Постанова № 42492154, 09.03.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2011 року о 14 год. 17 хв. Справа № 2а-0870/380/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Ісаєвій Н.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

про стягнення 40 711 грн. 99 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (надалі - відповідач або ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат») про стягнення 40 711 грн. 99 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Від позивача надійшло 09.03.2011 клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини не прибуття у судове засідання не повідомив. Про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином. Від відповідача 02.03.2011 надійшло клопотання, в якому просить суд частково відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідачем визнається заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 25 527 грн. 99 коп. Проте, строк звернення до адміністративного суду з позовом для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2010 по 31.06.2010, на думку відповідача, вже сплинув. Саме у вказаній частині відповідач просить суд відмовити у задоволені позову.

З вказаного приводу 09.03.2011 позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позивач вмотивовує своє клопотання внесенням змін до ст.99 КАС України прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

Для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк (ч.5 ст.99 КАС України).

Однак, до прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 статтею 99 КАС України встановлювався річний строк звернення до адміністративного суду.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачу строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Відповідно до Довідки АА №477783 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Статуту Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», затвердженого 15.11.2010 наказом Міністерства промислової політики України № 577, відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд.18. Відповідач має ідентифікаційний код 00194731.

Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя.

Судом з'ясовано, що колишнім працівникам Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у різні роки було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пенсії призначені на підставі довідок, які встановлювали характер праці та право на призначення пільгової пенсії, виданих відповідачем, та на підставі протоколів про призначення пенсій, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що направлялися органом Пенсійного фонду відповідачу, а також розрахунку суми позовних вимог, за ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» обліковується заборгованість перед Пенсійним фондом по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 40 711 грн. 99 коп.

Пунктом «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах праці: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV) визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно з абз.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди відшкодування вказаних витрат здійснюється підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці, в розмірі плати, що покриває фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100% розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за Списком № 1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за Списком № 1, з 01.01.2004 має здійснюватися незалежно від того, за яким Законом призначена ця пенсія, в порядку передбаченому п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» всіма підприємствами, установами, організаціями України.

Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Так, в п.6.1 Інструкції № 21-1 визначено коло осіб та розміри, в яких повинні відшкодовуватись Пенсійному фонду України витрати на виплату на доставку пільгових пенсій за Списком № 1. Зокрема в цьому пункті вказано, що такий порядок встановлений для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції.

Підпункт 2.1.1. п.2.1 Інструкції № 21-1 містить перелік роботодавців, що є страхувальниками в розумінні цієї Інструкції та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки та політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб, на умовах трудового контракту, або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Отже, згідно з п.6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України.

Згідно з п.6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.3 Інструкції № 21-1 передбачено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до п.1.3. Статуту Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», затвердженого 15.11.2010 наказом Міністерства промислової політики України № 577, дане підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат».

Відповідно до п.6.4 вказаної Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається управлінням Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го числа січня поточного року, та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.

Згідно з п.6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позивачем обґрунтовано розмір суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної за віком на пільгових умовах зазначеним пенсіонерам за спірний період, що підтверджується Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які за спірний період направлялися відповідачу за його юридичною адресою.

Крім того, судом досліджено Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї, виданих Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які працювали на роботах за Списком № 1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36. Також судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.7 Розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011 року.

Як зазначено у п.3 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 №21-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за №948/18243 (далі - «Порядок проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року»), заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та із сплати фінансових санкцій і пені, зазначена у пункті 2 цього Порядку (далі - заборгованість), підлягає розстроченню для сплати рівними частками терміном не більш як на 60 календарних місяців, починаючи з 1 січня 2011 року.

Управління Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті (далі - орган Пенсійного фонду) визначає суму заборгованості, яка підлягає розстроченню, згідно з картками особових рахунків платників та направляє їм повідомлення про розстрочення сум заборгованості за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.4 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року»).

За заявою платника, яка надається (надсилається) органу Пенсійного фонду за місцем взяття його на облік за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, орган Пенсійного фонду здійснює звірення сум заборгованості із платниками, результати якого оформлюються відповідним актом, та протягом 10 робочих днів з дня підписання акта звірення вручає (надсилає) платнику рішення про розстрочення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Розстрочення надається окремо з кожного виду платежу (п.5 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року»).

Сума розстроченої заборгованості вилучається із картки особового рахунку платника датою підписання рішення про розстрочення та обліковується у картці розстрочених сум (п.6 «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року»).

Станом на день судового засідання - 09.03.2011 як позивач, так і відповідач не надали до суду докази у підтвердження виконання наведених положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Порядку проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року».

Вказані норми передбачають активні дії відповідача щодо розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Відповідачем не надано до суду доказів щодо наміру здійснити розстрочення сум заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, протиправної бездіяльності з цього приводу позивача.

Згідно з п.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, матеріалів справи, суд вважає, що внесення змін до ст.99 КАС України прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 не звільняє ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім своїм працівникам.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 40711 грн. 99 коп., яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України підлягає стягненню.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 100, 158-163 КАС України; п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; п.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; п. 2.1, 6.1-6.4, 6.8 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити позивачу строк для звернення з позовом до адміністративного суду в частині стягнення відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2010 по 31.06.2010.

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд.18, ідентифікаційний код 00194731) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (р/р 25603301001077 в Запорізькому обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ОКПО 20508427) 40711 грн. 99 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) О.О. Прасов

Постанова виготовлена у повному обсязі 09.03.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов