Рішення № 42493528, 19.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24137/14 19.01.15За позовом Комунального підприємства"Харківські теплові мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" в особі ліквідатора Малишевой Т.А.

про визнання кредитором з додатковою сумою вимог 799 400,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Ващенко Т.Д.. (дов. № 38-4055/391 від 27.10.2010)

від відповідача: Шевченко Ю.В. (дов. від 19.11.2014).

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.01.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

03.11.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства"Харківські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислове об'єднання "Рассвет-Енерго" в особі ліквідатора Малишевой Т.А.про стягнення 799 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/24137/14, розгляд справи призначено на 26.11.2014.

В судових засідання 26.11.2014 та 08.12.2014 оголошувались перерви.

В судовому засіданні, призначеному на 22.12.2014, сторони заявили клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків розгляду справи.

22.12.2014 ухвалою суду продовжено строки розгляду справи на 15 днів та відкладено на 19.01.2015.

В судове засідання, призначене на 19.01.2015, з'явились представники сторін та надали пояснення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010 між Комунальним підприємством „Харківські теплові мережі" (замовник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Науково-промислове об'єднання «Рассвет-Енерго» (виконавець, відповідач) укладений договір на виконання науково-технічної продукції № 13/07- 2010/220607.

Згідно з умовами договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням замовника виконати науково-технічну продукцію «Схема теплопостачання міста Харкова на період до 2020 р. з перспективою до 2025 р.» (надалі -проектні роботи), а замовник зобов'язується прийняти виконані проектні роботи і оплатити їх. Підставою для виконання проектних робіт є затверджене замовником Технічне завдання на виконання проектних робіт, складене у відповідності до ДБН А.2.2-3-2004 (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Позивач зазначає про порушення відповідачем строків виконання робіт, при цьому з боку позивача жодних претензій з цього приводу до відповідача не надходило. Крім того, згідно и.2 ст.849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду га вимагати відшкодування збитків.

Виходячи з того, що позивач з претензіями щодо порушення строків виконання робіт до відповідача не зверталося та передбаченим ст.849 Цивільного кодексу України, правом на відмову від договору підряду не скористався. - твердження позивача про грубі порушення строків виконання робіт є необґрунтованими.

Окрім того, позивач зазначає про надання відповідачем проектної документації, що не відповідала технічному завданню та Методичним рекомендаціям з розроблення енерго-екологоефективих схем теплопостачання населених пунктів України, затверджених наказом Мінбуду України від 26.04.2006 №147 та вказує, що листом №22-5374 від 20.12.2013 повідомив відповідача про виявлення зазначених порушень. Таке твердження позивача не відповідає дійсності з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.3. спірного договору у випадку мотивованої відмови приймання проектної продукції Сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, термінів їх виконання. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано такого акту, що свідчить про безпідставність зазначених аргументів.

В обґрунтування направлення листа №22-5374 від 20.12.2013 з зауваженнями щодо якості виконання робіт позивачем не надано жодного документального підтвердження.

Згідно норм п. 61. н. 105 Правил надання послуг поштовою зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 N 270, належними та допустими доказами відправки поштової кореспонденції є розрахунковий документ (касовий чек. розрахункова квитанція тощо), виданий відправнику з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та бланк опису вкладення, заповнений і підписаний відправником та перевірений, підписаний працівником об'єкта поштового зв'язку з проставленням відбитку календарного штемпеля.

Відповідно до визначення поняття доказів, що містяться у статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказом поштового відправлення є належним чином оформлений опис поштового вкладення, який підтверджує вкладення до конверту саме цього листа та касовий (фінансовий) чек чи квитанція в якому зазначається номер чеку, цінний чи простий лист, кому та куди відправляється та чи з повідомленням. В поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення в графі службові відмітки зазначаються останні шість цифр номеру чеку, які підтверджують відношення даного повідомлення про вручення поштового відправлення до даного чеку.

Таким чином, згідно Правил надання послуг поштовою зв'язку, ГПК України доказом направлення на адресу відповідача листів є поштова квитанція та опис вкладення в поштове відправлення. При цьому жодного з зазначених документів позивачем надано не було, що доводить те. що зазначені документи на адресу відповідача не направлялися.

Договір №13/07-2010/220607 від 26.07.2010 на виконання науково- технічної продукції не передбачає такої форми надання мотивованої відмови від приймання робіт, як лист, а передбачає складання двостороннього акту з переліком необхідних доопрацювань згідно з п.3.3. договору. Таким чином, лист замовника не може бути підставою для виконавця розглядати викладені в ньому зауваження.

