Ухвала суду № 42493770, 27.01.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

27.01.2015р. Справа № 19/94

За заявою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; вул. Фрунзе, буд. 147, м. Полтава, 36000)

про поновлення пропущеного строку з виконання наказу та видачу дублікату наказу від 06.08.2010 року по справі № 19/94, порушеної

за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (39200, Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Короленка, буд. 2)

про стягнення 9 979 288,38 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від стягувача (заявника): Дмитренко А. М.

від боржника: Бакланов Д. В.

Розглядається заява про поновлення пропущеного строку з виконання наказу та про видачу дублікату наказу від 06.08.2010року по справі № 19/94.

Заявник в обґрунтування заяви посилається на те, що наказ був направлений банком 22.04.2013р. до виконавчої служби для виконання, однак ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 29.04.2013 була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження; 13.05.2013р. державним виконавцем було повідомлено заявника, що копія постанови та оригінал виконавчого документа направлені на адресу стягувача; 30.07.2013р. банком було повторно направлено заяву про примусове виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010р., до якої було додано наказ; банк неодноразово звертався до виконавчої служби за інформацією про хід виконавчих дій, державним виконавцем було повідомлено про повернення наказу стягувачеві, проте наказ на адресу стягувача не надійшов, що свідчить про його втрату (а.с.110-112).

Боржник проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на те, що заявник протягом трьох років мав можливість пред'явити наказ до виконання, заявник міг знайомитись з матеріалами виконавчого провадження в органі ДВС, заявником не наведено обставин, які реально перешкоджали йому реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом встановлено строку; заявником не надано доказів поважності пропуску встановлених строків для пред'явлення наказу до виконання та належних доказів втрати наказу (а.с.141-145).

Про час та місце розгляду заяви стягувач та боржник повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою від 18.12.2014р., поштовим повідомленням від 22.12.2014р. (а.с.155, 158-159).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Господарським судом Полтавської області по справі № 19/94 прийнято рішення від 22.07.2010р. про 1) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені несвоєчасне погашення боргу за кредитом з розстроченням виконання рішення терміном на три роки; та про 2) стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 25500,00 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.102-103).

Дане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

06.08.2010р на примусове виконання вищезазначеного рішення видано відповідні накази № 19/94 (а.с.105).

29.04.2013р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010 р. про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені (ВП 37753522) на підставі п.8 ч. 1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в пред'явленому на виконання виконавчому документі зазначено, що боржнику надана розстрочка виконання рішення терміном на три роки зі сплатою присуджених сум рівними частинами помісячно до 28 числа кожного місяця, однак конкретно не зазначено суму, яка підлягає стягненню за один місяць. Визначити самостійно розмір щомісячної сплати державний виконавець не має можливості. Крім того, відсутня інформація, який розмір заборгованості по рішенню суду на момент пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки довідка про розмір заборгованості датована 26.12.2012, а заява про примусове виконання подана 22.04.2013. (а.с.123-124).

Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження була надіслана на адресу ПАТ "Родовід Банк" рекомендованим листом за вих. № 4160 від 30.04.2013р. (а.с.123-127).

Стягувач подав до відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області заяву від 30.07.2013р. за вих. № 27-11.2.1.-б.б/356 про прийняття до виконання наказу господарського суду № 19/94 від 06.08.2010 р. про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" залишку несплаченої заборгованості по кредиту у сумі 4234759,94 грн. При цьому стягувач посилається на те, що до даної заяви ним було додано оригінал відповідного наказу (додаток № 2 до заяви). Дана заява була здана безпосередньо до канцелярії виконавчої служби, про що свідчить вхідна відмітка на заяві (а.с.116-117).

02.08.2013 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010 р. про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 25500,00 грн. витрат з оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (ВП 39139395) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ пред'явлено не за підвідомчістю виконання рішення. Згідно статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Згідно виконавчого документу стягненню підлягає 25736,00 грн. (а.с.131-132).

Стягувач посилається на те, що ним за заявою від 30.07.2013р. до виконавчої служби здавався наказ про стягнення 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені. Представник стягувача в судовому засіданні повідомив про те, що вказаний наказ та наказ на стягнення 25500,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу були виготовлені на одному аркуші (а.с.105), тому подавалися одночасно за однією заявою.

УДВС ГУЮ у Полтавській області довідкою від 06.01.2015р. за № 17 повідомив про те, що до Відділу до заяви стягувача від 30.07.2013р. було додано наказ № 19/94 від 06.08.2010 про стягнення 25500 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, який і був повернутий (а.с.161-162).

04.09.2013р. ВДВС Кобеляцького РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010р. про стягнення 25500 грн. витрат державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.146).

29.10.2013р. ВДВС Кобеляцького РУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу № 19/94 від 06.08.2010р. про стягнення 25500 грн. витрат з оплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржник добровільно сплатив борг. Оригінал даного наказу повернуто до господарського суду як виконаний (а.с.106-108).

