Постанова № 42493912, 14.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р. Справа№ 910/17220/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

представників сторін:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - Єрмакова К.Ю., дов. № 54/14 від 04.08.2014 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дніпромашкомплект»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 07.10.2014 року

у справі № 910/17220/14 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дніпромашкомплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТПП

«Українська електротехнічна корпорація»

про стягнення 110 137,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/17220/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 року по справі № 910/17220/14 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року розгляд справи № 910/17220/14 відкладено на 14.01.2015 року.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ТПП «Українська електротехнічна корпорація» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» у судові засідання не з'являвся.

14.01.2015 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» надійшло клопотання, у якому позивач підтримав апеляційну скаргу та просив розглядати справу без участі його представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

19.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» (далі - ТОВ «Дніпромашкомплект», позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТПП «Українська електротехнічна корпорація» (далі - ТОВ ТПП «Українська електротехнічна корпорація», відповідач, постачальник) було укладено договір на виготовлення та поставку нестандартного обладнання № 12/19/13 (далі - Договір).

За умовами Договору постачальник зобов'язується на основі технічної документації покупця виготовити по ОСТ 24.940.01-90, поставити і передати у власність покупця обладнання, а покупець в свою чергу зобов'язується прийняти і сплатити це обладнання на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 3.1, 4.3 Договору, сторони домовились, що ціна та строк поставки обладнання вказується у Специфікаціях до Договору.

Специфікацією № 1 до Договору, яка є невід'ємною частиною договору, підписаною сторонами, визначено плату за обладнання в розмірі 1 348 252,50 грн.

Пунктом 4 Специфікації № 1 до Договору встановлено, що строк поставки обладнання складає 45 календарних днів з моменту отримання постачальником суми авансового платежу.

Відповідно до п. 5 Специфікації № 1 до Договору покупець сплачує постачальнику авансовий платіж в розмірі 50% від загальної вартості Договору протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами Специфікації до Договору, в саме грошову суму коштів у розмірі 674 126,25 грн.

У відповідності до п. 6.1 Договору, постачальник гарантує, що виготовлене обладнання буде відповідати умовам Договору, технічній документації, КД, нормам ЕСКД, ДНБ та ГОСТу 24.940.01-90.

Згідно п. 6.3 Договору гарантійний період на якість поставленого постачальником обладнання складає 12 місяців з дати вводу у експлуатацію, але не більше 18 місяців з дати поставки.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку і строки, зазначені в Акті про порядок і строк усунення виявлених недоліків.

Положеннями п. 7.2 Договору встановлено, що у разі порушення термінів поставки обладнання, постачальник виплачує покупцю неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не поставленого обладнання за кожен день прострочення. У разі прострочення термінів поставки обладнання понад 30 днів покупець має право відмовитись від прийняття такого обладнання, вимагати повернення сплачених коштів, а також сплатити штраф в розмірі 5 % від вартості обладнання, терміни поставки якого порушені.

Відповідно до приписів п. 7.3 Договору, у разі поставки неякісного (некомплектного) обладнання, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 5 % від вартості неякісного (некомплектного) обладнання, і своїми силами за свій рахунок здійснює його заміну в розумний строк, який також є простроченням зобов'язання.

У позовній заяві позивач стверджує, що ним належним чином виконано умови договору, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, що полягає в порушенні строків поставки обладнання понад 45 календарних днів та належної якості поставленого товару в зв'язку із чим, ним відповідно до умов договору було нараховано штрафних санкцій у розмірі 110 137,39 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

19.12.2013 року позивачем було перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 674 126,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 108 (а.с. 25).

Строк поставки товару згідно Специфікації та Додатку до Договору є відмінним.

Відповідач згідно з п. 4 Специфікації № 1 до Договору повинен був здійснити поставку 02.02.2014 року.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору остання партія має бути поставлена 07.02.2014 року.

Проте, відповідач здійснював поставку з 28.01.2014 року (дата першої поставки не перевищує встановлений п. 4 Специфікації № 1 до Договору строк поставки) по 02.04.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин затягування кінцевого строку поставки з боку відповідача (поставка продукції в Автономну Республіку Крим).

За таких обставин, вимога позивача відносно стягнення штрафних санкцій передбачених договором, у вигляді пені та штрафу у розмірі 5 % не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що передбачена Договором поставка здійснена в повному обсязі, за що відповідачем отримані кошти. Проте, після виконання всіх обов'язків сторонами по Договору позивач вирішив звернутися до суду з даними вимогами.

Стосовно нарахування позивачем штрафних санкцій на поставку неякісного товару у розмірі 5 % від вартості неякісного товару, суд зазначає наступне.

За умовами п. 5.1 Договору, відвантаження товару та/чи готової партії обладнання буде проводитись після проміжного приймання готового обладнання на виробничій території постачальника представниками покупця.

Пунктом п.5.4 Договору встановлено, що приймання поставленого обладнання по кількості та якості здійснюється згідно вимог інструкцій № П-6, № П-7, затверджених постановами Держарбітражу при Раді міністрів СССР від 15.06.1965 року та 25.04.1966 року відповідно, що не суперечить діючому законодавству України.

Відповідно до п. 16 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7 від 25.04.1966 року при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішанню з іншою однорідною продукцією.

Відповідно до п. 5.5.3 Договору виклик представника протилежної сторони постачальника для констатації недостачі та/або невідповідності якості обов'язкова. Постачальник зобов'язаний забезпечити прибуття свого уповноваженого представника на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від покупця, не враховуючи час на проїзд.

Згідно з п. 17 Інструкції № П-7, у повідомленні про виклик, направленому виготовлювачу (відправнику), повинно бути зазначено:

а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документа, якщо до моменту виклику приводу не одержаний;

б) основні недоліки, виявлені в продукції;

в) час, на який призначено приймання продукції за якістю або комплектністю (в межах встановленого для приймання терміну);

г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Пунктом 18 Інструкції № П-7, що повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефоном) не пізніше 24 годин, а щодо швидкопсувної продукції негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки встановленим вимогам, якщо інші строки не встановлені основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами або договором.

Як передбачено п. 29 Інструкції № П-7, за результатами приймання продукції за якістю і комплектністю за участю представників, зазначених у п.п. 19 і 20 цієї Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт повинен бути складений у день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.

Положеннями п. 6.7 Договору передбачено, що при виявленні прихованих недоліків (дефектів) під час гарантійного періоду створюється комісія в складі постачальника та покупця для визначення причин виникнення прихованих недоліків (дефектів). Складений комісією Акт є підставою для визначення винної сторони та усунення виявлених недоліків.

Як вбачається із актів та матеріалів справи, позивачем не надано доказів виклику представника постачальника, для встановлення факту недоліків товару.

Щодо, надання копії Договору на виготовлення та поставку нестандартного обладнання № ДАР/Р/Р/П/С/1-5 від 06.12.2013 року, укладеного між ТОВ «Дніпромашкомплект» та ТОВ «Фірма «ДАР» та копії Актів невідповідності якості, кількості чи комплектності обладнання що постачається, колегія суддів зазначає, що вище зазначені акти виготовлені із порушенням умов Договору, з якими не можливо дійти достовірного висновку, відносно якого договору вони складені, крім того, вони підписані в односторонньому порядку.

Посилання позивача на те, що водій відмовився від підписання актів, колегією не вважається належним, оскільки відсутні докази того, що водій перевізника є уповноваженою особою відповідача.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/17220/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашкомплект» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року по справі № 910/17220/14 без змін.

2. Матеріали справи № 910/17220/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року.