Ухвала суду № 42493707, 29.01.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.01.2015 Справа № 920/2105/13Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Кас'яні А.О., розглянувши заяву Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» № 13-11-16 від 19.01.2015 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2013 року у справі № 920/2105/13 та матеріали зазначеної справи, порушеної за позовом Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі позивача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми, до відповідача - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», м. Суми, про стягнення 332895,62 грн.

За участю представників сторін:

позивача - Ромась І.М. за довіреністю № 23.01-27/39 від 01.12.2014 року,

відповідача - Лозіної С.Ю. за довіреністю № 12-156 від 02.09.2014 року,

прокурора - Іващенко А.М.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.12.2013 року у справі № 920/2105/13 позов задоволено повністю, стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради 315050,99 грн. заборгованості з орендної плати та 17844,63 грн. пені; стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» в доход державного бюджету України 6657,91 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року, рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2013 року у справі № 920/2105/13 залишено без змін.

23.09.2014 року судом видано відповідні накази на примусове виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2014 року у справі № 920/2105/13.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2014 року у справі № 920/2105/13 рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року у зазначені справі залишено без змін.

20.01.2015 року до суду надійшла заява Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» № 10-11-502 від 10.11.2014 року у справі № 920/2105/13 про розстрочку виконання судового рішення, в якій заявник просить суд розстрочити виконання зазначеного рішення строком на одинадцять місяців до 31.12.2015 року рівними платежами у розмірі 28141,23 грн. відповідно до календарного графіку сплати коштів.

В обґрунтування вищезазначеної заяви про розстрочку виконання судового рішення відповідач зазначає, що фінансовий план Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» не передбачає витрат на погашення заборгованості за судовим рішенням, стягнення незапланованих фінансовим планом коштів спричинить затримку у виплаті заробітної плати працівникам Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», що порушить їх законні права та інтереси. Враховуючи вказані обставини, а також збитковість філіалу, відсутність власних коштів на рахунках, необхідних для погашення боргу перед Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради, необхідністю вчасно та якісно проводити розрахунки з контрагентами, працівниками, споживачами, а також сплачувати податки, з метою забезпечення добровільності виконання рішення УДППЗ «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» за рахунок виключно власних коштів, що не порушить права та законні інтереси третіх осіб, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення по справі № 920/2105/13 строком на одинадцять місяців до 31.12.2015 року рівними платежами у розмірі 28141,23 грн. відповідно до календарного графіку сплати коштів.

Представник відповідача у зазначеній заяві також зазначає, що за результатами діяльності Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» за 9 місяців 2014 року, вона є збитковою. Розмір збитків складає більше ніж 1,5 млн. грн., що підтверджується копією звіту про фінансові результати, що ставить під загрозу своєчасну виплату заробітної плати працівникам та здійснення інших обов'язкових платежів.

29.01.2015 року представник відповідача подав до суду заяву, відповідно до якої зазначає, що у календарному графіку погашення заборгованості доданому до заяви про розстрочку виконання рішення, допущено описку, в зв'язку з цим представник відповідача надає виправлений календарний графік погашення заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2015 року просить відмовити у задоволенні вищевказаної заяви у повному обсязі, оскільки відповідач без поважних причин не сплачує існуючу заборгованість та не наводить об'єктивних причин, які б свідчили про реальну неможливість сплатити боржником (відповідачем) заборгованість перед позивачем.

Наведені представником позивача у судовому засіданні обставини підтверджуються довідкою позивача № 10.01-16/71 від 28.01.2015 року, відповідно до якої відповідачем протягом січня 2015 року кошти за оренду комунального майна до міського бюджету не вносилися.

Згідно зі статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановлений господарським судом способом.

В даному випадку, посилання відповідача на відсутність грошових коштів, не є винятковими обставинами в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких можливе надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на суб'єкта підприємницької діяльності тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Підставою для проведення розрахунків між сторонами за оренду майна є договір оренди № ФМ-825 від 01.11.1998 року, а відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати відповідач не виконував у період з 01.01.2012 року до 31.10.2013 року в сумі 315050,99 грн.

Таким чином, порушення прав позивача на отримання орендної плати зі сторони відповідача відбувається з лютого 2012 року.

Викладені в заяві обставини не є винятковими та такими, що роблять неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів неможливості виконання рішення суду, не враховані матеріальні інтереси позивача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Посилаючись на відсутність грошових коштів, відповідач в особі його Сумської філії (дирекції) не зазначає яким чином та за рахунок чого відповідна заборгованість буде погашена за умови розстрочки виконання судового рішення. При цьому відповідач в особі його Сумської філії (дирекції) залишає поза увагою те, що філія, на відсутність грошових коштів у якої посилається відповідач в особі філії, є лише відокремленим підрозділом юридичної особи - Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», що є відповідачем у даній справі і, згідно статті 96 Цивільного кодексу України, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, у тому числі і за зобов'язаннями своїх філій (дирекцій). Однак про фінансовий стан відповідача (УДППЗ «Укрпошта») у заяві про розстрочку виконання рішення взагалі нічого не зазначено.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду».

У зв'язку з тим, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що обставини, на які відповідач посилається в її обґрунтування, зокрема, збитковість філії (дирекції), відсутність у дирекції власних коштів на рахунках та необхідність вчасно та якісно проводити розрахунки з контрагентами, працівниками та споживачами, не є тими обставинами, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду про стягнення 332895,62 грн. на користь заявника.

Крім того, відповідач не довів суду, як того вимагає стаття 121 Господарського процесуального кодексу України, що в даному випадку мають місце виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом спосіб, а також, що у відповідача як юридичної особи (УДППЗ «Укрпошта») є такі обставини, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, господарський суд не приймає до уваги обставини, на які посилається заявник в якості виняткових та таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні заяви Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції № 13-11-16 від 19.01.2015 року про розстрочку виконання судового рішення від 20.12.2014 року у справі № 920/2105/13 суд відмовляє за необґрунтованістю.

Тому, керуючись статтями 42, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» № 13-11-16 від 19.01.2015 року про розстрочку виконання рішення Господарського суду Сумської області від 20.12.2013 року у справі № 920/2105/13 - відмовити.

Суддя П.І. Левченко