Постанова № 42492283, 26.01.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року № 813/7398/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Бегей О.Р.,

представника позивача Гречуха В.М.,

представника відповідача Гордона Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом споживчого товариства підприємства «Антоній» Бібрського сільського споживчого товариства до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Споживчого товариства підприємства «Антоній» Бібрського сільського споживчого товариства до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.07.2013 року №2153212230 «Про застосування фінансових санкцій щодо Споживчого товариства підприємства «Антоній» Бібрського сільського споживчого товариства.

У своєму позові Споживче товариство підприємство «Антоній» Бібрського сільського споживчого товариства зазначає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій №2153212230 від 16.07.2013 року, яке було прийнято на підставі зібраних Перемишлянським РВ ГУМВС України у Львівській області матеріалів адміністративної справи відносно продавця магазину ОСОБА_3 про вчинення 01.07.2013 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП (продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18-річного віку) є безпідставним, необґрунтованим, а відтак підлягає скасуванню. Позивач стверджує, що вказані матеріали були підроблені і в них містяться завідомо неправдиві відомості. У зв'язку з цим, мало місце відповідне звернення до прокуратури щодо перевірки дій працівників Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області, за яким було розпочато досудове розслідування. Крім цього, стверджує, що спростуванням факту продажу неповнолітній особі алкогольного напою (пива) слугують звіт та фіскальні чеки за 01.07.2013 року СПТ «Антоній», з яких вбачається, що цього дня такого напою, як пиво, продавець ОСОБА_3 нікому не продавала. Крім цього, позивач покликається на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 06.12.2013 року у справі №449/1219/13а за позовом ОСОБА_3 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бібрської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою було скасовано постанову №1/13 від 09.09.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, а саме продаж неповнолітньому ОСОБА_4 пляшки пива «Львівське світле» ємкістю 0,5л., а провадження у справі закрито. Вважає, що вказана постанова має преюдиційне значення для вирішення цієї справи, оскільки нею встановлено безпідставність притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю достатніх доказів її вини.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив і просив в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення №215321 від 01.07.2013 року, складеного відносно ОСОБА_3, остання 01.07.2013 року близько 11 год. 30 хв., будучи продавцем магазину ПП «Антоній», що знаходиться у м. Бібрка Львівської області по вул. Львівська, 11 продала неповнолітньому ОСОБА_4 пляшку пива «Львівське світле» ємкістю 0,5л., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, тобто порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: продаж пива особі, яка не досягла 18 років. Зазначений протокол підписаний свідками і понятими. Крім цього, в матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності містяться пояснення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, якими підтверджуються обставини викладені в протоколі.

У зв'язку з виявленням факту порушення підприємством «Антоній» Бібрського сільського споживчого товариства вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР Перемишлянським РВ ГУМВС України у Львівській області було скероване відповідне подання №5421 від 02.07.2013 року разом з долученими копіями матеріалів адміністративної справи до Перемишлянського відділення Золочівської МДПІ для вжиття відносно підприємства «Антоній» Бібрського ССТ, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР заходів, а саме застосування фінансових санкцій.

На підставі наданих Перемишлянським РВ ГУМВС України у Львівській області матеріалів перевірки від 01.07.2013 року Перемишлянським відділенням Золочівської ОДПІ було прийнято рішення про застосування до юридичної особи - Споживчого товариства підприємства «Антоній» Бібрського сільського споживчого товариства згідно з абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень у зв'язку з порушенням п.2 ч.1 ст.15-3 цього ж Закону, а саме продажом пива особі, яка не досягла 18 років.

Факт даного порушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 01.07.2013 року №215321, складеним відносно продавця магазину ОСОБА_3, поясненнями неповнолітнього ОСОБА_4, якому було продано пиво та поясненнями свідка ОСОБА_5.

Ці обставини також було підтверджено показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які були надані ними в ході судового розгляду справи.

Суд не надає віри показам свідка ОСОБА_3, наданих нею в судовому засіданні, оскільки такі спростовуються матеріалами перевірки Перемишлянського РВ ГУМВС України у Львівській області.

Згідно п.5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відтак, відповідач на підставі отриманих матеріалів правоохоронних органів дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР і в межах визначених законом повноважень прийняв правомірне рішення про застосування відносно підприємства фінансових санкцій відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 6800 гривень.

Що стосується постанови Перемишлянського районного суду Львівської області від 06.12.2013 року, якою було скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бібрської міської ради №1/13 від 09.09.2013 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за продаж пива неповнолітній особі, то слід зазначити, що ч. 4 ст. 72 КАС України поширюється лише на особу щодо якої ухвалено відповідне рішення суду, а тому встановлені цією постановою суду обставини (відсутність достатніх доказів вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення) не мають преюдиційного значення для вирішення питання про застосування фінансових санкцій до юридичної особи за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яке контролюється податковими органами.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 року постановленій за результатами касаційного перегляду даної справи встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 16.07.2013 року №2153212230 про застосування штрафних санкцій у розмірі 6800 гривень стали висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР у зв'язку із продажом слабоалкогольного напою особі, що не досягла 18 років на підставі матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому, суд касаційної інстанції звернув увагу, що Перемишлянський районний суд Львівської області у своїй постанові від 06.12.2013 року дійшов висновку про відсутність факту продажу пива з огляду на відсутність фіскального чека підприємства «Антоній» БССТ про продаж такого. З цим висновком суд касаційної інстанції не погодився, зазначивши, що такий факт не є вичерпним доказом і може свідчити про можливе порушення юридичною особою вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому зазначена постанова не має преюдиційного значення для вирішення даної справи. Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що предметом доказування у даній справ є саме обставина продажу пива в порушення вимог ст.15-3 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких в касаційному порядку скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Таким чином, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято правомірно і обґрунтовано. Контролюючий орган при цьому керувався матеріалами перевірки зібраними Перемишлянським РВ ГУМВС України у Львівській області. Крім цього, суд бере до уваги той факт, що рішення про застосування фінансових санкцій було прийнято 16.07.2013 року, а постанова адміністративної комісії лише 09.09.2013 року, а тому остання не має жодного відношення до прийняття контролюючим органом рішення, як і не може мати жодного відношення до справи її скасування в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними і не підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 29.01.2015 року.

Суддя Сидор Н.Т.