16.07.2014р. та 03.10.2014р. стягувачем направлялися запити до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області про хід виконавчого провадження з виконання наказу про стягнення 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені (а.с.118-119).

04.11.2014р. ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області листом за № 11493 відповів про повернення вказаного наказу (ВП № 37753522) без виконання на підставі ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" разом з виконавчим документом 13.05.2013р. Повторно виконавчий документ до відділу не пред'являвся (а.с.121).

Стягувач направив скаргу від 10.11.2014р. на дії державного виконавця державних виконавців ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області в частині у порушення законодавчо визначених строків відкриття виконавчого провадження з виконання наказу про стягнення 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені (а.с.120).

Листом від 21.11.2014р. за № 11954 ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області повідомив, що вказаний наказ до Відділу на виконання не надходив (а.с.122).

Стягувач звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку з виконання наказу від 06.08.2010 року по справі № 19/94 про стягнення з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені несвоєчасне погашення боргу за кредитом та про видачу дублікату даного наказу (а.с.110-112).

Як зазначає стягувач, 30.07.2013 року банком було повторно направлено заяву про примусове виконання рішення господарського суду Полтавської області на підставі наказу №19/94 від 06.08.2010р. про стягнення заборгованості за кредитом до УДВС ГУЮ у Полтавській області разом з оригіналом наказу, оскільки строк розстрочки виконання рішення сплинув 27.07.2013р. Дану заяву отримано УДВС ГУЮ у Полтавській області від 31.07.2013р. що підтверджується відтиском вхідного штемпелю на даній заяві виконавчою службою (а.с.128-129).

Як зазначає стягувач про втрату наказу дізнався лише 25.11.2014р. з листа ВДВС за №11954, оскільки наказ господарського суду Полтавської області № 19/94 від 06.08.2010 з ТОВ "Зоря" на користь ПАТ "Родовід Банк" 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені несвоєчасне погашення боргу за кредитом та про видачу дублікату даного наказу на адресу стягувача не надходив (а.с.110-112)

Згідно ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановлено законом процесуального строку поважєною і відновити пропущений строк, крім передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Відповідно до ст.120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані при втраті наказу стягувачем - довідка державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу, довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

До заяви стягувачем додано довідку про втрату наказу та про те, що наказ з Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області не надходив (втрачений) і до виконання повторно не пред'явлений (а.с.133).

Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області від 06.01.2015р. за № 17 станом на 05.01.2015р. вказаний наказ на виконання не надходив (а.с.161-162).

Строк пред'явлення наказу від 06.08.2010р. по справі № 19/94 встановлений до 07.08.2013 року (а.с.105).

Вище встановлені в справі обставини свідчать про те, що строк пред'явлення наказу до виконання був пропущений з поважних причин. Стягувач не знав про втрату наказу, був упевнений в тому, що наказ знаходиться на примусовому виконанні у виконавчій службі. Про втрату наказу стягувач дізнався після отримання листів Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Полтавській області від 04.11.2014р, та від 21.11.2014р. після чого стягувач звернувся до суду з заявою від 03.12.2014р. про відновлення строку та видачу дублікату цього наказу.

Враховуючи, що наказ було втрачено, слід визнати, що строк на пред'явлення наказу до виконання було пропущено заявником з поважних причин, тому даний строк слід поновити.

Як було встановлено вище наказ був втрачений і до виконання не пред'явлений, що також підтверджується довідкою стягувача № 18.1-11-б./572 від 03.12.2014 року та заявою УДВС ГУЮ у Полтавській області за № 17 від 06. 01.2015р. (а.с.133, 161-162).

Доказів сплати присуджених за даним наказом сум боржник суду не надав. Тобто на даний час рішення суду в цій частині є невиконаним.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд". Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, не своєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Тривале невиконання рішення без вагомих на те мотивів, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому, таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року в справі № 5-рп/2013 (за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження") виконання судового рішення є невід"ємною складовою права кожного на судових захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012року № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012року № 11-рп/2012).

Враховуючи, що строк для пред'явлення наказу до виконання поновлено, факт втрати наказу підтверджено належними доказами, заява Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про видачу дублікату цього наказу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 119, 120, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Поновити строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Полтавської області від 06.08.2010 року по справі № 19/94 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" 9440494,35 грн. боргу за кредитом, 50000,00 грн. заборгованості зі сплати комісії, 194,01 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071,58 грн. пені несвоєчасне погашення боргу за кредитом.

2. Видати дублікат наказу господарського суду Полтавської області від 06.08.2010 р. по справі № 19/94 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (39200, Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Короленка, буд. 2; ідентифікаційний код 02971386; інші відомості: п/р 26007195000044 в АТ "Родовід банк"МФО 321712) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; ідентифікаційний код 14349442) 9440494грн. 35 коп. боргу за кредитом, 50000грн. 00 коп. заборгованості зі сплати комісії, 194грн. 01 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 364071грн. 58 коп. пені несвоєчасне погашення боргу за кредитом.

Суддя Безрук Т. М.