Враховуючи вище зазначене, твердження позивача про направлення листа та пред'явлення претензій не знаходить свого документального підтвердження та мотивованого обґрунтування.

Позивач зазначає, що відповідач п'ять разів передавав проектну документацію. Суд не погоджується з зазначеним з огляду на наступне.

Відповідно до умов п.3.1. Договору після виконання кожного етапу робіт Виконавець направляє Замовнику із супровідним документом чотири комплекти проектної продукції, накладну та акт здачі-приймання проектної продукції в двох примірниках. Датою приймання продукції вважається дата підписання накладної про передачу проектної продукції Замовнику в повному обсязі за кожним етапом.

Отже, сторонами спірного договору встановлено порядок передачі готової проектної документації, а саме шляхом складання накладної. При цьому, позивачем не надано жодної накладної, яка б могла підтвердити факт неодноразової передачі переробленої проектної документації, що є порушенням норм ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим. відповідачем до відзиву надано копію накладної, що свідчить про передачу готової проектної документації замовнику робіт 17.12.2013. Це єдиний факт передачі документації, що має документальне підтвердження в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України.

Суд також не погоджується з твердженнями позивача щодо виконання проектних робіт не у повному обсязі. Як зазначає позивач, не надано альтернативні варіацій рішень нових джерел теплопостачання та реконструкції існуючих джерел. У відзиві на позов відповідачем надано пояснення, що відповідач у повному обсязі виконав роботи по III етапу. Дані роботи були передані позивачу у вигляді Пояснювальної записки та Креслень.

У відповідності з нормами ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до положень п.1.2. спірного договору підставою для виконання проектних робіт є затверджене Замовником Технічне Завдання на виконання проектних робіт (Додаток №1). складене у відповідності до ДБН А.2.2-3-2004.

Отже, законодавчо встановлено та закріплено спірним договором обов'язок виконавця виконувати роботи у відповідності до поставлених замовником завдань. З вище зазначеного переліку виконаних відповідачем робіт вбачається, що вони у повному обсязі відповідають переліку завдань позивача, які викладені у Додатку №1 до Договору №13/07-2010/220607 від 26.07.2010 на виконання науково-технічної продукції. При цьому, зазначені позивачем недоліки в роботі щодо не надання альтернативних варіантів рішень нових джерел теплопостачання та реконструкції існуючих джерел не мають підстав.

В об'ємі виконаних робіт та переданих Замовнику (позивачу)по III етапу розроблені варіанти, які і є альтернативою до існуючого стану системи теплопостачання.

Окрім того, роботи за спірним договором виконувалися у відповідності з Календарним планом, який був підписаний сторонами у новій редакції згідно з додатковою угодою №4 від 09.08.2012. Так. відповідно до Календарного плану III етап включає відповідний перелік необхідних робіт, а саме: структуризація економічно та технічно обґрунтованих рішень з будівництва нових джерел, реконструкції існуючих джерел теплової енергії та магістральних теплових мереж; створення електронної схеми системи теплопостачання міста; розроблення та оформлення необхідних графічних матеріалів до схем. Як вбачається з вище наведеного переліку виконаних робіт (абзац другий п.4). що були включені до складу пояснювальної записки (як того вимагають Методичні рекомендації) по своїй суті є виконанням ІІІ етану у відповідності з Календарним планом та містять рекомендації з реконструкції існуючих теплових мереж та впровадження нових сучасних технологій.

У судовому засіданні, представником позивача було заявлено, що вчинення з боку відповідача дій щодо усунення недоліків у виконаних проектних роботах свідчать про погодження останнього з зауваженнями замовника робіт. Однак, позивачем не доведено факту усунення недоліків, а лише надано копії листування між сторонами.

Жодного разу замовником не було здійснено повернення отриманої 17.12.2013 проектної продукції, про що свідчать матеріали справи.

Разом з тим, на сьогоднішній день виконана відповідачем проектна робота знаходиться в розпорядженні позивача та використовується ним в господарській діяльності. Даний факт свідчить про виконання проектних робіт по ІІІ етапу у повному обсязі та належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача, проте позов подано прокурором, який звільнений від сплати судового збору.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові заступника Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" - відмовити.

2. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2015

Суддя М.О. Лиськов