Постанова № 42492458, 22.01.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2972/14

22 січня 2015 року 10год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

представник позивача: ОСОБА_2,

відповідача: представник Охман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

доУправління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанови, розрахунку , - ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови №022106 від 09.09.2014 року, визнання протиправним та скасування розрахунку №23 від 17.07.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.07.2014 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у Рівненській області проведено рейдову перевірку автомобіля марки DAF номерний знак НОМЕР_2. За наслідками перевірки складено Акт №000933 від 17.07.2014 року. В ході перевірки транспортний засіб було зважено та встановлено перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень, про що був складений акт №23. Також, при перевірці виявили перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів: перевищення на осьове навантаження на строєну вісь, а саме при допустимих 20.00 т., фактично - 22.80 т., про що був складений акт №011162. За результатами перевірки зроблений розрахунок №23 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 43,80 євро.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки від 17.07.2014 року (Акт №000933) було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 за відсутність документів передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі якщо перевезення вантажів здійснюється з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Позивач вважає, постанову №022106 від 09.09.2014 року про застосування адміністративно-господарського штрафу та розрахунок №23 від 17.07.2014 року такими, що винесені всупереч чинного законодавства та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та представник позивача надали пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснили суду, що вага, на якій здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортного засобу працює невірно і як доказ долучає дві квитанції (чек) зважування, в яких містяться різні результати зважування. Також, зазначає, що зважувальне обладнання, на якому здійснювався контроль, не проходило періодичної повірки та не має відповідного свідоцтва. Просили позов задовольнити повністю.

Відповідач - Управління Укртрансінспекції у Рівненській області позов не визнав, про що подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснив суду, що 17.07.2014 року, управлінням Укртрансінспекції у Рівненській області було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на пересувному пункті габаритно-вагового контролю, під час якої двічі здійснено зважування транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_2, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1 Вказав, що обидва зважування показали перевантаження на строєну вісь з відхиленням від норми, встановленої для похибки, а саме понад 2%. Пояснив, що за таких обставин було порушено ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яка вимагає у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язково мати дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.

Також зазначив, що розрахунок №23 був здійснений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" якою затверджений "Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" (надалі - Порядок). Такий розрахунок був проведений вірно державними інспекторами та становить 43,80 євро. Вказав, що постанова №022106 від 09.09.2014 року про застосування адміністративно - господарського штрафу та розрахунок №23 відповідають вимогам чинного законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.07.2014 року на автодорозі Київ-Чоп, км.272 (М-06) посадовими особами управління Укртрансінспекції у Рівненській області о 18.28 год. на підставі направлення на перевірку від 17.07.2014 року №006188 проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 та проведено габаритно-ваговий контроль, за наслідками якого складено акт №23 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень (а.с.7, 38).

Згідно п.3 вказаного акту перевірку проходив тягач, одиночний транспортний засіб - DAF XF 95.380 державний номерний знак НОМЕР_2, причіп - SCHMITZ S 01 державний номерний знак НОМЕР_3. Акт підписаний водієм без зауважень. Згідно з п.14 даного акту, працівникам ДАІ було повідомлено про факт порушення та зафіксовано, що по даному факту був складений протокол про адміністративне правопорушення АБ №059679. Також, був складений окремий акт №011162 від 17.07.2014 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. До вказаних актів додавалась квитанція зважування та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №23 від 17.07.2014 року до акту №23 від 17.07.2014 року, відповідно до якого, позивач зобов'язаний сплатити 43,80 євро (а.с.8-10).

Крім того, рейдовою перевіркою встановлено, що позивач здійснював перевезення вантажів по маршруту м. Житомир - м. Костопіль, згідно товаро - транспортної накладної, автомобілем з перевищенням осьового навантаження на строєну вісь - 22.80 т. при допустимих 22.00 т., без дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритно-вагових обмежень, чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт". За результатами перевірки складено акт перевірки від 17.07.2014 року № 000933.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт заступником начальника управління Укртрансінспекції у Рівненській області Коваленком М.В. 09.09.2014 року прийнято постанову №022106, якою до СПД ОСОБА_1 застосовано адміністративно - господарський штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме за відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів (а.с.5).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт".

Органами державного контролю на автомобільному транспорті, відповідно до приписів пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України 08 листопада 2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" (далі - Порядок) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 4 Порядку державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

В матеріалах справи наявні копії направлення на перевірку №006188 від 17.07.2014 року, яким уповноважено державних інспекторів Нестерчука Д.П., Бредихіна І.В та Собчука А.М. на проведення рейдової перевірки. Вказана перевірка відбувалась на підставі графіка щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на липень 2014 року уповноваженими на те особами (а.с.38-39).

Відповідно до п.20 Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом, також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови, як пояснив представник відповідача, стало порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень без дозволу, який є обов'язковим документом, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.

Згідно ч.2 ст.29 Закону України "Про автомобільний транспорт", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначає, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року (надалі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів здійснюється на автомобільних дорогах загального користування - уповноваженими Укравтодором дорожніми підприємствами та організаціями разом з відповідними підрозділами МВС.

Відповідно до вимог Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів па автомобільних дорогах загального користування, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 року № 1007/1207 служба автомобільних доріг погоджує графіки та місця проведення габаритно-вагового контролю.

Як встановлено матеріалами справи, рейдова перевірка відбувалась на автодорозі Київ-Чоп, км.272 (М-06) уповноваженими на те посадовими особами управління Укртрансінспекції у Рівненській області о 18.28 год. на підставі направлення на перевірку від 17.07.2014 року №006188 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок працівниками управління Укртрансінспекції у Рівненській області у на період з 14 по 20 липня 2014 року. Місце проведення перевірки було узгоджено спільним графіком щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю на липень 2014 року між управлінням Укртрансінспекції у Рівненській області, Службою автомобільних доріг у Рівненській області, ВДАІ УМВС України у Рівненській області та державним підприємством "Рівненський облавтодор".

Положеннями п.12 Порядку №879 визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно п. 13 цього Порядку під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення габаритно-вагового контролю, результати якого стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови, уповноваженні особи управління Укртрансінспекції у Рівненській області у липні 2014 року використовували ваги пересувні автомобільного типу «CHEKLODE FREEWEIGH» заводський номер 008213, виробник "CENTRAL WEIGHING", Англія.

Ваги пересувні автомобільні "CHEKLODE FREEWEIGH" були занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки у 2007 році за №Y2570-07, відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-M1/1-2195-2007, виданого 21 листопада 2007 року (а.с.88).

Проте, згідно протокольного рішення Науково-технічної комісії з метрології Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 16.12.2010 року №4-2010 (101), затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №580 від 24.12.2010 року, пересувні автомобільні ваги "CHEKLODE FREEWEIGH" вилучені із Державного реєстру засобів вимірювальної техніки у зв'язку з припиненням ввезення їх на територію України.

Згідно п.2.1 Положення про державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №218 від 22.08.2005 року, відсутність типів ЗВТ у Державному реєстрі не може бути підставою для заборони використання цих засобів на території України (за умови підтвердження нормованих метрологічних характеристик та придатності цих засобів до застосування шляхом здійснення їх державної метрологічної атестації).

У відповідності до приписів ст.1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки - дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування.

Положеннями ч.2 ст.39 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що метрологічна атестація та оформлення її результатів проводяться в порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології).

Суду надані належним чином засвідчені копії свідоцтва №02-84-08 про проведення атестації від 12.05.2008 року, а також свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №34-00/6416 видане державним підприємством "Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів". Свідоцтво про повірку було чинним до 11.09.2014 року, тобто на час проведення перевірки ваги мали відповідне свідоцтво та були придатні до застосування (а.с.46, 89).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновків, що відповідач мав право використовувати для здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача пересувні автомобільні ваги «CHEKLODE FREEWEIGH» заводський номер 008213, оскільки відповідні документи щодо проходження ними державної метрологічної атестації (свідоцтво про державну метрологічну атестацію та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки) були чинними.

Також суд звертає увагу на те, що розрахунок №23 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №23 від 17.07.2014 року нарахований у відповідності п.30 Порядку №879 за формулою: П= (Рзм+Рнв+Рг)хВ де:

- П - розмір плати за проїзд;

- Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

- Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

- Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

-В - відстань перевезення, кілометрів.

Пункт 31 Порядку №879 визначає, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Як вбачається з п.31-1, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

- до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

- на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

- більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 затверджені ставки плати за проїзд. Для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих вагових навантажень до 5% (у позивача це перевищення складає 3,63%) ставка за кожен кілометр пройденої відстані складає 0,05 євро.

Плата за проїзд позивачу була нарахована за формулою: П=0,05 євро х2 х219 х2

Отже, суд приходить до висновку, що розрахунок №23 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №23 від 17.07.2014 року нарахований вірно.

Враховуючи вище встановлені обставини, суд вважає що під час судового розгляду справи представником відповідача доведено належними доказами правомірність дій щодо проведення 17.07.2014 року габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF XF 95.380 реєстраційний номер НОМЕР_2 та причіпу - SCHMITZ S 01 реєстраційний номер НОМЕР_3, автомобільними вагами «CHEKLODE FREEWEIGH» заводський номер 008213.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що постанова № 022106 від 09.09.2014 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. є правомірною, оскільки прийнята з врахуванням габаритно-вагового контролю, здійсненого автомобільними вагами, на які наявне свідоцтво про повірку та свідоцтво про їх державну метрологічну атестацію.

Поряд з тим, посилання представника позивача на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 03.10.2014 року у справі №564/2067/14-а, щодо встановлення факту безпідставності прийняття постанови Управління Укртрансінспекції у Рівненській області, не заслуговують на належність доказового значення, так як в даній постанові судом скасовано постанову начальника ВДАІ Корецького РВ УМВС України в Рівненській області від 22.08.2014 року серія АБ2 №004363. Питання правомірності винесення постанови Управління Укртрансінспекції у Рівненській області №022106 від 09.09.2014 року в даній справі не досліджувалися, постанову начальника ВДАІ Корецького РВ УМВС України в Рівненській області від 22.08.2014 року серія АБ2 №004363 про притягнення до адміністративної відповідальності скасовано, у зв'язку з порушенням ст.245 КУпАП, а саме неповідомленням про час і місце розгляду адміністративної справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, у той час як відповідачем правомірність оспорюваних постанови та розрахунку доказана повністю.

Оскільки судом у задоволенні адміністративного позову відмовлено та враховуючи, що вимоги позивача носять майновий характер, несплачена сума судового збору в розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови №022106 від 09.09.2014 року, визнання протиправним та скасування розрахунку №23 від 17.07.2014 року - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 (тридцять) коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.