Постанова № 42492829, 22.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2015 року 17:05 № 826/17774/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії, за участю сторін:

представник позивача: Великодна А.В., Мисник Н.В.

представник відповідача: Шевченко О.О.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22.01.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, у якій просить суд:

- скасувати податкову вимогу відповідача від 12.08.2014 №7059-25 на суму податкового боргу 2 581 069,64 грн.;

- зобов'язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом зарахування частини суми переплати з податку на прибуток у розмірі 3 170 504,00 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 3 170 504,00 грн.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що у відповідача були відсутні підстави для направлення податкової вимоги від 12.08.2014 №7059-25 зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, оскільки у ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» обліковувалась переплата з даного платежу. Позивач посилався на те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у нездійсненні зарахування частини суми переплати з податку на прибуток у розмірі 3 170 504,00 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 3 170 504,00 грн., на виконання відповідної заяви ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна», поданої відповідачу 13.08.2014.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилався на те, що оскаржувана податкова вимога була сформована автоматично, у зв'язку із наявністю недоїмки у позивача зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів. З огляду на те, що вказана недоїмка не була погашена, підстави для скасування податкової вимоги відсутні. Також відповідач зазначив, що переплата у позивача з податку на прибуток ставить 1000000 грн., а не 3170504 грн., як зазначає позивач. Крім того, відповідач вказав на те, що ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» не зверталось із заявою про зарахування вказаної переплати в рахунок погашення податкового боргу зі сплати авансових внесків. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 10.12.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про скасування податкової вимоги відповідача від 12.08.2014 №7059-25 на суму податкового боргу 2 581 069,64 грн. зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Абзацами 1, 4 пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Суд встановив, що позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, у якій задекларував до сплати авансовий внесок у розмірі 539172 грн., що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року (а.с. 90-92 Т.І).

Також позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, у якій задекларував до сплати авансовий внесок у розмірі 495988 грн., що підлягатиме сплаті щомісячно (а.с. 48-51 Т.І).

Згідно витягу з облікової картки ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2013 рік, у позивача обліковувалась переплата, яка станом на 31.12.2013 становила 0,36 грн. (а.с. 118-124 Т. І).

Відповідно до витягу з облікової картки ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2014 рік, у позивача обліковувалась переплата до 30.04.2014, а станом на 30.06.2014 обліковувалась недоїмка у розмірі 2 581 069,64 грн. (а.с. 68-70 Т. І).

Позивач посилався на те, що згідно акта від 23.05.2014 №3390-20 про звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 23.05.2014 зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, станом на 23.05.2014 у ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» обліковувалась переплата у розмірі 2 785 422,36 грн. (а.с. 63 Т.І).

Однак, вказана сума переплати не відображена у обліковій картці ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Також, до матеріалів справи позивач надав копію акта від 23.05.2014 №3390-20 про звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2014 до 13.08.2014 зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, згідно якого станом на 13.08.2014 у ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» за даними контролюючого органу обліковувалось від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом на суму 3 573 045,64 грн., за даними платника від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом на суму складало 402 541,64 грн., розбіжності становлять 3 170 504,00 грн.

З даного акта видно, що відповідач визнає наявність боргу, однак у іншому розмірі, ніж вказано контролюючим органом.

Наявність розбіжностей між даними акта звіряння розрахунків від 23.05.2014 №3390-20 та облікової картки позивача, відповідач пояснив тим, що 04.07.2014 було завершено перепроведення декларацій з урахуванням рекомендацій викладених у листі Міністерства доходів і зборів України від 07.02.2014 №3194/7/99-99-19-01-17 «Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік».

Відповідач зазначив, що згідно даного листа Міндоходів України, з метою дотримання вимог підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, щодо зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму сплаченого авансового внеску при виплаті дивідендів розрахунок суми такого внеску буде перевірятись в автоматичному режимі з урахуванням наступного: у декларації з податку на прибуток підприємства, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 № 1213, значення рядка 13.5.1 Додатка ЗП не може перевищувати значення (рядок 11 + рядок 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Додатка ЗП до рядка 13)).

Про необхідність врахування наведених положень при обчисленні податку на прибуток та сплати авансових внесків з податку на прибуток, відповідач повідомив позивача листом від 27.06.2014 №8264-26-50-15-04-22 (а.с. 15 Т.І).

Суд зазначає, що правомірність здійснення відповідачем перепроведення декларацій з урахуванням рекомендацій викладених у листі Міндоходів від 07.02.2014 №3194/7/99-99-19-01-17 не є предметом розгляду даної адміністративної справи, з огляду на що, суд не надає їм юридичної оцінки. У разі, якщо позивач не погоджується із вказаними діями відповідача, він має право оскаржити їх у порядку, визначеному чинним законодавством.

Отже, згідно даних облікової картки ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів за 2014 рік станом на 30.06.2014 у позивача виникла заборгованість у розмірі 2 581 069,64 грн.

Згідно із 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У відповідності до пункту 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 № 576, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Положеннями пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.2 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

Враховуючи те, що показники облікової картки ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів свідчать про наявність заборгованості позивача перед бюджетом, доказів погашення податкового боргу не надано, суд дійшов висновку, що підстави для скасування податкової вимоги від 12.08.2014 №7059-25 відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом зарахування частини суми переплати з податку на прибуток у розмірі 3 170 504,00 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 3 170 504,00 грн., суд зазначає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Суд встановив, що у ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» обліковується переплата з податку на прибуток у розмірі 1 000 000 грн., що підтверджується витягом з облікової картки за 2014 рік (а.с. 71 Т.І).

Водночас, з авансових внесків з податку на прибуток у позивача обліковується недоїмка, яка станом на 30.11.2014 становила 2 605 635,63 грн.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Позивач не надав суду доказів того, що звертався до відповідача із заявою про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок погашення заборгованості зі сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Крім того, матеріалами справи спростовуються доводи позивача про те, що переплата з податку на прибуток становить 3 170 504,00 грн. та видно, що така переплата складає 1000000,00 грн.

Посилання позивача на заяву від 13.08.2014 про зарахування переплати з авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік в рахунок оплати авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік (а.с. 19 Т. І) суд відхиляє, оскільки дана заява не містить вимог щодо зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок оплати авансових внесків.

Крім того, позивач посилався на положення підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, згідно якого, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Суд відхиляє посилання ТОВ «Медком Маркетинг і Продаж Україна» на підпункт 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, оскільки ним передбачено автоматичне зарахування переплати з авансового внеску з податку на прибуток в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток, а не навпаки, як просить позивач у позовних вимогах.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства та встановлені судом обставини справи, підстави для зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку позивача шляхом зарахування частини суми переплати з податку на прибуток у розмірі 3 170 504,00 грн. в рахунок авансового внеску з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 3 170 504,00 грн., за відсутності відповідної зави та без наявності переплати у вказаному розмірі, відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» відмовити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Медком Маркетинг і Продаж Україна» (код ЄДРПОУ 35432061) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 коп.) на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський