Постанова № 42492262, 22.01.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2015 р. Справа № 809/3422/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Котик Д.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Бурчаковської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1,

до відповідача: Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області,

про виплату заборгованої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач) про виплату заборгованої заробітної плати за 2012-2013 роки в сумі 96084,67 грн. В судовому засіданні 22 січня 2014 року представником позивача уточнено позовні вимоги шляхом зменшення суми виплати заборгованої заробітної плати до 11914,48 грн, обґрунтовуючи суму доповненням до звіту незалежного аудитора від 1 серпня 2014 року щодо оплати праці позивача за надурочний час, за роботу у вихідний день та роботу у нічний час, доплати за роботу у нічний час за 2012-2013 роки (том 1, а.с.233).

Позовні вимоги, з врахуванням уточнення, мотивовані тим, що позивача було звільнено з роботи та проведено неповний розрахунок, оскільки відповідачем при обрахунку заробітної плати не враховано надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові, неробочі дні, а також роботи вночі. Просить стягнути не виплачену заробітну плату згідно з доповнення до звіту незалежного аудитора в сумі 11914,48 грн.

Позивач та його представник вимоги, викладені в позовній заяві, з врахуванням усного уточнення підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав наведених в письмовому запереченні. Акцентувала увагу на тому, що позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, тому правовідносини між позивачем і відповідачем, згідно роз'яснень Верховного Суду України регулюються не Кодексом законів про працю України а Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України та Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ України. Виплати працівникові міліції компенсації за службу в понаднормовий час у дні щотижневого відпочинку та святкові дні необхідні такі складові, як межі асигнувань, письмовий наказ керівників ОВС, графіки нарядів чергувань, затверджені керівником ОВС та табель з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин. Оскільки такі складові, як письмовий наказ керівника ОВС та табель з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин відсутні то і позовні вимоги про стягнення компенсації безпідставні. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

30.09.2013 року наказом УМВС України в Івано-Франківській області № 374 о/с, по особовому складу, відповідно до вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено, за п. «б» статті 63 у запас (через хворобу), старшого прапорщика міліції ОСОБА_1, інспектора дорожньо-патрульної служби ДАІ при УМВС України в Івано-Франківській області, з 30 вересня 2013 року (том 1, а.с.50).

Позивач, 23.09.2014 року звернувся до Управління Державтоінспекції УМВС в Івано-Франківській області з проханням здійснити йому нарахування та виплату неправомірно невиплаченої заробітної плати у зав'язку з роботою у нічний час і понаднормово. Додатково направив аудиторський висновок з обрахунком недоплаченої заробітної пати а сумі 96084,67 грн (том 1, а.с.63-88).

Відповідач листом №16/3468 від 29.10.2014 року (том 1, а.с.122-123) повідомив позивача, що УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області заборгованості перед позивачем немає. Водночас зазначив, що Кодекс Законів про працю України, на підставі якого здійснено аудиторський висновок щодо сум невиплаченої заробітної плати, не поширюється на військовослужбовців і прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ), оскільки вони одержують грошове забезпечення у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби.

Не погоджуючись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

При вирішення даного спору, у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує наступні нормативні правові акти: Конституцію України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 року; Закон України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 року (надалі також - Закон №565); Постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні» від 14 вересня 1991 р., №197 (надалі також - Постанова №197); Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 р., №499 (надалі також - Інструкція №499); Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене, постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (надалі також - Положення №114); Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р., №111 (надалі також - Інструкція №111).

Відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 та 4 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 23 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожний працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім'ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення.

Згідно з статтею 1 Закону №565, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Абзацом 1 статті 16 Закону №565 передбачено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Відповідно до абзацу 1 статті 18 Закону№565, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Абзацами 12 та 13 Закону №565 передбачено, що для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства. Дана норма також дублюється в Положенні №114, а саме в пункті 21 цього Положення.

Абзацом 3 пункту 21 Положення №114 передбачено, що при змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.

Відповідно до частини 1 та 2 Постанови №197, при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах, передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням. Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.

Порядок компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні встановлено пунктом 3.7 розділу III Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року №499, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896 (із змінами).

Приписами вищевказаного пункту передбачено, що при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.

Інструкція №111 визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини та профілактичну роботу з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС).

Відповідно до пункту 9.7 Інструкції №111, розрахунок сил і засобів та розстановка нарядів ДПС відповідно до дислокації маршрутів патрулювання і постів розробляються на 1 добу і затверджуються керівником управління (відділу) Державтоінспекції МВС ГУМВС, УМВС, відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах.

Згідно з пунктом 9.8 Інструкції, робоча зміна нарядів ДПС не повинна перевищувати 8 годин. У разі службової необхідності тривалість робочого часу працівників підрозділів ДПС може бути збільшена до 12 годин на підставі наказу начальника ГУМВС, УМВС з чітко визначеними і обґрунтованими причинами видання такого наказу (дія такого наказу не повинна перевищувати 30 діб). Пунктом 9.9 Інструкції №111 передбачено, що режим роботи особового складу підрозділу ДПС встановлюється за щомісячним графіком, який затверджується командиром підрозділу ДПС. У графіку вказуються дні й години несення служби кожним працівником та їх вихідні дні.

З приводу несення служби в органах внутрішніх справ України у відповідача зауважень не виникало.

З метою дослідження часу несення служби позивачем, судом досліджено: журнали патрулювання позивача (том 1, а.с.9-20); відомості обліку роботи по нагляду за дорожнім рухом (том 1, а.с.42-49); графіки несення служби щодо відповідача за спірний період (том 1, а.с.136-147); книги нарядів УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області щодо позивача, з яких відповідачем надано витяги (том 1, а.с.149-165); постові відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби (том 1, а.с.188-228); довідку №16/4411 від 19.12.2014 року з інформацією, що позивач із рапортом про надання йому додаткових днів відпочинку у зв'язку з несенням служби у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, жодного разу до керівництва УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області не звертався (том 1, а.с.166); довідку №16/4410 від 29.12.2014 року з інформацією, що за період з 10.04.2012 року по 30.08.2013 року відсутні будь-які накази керівництва підрозділу щодо понаднормової служби, а також в дні щотижневого відпочинку та святкові дні, відповідно відсутні будь-які графіки щодо такої служби та додаткові табелі (том 1, а.с.167).

Також суду надано Накази відповідача: №643 від 19.10.2012 року про переведення особового складу органів внутрішніх справ області на посилений варіант оперативно-службової діяльності, у період з 09:00 20 жовтня 2012 року і до офіційного оприлюднення результатів голосування; №654 від 25.10.2012 року про закріплення працівників служб і підрозділів УМВС, особового складу ЛВ на станції Івано-Франківськ, факультету ГБ та СР ЛьвДУВС за виборчими дільницями, згідно доданої розстановки позивача закріплено в с.Клузів, вул.Лесі Українки, 26А; наказ №772 від 26.12.2012 року про переведення особового складу органів внутрішніх справ області на посилений варіант оперативно-службової діяльності, з 09:00 30 грудня 2012 року до 09:00 08 січня 2013 року.

Дослідивши вищевказані документи в їх сукупності, судом встановлено, що робоча зміна позивача не перевищувала 8-ми годин в робочому дні, проте встановлені обставини роботи більше ніж 41 годину в тиждень (без вихідних днів), також встановлено роботу в нічний час, вихідні та святкові дні.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків середньомісячного грошового забезпечення у 2012 - 2013 роках (том 1 а.с.117-120) та довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 10 квітня 2012 року по 30 вересня 2013 року старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 (том 1, а.с.121) не враховано особливостей обрахунку роботи в нічний час та не враховано роботи надурочно, понад 41 годин в робочому тижні. Позивачу нараховувалась однакова заробітна плата як при роботі в денний, вечірній так і в нічний час.

Представник відповідача, в процесі дослідження часу роботи позивача не заперечувала встановлені судом обставини роботи позивача більше ніж 41 годину в тиждень, роботи в нічний час та в святкові та неробочі дні. Доводи відповідача щодо безпідставності донарахування заробітної плати позивачу грунтуються на відсутності належно оформлених підтверджуючих документів роботи в понадурочний час, а саме наказів керівництва та графіків чергувань.

Проте, посилання відповідача як на підставу позбавлення компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні на відсутність наказів керівників органу внутрішніх справ про залучення позивача до надурочних робіт є необґрунтованим, оскільки обов'язки щодо здійснення обліку робочого часу покладається на роботодавця, а не на працівника. Неналежне виконання обов'язків щодо оформлення та збереження документів, які є підставою для нарахування та виплати позивачу компенсації за службу в понаднормовий час у дні щотижневого відпочинку та святкові дні не можуть бути підставами для невиплати позивачу такої компенсації. Також, не може бути підставою недоплати вказаної компенсації відсутність звернення позивача до роботодавця з проханням надання додаткового вихідного, так як в разі звільнення позивача за ним залишається право такої компенсації.

Відомості, внесені в офіційні документи відповідача про перебування позивача на чергуванні згідно із затвердженим графіком, отримання та здача табельної зброї, накази про приведення органів УДАІ УМВС в Івано-Франківській області на посилений режим дають вичерпні свідчення про період та час роботи ОСОБА_1.

В судовому засіданні, при дослідженні та оголошенні доповнення від 21.01.2015 року до звіту незалежного аудитора від 01.08.2014 року, заперечень щодо нових розрахунків від відповідача не надходило.

В доповненні до звіту незалежного аудитора (том 1, а.с.233-256) підраховано суму компенсації за надурочний час, за роботу у вихідний день та доплату у нічний час, яка підлягає виплаті позивачу. Показники, наведені в додатках відповідають показникам, зазначеним в книзі нарядів за період з 13.04.2012 по 30.08.2013 (том 1, а.с.148-165), а розрахунки проведені відповідно до Інструкції №499 від 31.12.2007 року.

Виходячи з відомостей, наведених в розрахунках роботи у вихідні, неробочі дні та в нічний час за період з 10.04.2012 по 07.08.2013 (том 1, а.с.234-256), позивачу не доплачено 11914,48 грн компенсації, з яких:

- за роботу у вихідні та неробочі дні - 5528,88 грн;

- за роботу поза межами 41 годинного робочого тижня (понаднормово) - 2985 грн;

- за роботу у нічний час - 3400,60 грн.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено факт недоплати позивачу заробітної плати за роботу у вихідні та неробочі дні, в надурочний та нічний час в розмірі 11914,48 грн, яка підлягає стягненню. Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код 08807340) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошову компенсацію за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, а також за службу в нічний час за період з 14.04.2012 року по 07.07.2013 року, з врахуванням всіх обов'язкових утримань, в загальній сумі 11914 (одинадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) гривень 48 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 27.01.2015 року.