Постанова № 42492979, 29.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 911/2591/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гопкала В.Н. - директора,

Шевчука П.В. дов. б/н від 02.01.2015,

від відповідача: Шуманнської О.Г. дов. б/н від 05.01.2015;

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014

у справі №911/2591/14 Господарського суду Київської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинський райагротехсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс"

про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Яготинський райагротехсервіс" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс", в якому просило суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,0976 га (кадастровий номер 3225581800:04:001:0028), орендованою позивачем за договором оренди б/н від 29.12.2012, шляхом знаття замків з воріт та звільнення орендованої території від майна, яке не є власністю позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з кінця 2012 року, відповідачем самовільно зайнято орендовану позивачем земельну ділянку шляхом залишення на ній військової техніки (танків), виставлення охорони, заміни воріт, замків та демонтажу частини огорожі, що обмежує доступ позивача до вказаної ділянки, і, як наслідок, порушує права та законні інтереси позивача, як орендаря.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.08.2014 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 (судді: Зубець Л.П., Новіков М.М., Мартюк А.І.), позов задоволено повністю, постановлено: "Усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Яготинський райагротехсервіс" (37400, Полтавська обл., Гребінківський р-н, м. Гребінка, вул. Жовтнева, 100, ідентифікаційний код 13724194) земельною ділянкою площею 2,0976 га, кадастровий номер 3225581800:04:001:0028, орендованою за договором оренди землі від 29.12.2012, укладеним з Яготинською районною державною адміністрацією, шляхом зняття замків з воріт та звільнення орендованої території від майна, яке не є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Яготинський райагротехсервіс".

Судові рішення мотивовані встановленням факту зайняття відповідачем орендованої позивачем земельної ділянки шляхом її огородження, встановлення замків на воротах та розміщення належної відповідачеві військової техніки, чим створено перешкоди позивачеві у користуванні належним йому майном (земельною ділянкою, будівлями, спорудами), тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання усунути названі перешкоди.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 33, 34, 41, 65, 79 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Вимоги касаційної скарги мотивовані також тим, що позивачем не доведено, що вищезазначена військова техніка знаходиться саме на його земельній ділянці; встановити на якій саме земельній ділянці розташована техніка має лише спеціалізована організація шляхом проведення відповідної експертизи; відповідач заявляв клопотання про проведення такої експертизи, яке було неправомірно відхилено судом.

У відзиві на касаційну скаргу позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Яготинський райагротехсервіс" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постановлені у справі рішення та постанову - без змін, як законні та обґрунтовані.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

29.12.2012 між Яготинською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір оренди землі кадастровий номер 325581800:04:001:0028 (далі - Договір), за умовами якого (п.п.1, 3-5) орендодавець передає згідно з розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації від 29.12.2012 №492, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Засупоївської сільської ради Яготинського району Київської області по вул. Польова, 2-А (землі сільськогосподарського призначення). Межі земельної ділянки №3 площею 2,0976 га, в т.ч. під господарськими будівлями та дворами - 2,0976 га, за рахунок земель державної власності (земель запасу та резервного фонду) за межами населеного пункту в адміністративних межах Засупоївської сільської ради Яготинського району Київської області, встановлені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. На земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна: виробничий будинок - вагова з господарськими спорудами (п. 3 Договору). Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об'єктів. Пунктом 8 Договору передбачено, що останній укладено на 30 років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору). Договір належним чином зареєстровано. Земельна ділянка передана позивачеві за актом приймання-передачі. До акту додані схема розташування орендованої земельної ділянки, кадастровий план. За актом приймання-передачі орендареві також передано на зберігання відповідні межові знаки.

Господарськими судами також прийшли до висновку, що виробничі потужності відповідача знаходяться в с. Засупоївка за адресами: вул. Польова , 3-в, 7, 41. Саме ТОВ "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" знаходиться за адресою: с Засупоївка, вул. Польова, 2 і за цією адресою відповідач розмістив військову техніку, зайнявши при цьому сусідню належну позивачеві на праві оренди земельну ділянку (по вул. Польова, 2-а), огородивши її колючим дротом та встановивши нові замки на в'їзних воротах, чим створив перешкоди позивачеві у користуванні названою земельною ділянкою та розміщеним на ній нерухомим майном, яке належить позивачеві.

З урахуванням положень ч. 1ст. 124, ст. 125, ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 316, 391, 395, 396 Цивільного кодексу України та вищенаведених обставин, суд першої інстанції задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Проте, судова колегія касаційної інстанції вважає, що оскаржені судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України зокрема встановлено, що при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення.

В порушення вимог вищенаведеної процесуальної норми в резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2014 відсутнє найменування особи (сторони), яка зобов'язана виконати відповідні дії, що вказані в резолютивній частині рішення та адреса земельної ділянки на якій необхідно вчинити певні дії.

Разом з тим, з встановлених господарськими судами обставин вбачається, що на вищезазначеній земельній ділянці була розміщена військова техніка (як зазначав позивач танки), проте, місцевий господарський суд не з'ясував особливостей правового статусу цього майна в розумінні положень Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", не вирішив питання щодо залучення до участі у справі органу, який здійснює управління військовим майном, і не встановив особу якій належить це майно.

Апеляційний господарський суд також не звернув увагу на вказані порушення.

З урахуванням викладеного прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техімпекс" задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 26.08.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2014 у справі №911/2591/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Мачульський Г.М. Шаргало В.І.