Постанова № 4249276, 26.05.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-2301/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2009 р. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 7336,45 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 6986,12 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач 14.02.2007 року був зареєстрований в Шевченківському районному центрі зайнятості м.Львова та 21.02.2007 року йому надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Як вбачається з листа Державного реєстратора Львівської міської ради відповідач - ОСОБА_2 23.07.2007 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_1. Таким чином відповідачем незаконно отримано допомогу з безробіття за період з 23.07.2007 року по 17.03.2008 року в розмірі 7336,45 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить стягнути з ОСОБА_2 6986,12 грн. допомоги з безробіття та кошти затрачені на навчання в сумі 350,33 грн.

Відповідач в судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що хоч і був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, проте такою не займався, доходів не отримував, що підтверджується поданими до ДПІ звітами. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 травня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно Наказу Львівського обласного центру зайнятості від 14.08.2007 року № 221 “Про реорганізацію районних центрів зайнятості м.Львова та Львівського міського центру зайнятості” проведено реорганізацію шляхом приєднання та передачі всього майна, прав та обов'язків Шевченківського районного центру зайнятості м.Львова правонаступнику Львівському міському центру зайнятості.

Судом встановлено, що на підставі заяви відповідача від 21.02.2007 року та поданих документів до центру зайнятості ОСОБА_2 визнано безробітним та призначено допомогу з безробіття в сумі 6986,12 грн. Крім того, відповідач проходив професійне навчання у КП “Львівському обласному учбовому центрі підготовки та підвищення кваліфікації робітників та ІТП і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою” з 27.03.2007 року по 05.07.2007 року за професією “ІНФОРМАЦІЯ_1”, на що були затрачені кошти в сумі 350,33 грн. При поданні заяви від 21.02.2007 року про надання статусу безробітнього відповідач вказав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Як вбачається з пояснень представника позивача, що відповідачем не заперечено, останнього було ознайомлено з правилами та обов'язками особи, якій надано статус безробітного, зокрема повідомляти центр зайнятості про обставини щодо зайняття підприємницькою діяльностю, трудовою діяльністю, отримання пенсії.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. N 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Як вбачається з матеріалів справи, за період перебування на обліку у центрі зайнятості з 23.07.2007 року по 17.03.2008 року відповідачем одержано допомогу з безробіття у сумі 7336,45 грн.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідач незаконно отримав допомогу з безробіття з 23.07.2007 року по 17.03.2008 року в розмірі 7336,45 грн., оскільки 23.07.2007 року в період отримання спірної допомоги був зареєстрований компетентиним органом як суб'єкт підприємницької дільності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_1.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що позивач на адресу відповідача надіслав претензії НОМЕР_2 від 14.01.09 року, НОМЕР_3 від 06.02.2009 року про відшкодування коштів у добровільному порядку на загальну суму 7336,45 грн., проте відповідачем спірної допомоги позивачу не відшкодовано.

Згідно частини 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2.03. 2000 року N 1533-III, передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд приходить до висновку, що відповідач допустив зловживання при не наданні інформації центру зайнятості, оскільки маючи статус безробітного, не повідомив позивача про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, і як результат одержав оспорювану допомогу по безробітті в розмірі 7336,45 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення в повному обсязі, а тому слід стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості 6986,12 грн. допомоги з безробіття та на користь Львівського Обласного центру зайнятості кошти, затрачені на навчання в сумі 350,33 грн.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості 6986,12 грн. допомоги з безробіття (Одержувач: Львівський МЦЗ, р/р 37170001000584, банк ГУДКУ у Львівській обл., МФО 825014, ЄДРПОУ 25555035, КЕКВ 1341 повернення допомоги з безробіття).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського Обласного центру зайнятості кошти затрачені на навчання в сумі 350,33 грн. (Одержувач: Львівський ОЦЗ, р/р 37174301900001, банк ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 03491180, КЕКВ 1172 повернення коштів за навчання).

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

 Суддя /підпис/ Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя Шинкар Т.І.

Повний текст постанови виготовлено 02.06.2009 року.