14.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2014 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "УТФ Зерно" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" був укладений договір поставки №31 (далі договір, а.с. 9-11).

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3, 4.2, 5.4, 5.6 договору позивач передає, а відповідач приймає та сплачує на умовах, що вказуються у специфікаціях до даного договору сільськогосподарську продукцію. Найменування товару, кількість та ціна визначається у накладних (специфікаціях, рахунках). Поставка здійснюється на умовах, вказаних у специфікаціях. Передплата за товар, здійснюється відповідачем на умовах та строках, вказаних у специфікаціях до даного договору, що підписані сторонами. У разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій. Сплата стороною визначених даним договором або чинним в Україні законодавством штрафних санкцій (неустойку, штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням даного договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі, а також оплата штрафних санкцій, вказаних у ст. 625 ЦК України. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

Згідно долученої до матеріалів справи специфікації від 08.05.2014 до договору поставки №31 від 31.03.2014 сторони узгодили наступні умови поставки: поставка сої товарної в кількості 37,000 тонн загальною вартістю 240 870 грн. 00 коп. Умови розрахунків: 50% передплати за товар проводиться покупцем протягом одного банківського дня згідно рахунку-фактури на завантажений товар у автотранспорт. Остаточна оплата за товар проводиться відповідачем протягом трьох банківських днів згідно накладної та податкової накладної на прийняту партію товару у складі відповідача (а. с. 12).

Відповідна специфікація підписана та скріплена печатками сторін.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору згідно накладної №11 від 10.05.2014 та ТТН №12 від 10.05.2014 на підставі довіреності від 06.05.2014 №617 позивач передав відповідачу згідно договору поставки від 31.03.2014 №31 товар на загальну суму 240 088 грн. 80 коп. (а.с. 15-16).

10.05.2014 позивачем виписано рахунок-фактуру №11 на суму 240 088 грн. 80 коп. (а.с. 14). Відповідач отримання товару та рахунку-фактури не заперечує.

Відповідач отриманий товар оплатив з порушенням строків, встановлених договором поставки №31 від 31.03.2014 та специфікацією до договору від 08.05.2014, а саме:

- 50 000 грн. 00 коп. сплачено 16.05.2014 (платіжне доручення №1290, а.с. 18);

- 190 088 грн. 80 коп. сплачено 19.05.2014 (платіжне доручення №1232).

Враховуючи порушення строків оплати, позивач просить стягнути з відповідача, зокрема, 165 грн. 27 коп. 3% річних, 2 464 грн. 85 коп. втрат від інфляції.

Розрахунок річних та втрат від інфляції долучені до матеріалів справи (а.с. 22). Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідні розрахунки здійснені невірно в частині визначення терміну прострочення платежів.

З врахуванням умов оплати, передбачених в специфікації від 08.05.2014 господарським судом першої інстанції враховано наступне.

Поставка товару здійснена 10.05.2014, рахунок-фактура виписано 10.05.2014, відтак згідно специфікації від 08.05.2014 50% передплати за товар проводиться покупцем протягом одного банківського дня згідно рахунку-фактури на завантажений товар у автотранспорт, а решта сплачується протягом трьох банківських днів згідно накладної.

Відтак з врахуванням проплати в розмірі 50 000 грн. 00 коп. здійсненої відповідачем 16.05.2014 та повної оплати, здійсненої 19.05.2014 відповідач прострочив:

- сплату 120 044 грн. 40 коп., що становить 50% від вартості товару тринадцятого та чотирнадцятого травня (рахунок фактура виписано 10.05.2014 в суботу, отже перший банківський день на сплату коштів 12.05.2014 - понеділок);

- сплату 240 088 грн. 80 коп. п'ятнадцятого травня (оскільки решта коштів повинна була бути сплачена протягом трьох банківських днів згідно накладної, тобто 12,13,14 травня);

- сплату 190 088 грн. 80 коп. шістнадцятого, сімнадцятого та вісімнадцятого травня.

Враховуючи такі порушення строків оплати поставленого згідно договору поставки від 31.03.2014 №31 товару господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 86 грн. 33 коп. 3% річних, 1 287 грн. 64 коп. втрат від інфляції.

А тому, в позові на суму 78 грн. 94 коп. річних та 1 177 грн. 21 коп. втрат від інфляції місцевим господарським судом було правомірно відмовлено.

Також, господарським судом першої інстанції правомірно задоволено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 48 174 грн. 00 коп. відповідно до п.5.4 договору.

Згідно п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у разі неоплати партії товару або за порушення строків оплати, відповідач сплачує штраф у розмірі 20% від загальної вартості специфікацій.

Враховуючи викладене, позивачем було підставно нараховано 48 174 грн. 00 коп. штрафу, що становить 20% від вартості специфікації від 08.05.2014 (240 870 грн. 00 коп. х 20%).

Крім того, місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача 771 грн. 27 коп. неотриманого прибутку (втраченої вигоди) на підставі ст. 225 ГК України.

Мотивуючи відповідну вимоги позивач зазначає, що не отримав прибуток (втратив вигоду) по залишках на поточному рахунку за період з 10.05.2014 по 18.05.2014. При цьому, до матеріалів справи долучено договір банківського рахунку №67-в-28/73816 від 19.08.2013, укладений між ПАТ "КБ" Фінансова ініціатива"" та ТОВ "УТФ Зерно" (а.с. 23-27). Відповідно до п.1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок №2600700173816 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування. Згідно тарифного пакету на банківські послуги (додаток 1 до договору) встановлена процентна ставка по залишках на поточних рахунках в національній валюті (річних) на фактичний залишок коштів. Саме виходячи з відповідної процентної ставки позивач розраховує суму втраченої вигоди (а. с. 28).

Проте, згідно п.4.3 договору поставки від 31.03.2014 №31 платіж за даним договором вважається здійсненим належним чином у дату відправлення відповідачем коштів на банківський рахунок, що визначений у даному договорі, а саме п/р26006014050713 в філії АТ "Укрексімбанк" м.Київ.

Згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень про сплату коштів за поставлений товар відповідач перераховував позивачу кошти саме на зазначений в договорі поставки від 31.03.2014 №31 рахунок в філії АТ "Укрексімбанк" м.Київ, проте не на рахунок №2600700173816 в ПАТ "КБ" Фінансова ініціатива"".

Відтак вимога про стягнення суми втраченої вигоди в розмірі 771 грн. 27 коп. є безпідставною, не доведеною належними та допустимими доказами, а тому до задоволення не підлягає.

Позивач також просить стягнути з відповідача 12 004 грн. 44 коп. моральної шкоди, що становить 5% від загальної вартості поставленого товару при цьому, позивач посилається на ст. 23 ЦК України.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає, зокрема, в приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, а її відшкодування здійснюється грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Позивачем у позовній заяві не зазначено в чому полягає моральна шкода, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в цій частині, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов. Обставини, які на думку позивача свідчать про ухилення відповідача від сплати заборгованості не є належними доказами, які підтверджують дії відповідача спрямовані на приниження ділової репутації, честі, гідності та престижу ТзОВ "УТФ ЗЕРНО".

Враховуючи викладене, господарський суд Волинської області дійшов вірного висновку про безпідставність позову в частині стягнення 12 004 грн. 44 коп. моральної шкоди.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Волинської області від 28.10.2014 у справі №903/905/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" - залишити без задоволення.

2. Справу №903/905/14 повернути до господарського суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.