Постанова № 42494059, 26.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа№ 910/24743/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

від позивача: Грінцов М.М. - представник за довіреністю;

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні відповідача,: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2014 року

по справі № 910/24743/13 (Головуючий суддя Цюкало Ю.В., судді:Босий

В.П., Літвінова М.Є.)

за позовом Міністерства внутрішніх справ України

до Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-

західна залізниця»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,: Військова частина 3066 внутрішніх військ МВС України

про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до

державної власності

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року Міністерство внутрішніх справ України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-західна залізниця» про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 38 від 01.03.2001 року, укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та Господарським управлінням Міністерства внутрішніх справ України, де предметом є службове приміщення загальною площею 69,9 кв.м., розташоване на 2 поверсі великого флігеля за адресою м. Київ, вул. Лисенка, 6, що належить до державної власності та перебуває на балансі відповідача, було виселено в односторонньому порядку Військову частину 3066 внутрішніх військ МВС України з орендованого приміщення, що згідно з п. 10.4 договору та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є підставою для дострокового розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військову частину 3066 внутрішніх військ МВС України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.08.2014 року у справі № 910/24743/13 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті самі підстави, що й у позовній заяві.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у відпустці.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на те, що відповідач не позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши думку представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2001 року між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (орендодавець) та Господарським управлінням Міністерства внутрішніх справ України (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 38, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати Господарському управлінню Міністерства внутрішніх справ України в строкове платне користування службове приміщення загальною площею 69,9 кв.м., розташоване на 2 поверсі великого флігеля за адресою м. Київ, вул. Лисенка, 6, для забезпечення перевезень залізничним транспортом спецконтингенту, вантажів та особового складу органів внутрішніх справ.

Вказане приміщення належить до державної власності та перебуває на балансі Відповідача.

Встановлено, що 31.08.2001 року сторонами Договору оренди підписано акт прийому-передачі приміщення № 18 площею 69,9 кв.м., розташованого на 2 поверсі великого флігеля за адресою м. Київ, вул. Лисенка, 6.

На підставі умов Договору оренди, строк Договору оренди продовжувався з 01.03.2004 до 01.03.2007, з 01.03.2007 по 01.03.2010, з 01.03.2010 по 01.03.2013 та 01.03.2013 по 01.03.2016.

Матеріали справи свідчать про те, що 26.09.2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди у зв'язку з приєднанням Господарського управління до Міністерства внутрішніх справ (далі - Позивач) на підставі наказу МВС № 33 від 07.02.2007 "Про реорганізацію підрозділів центрального апарату Міністерства", відповідно до якої сторони домовилися про заміну особи орендаря в Договорів з Господарського управління Міністерства внутрішніх справ України на Міністерство внутрішніх справ України.

Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, листом від 08.02.2013 року № НА-5/79 Державне територіально-галузеве обє'днання «Південно-Західна залізниця» звернулося до МВС України з пропозицією розірвати договір оренди, у зв'язку з існуванням наміру Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-Західна залізниця» укласти договір оренди нерухомого майна безпосередньо з військовою частиною № 3066 ВВ МВС України.

Судовою колегією встановлено, що листами від 09.04.2013 року № 25/10-2666 та від 21.05.2013 року № 25/10-3640 Міністерство внутрішніх справ не заперечило проти вказаної пропозиції, але запропонувало Державному територіально-галузевому обє'днанню «Південно-Західна залізниця» надати підтвердження прав начальника господарської служби залізниці підписувати угоду про припинення договору оренди нерухомого майна та акт приймання-передачі до нього, які були підтверджені листом Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-Західна залізниця» від 31.05.2013 року № НА 5/619.

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому листування з приводу розірвання договору між сторонами було припинено, у зв'язку із зверненням в травні 2013 року Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-Західна залізниця» до суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення заборгованості за утримання орендованого нерухомого майна, що розглядався в рамках справи № 910/9112/13.

Як вбачається з листа Військової частини 3066 ВВ МВС України від 09.07.2013 року № 10/830, що 18 жовтня 2011 року, за ініціативи Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-Західна залізниця», військовослужбовці Військової частини № 3066 ВВ Міністерства внутрішніх справ України були переселені в інше службове приміщення (Том І, а.с. 152).

Крім цього, що даний факт підтверджується листом Адміністративно-господарського управління департаменту матеріального забезпечення Міністерства внутрішніх справ України від 06.09.2013 року № 25/10-6571 (Том І, а.с. 22).

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, станом на момент звернення позивача з даним позовом відповідачем не було повернено орендоване майно в користування Міністерства внутрішніх справ України.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що матеріалами справи підтверджено факт виселення військовослужбовців Військової частини № 3066 ВВ Міністерства внутрішніх справ України з службового приміщення загальною площею 69,9 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі великого флігеля за адресою м. Київ, вул. Лисенка, 6.

За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

В силу ч. 2, ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи встановлені вище обставини, а саме встановлення факту порушення орендодавцем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 38 від 01.03.2001 року, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову позивачу у задоволенні його вимог щодо розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 38 від 01.03.2001 року.

Отже, позовні вимоги про розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 38 від 01.03.2001 року з 01.11.2011 року визнаються судовою колегією обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апелянта знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.08.2014 року у справі № 910/24743/13 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити

3. Розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 38 від 01.03.2001 року, укладений між Державним територіально-галузевим обє'днанням «Південно-Західна залізниця» та Міністерством внутрішніх справ України з 01.11.2011 року

4. Стягнути з Державного територіально-галузевого обє'днання «Південно-Західна залізниця» (04713033, м. Київ-30, вул.. Лисенко, 6) на користь Міністерством внутрішніх справ України (00032684, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/24743/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська