Постанова № 42492140, 05.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 січня 2015 року 810/7049/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Злобар А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 10.07.2014 № 0005062220, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий - травень 2014 року у розмірі 875760,00 грн.;

від 05.09.2014 № 0001032209, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 218940,00 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним повідомленням-рішенням податковим органом покладено твердження про наявність методологічної помилки, якої припустився позивач при складанні податкової звітності з ПДВ за лютий - червень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу є безпідставними, оскільки податкові повідомлення-рішення, які оспорюються в даній справі, є результатом оцінки господарських операцій позивача у минулих звітних (податкових) періодах, по відношенню до яких податковим органом також приймались податкові повідомлення-рішення, але вони були скасовані як вищестоящим податковим органом під час процедури узгодження податкових зобов'язань, так і судом. При цьому, у постановах адміністративного суду суд підтвердив правомірність формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями. Таким чином, позивач вважає оспорювані в даній справі податкові повідомлення-рішення протиправними, тому просив суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" є юридичною особою, що зареєстрована 02.11.1993 Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області. Позивач також є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ від 12.02.2007 № 100021630).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво житлових і нежитлових будівель; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.

У червні 2014 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за звітні податкові періоди, а саме: за лютий 2014 (декларація від 18.023.2014 № 9013962079); за березень 2014 (декларація від 17.04.2014 № 9021294483); за квітень 2014 (декларація від 14.05.2014 № 9027296784); за травень 2014 (декларація від 11.06.2014 № 9033133749). Результати перевірки оформлено актом від 20.06.2014 № 313/10-04-22-20/19417702.

Як убачається з акта перевірки від 20.06.2014, за результатами перевірки на предмет арифметично-логічних помилок показників «Залишок від'ємного значення попереднього податкового звітного періоду, що включається до складу поточного звітного періоду (ряд. 21)», «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 22, Д2) та «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24), що задекларовані позивачем у деклараціях за лютий, березень, квітень та травень 2014 року, встановлено розбіжність на суму 218940,00 грн. у кожному місяці (позивач задекларував залишок у сумі 218940,00 грн., а за даними перевірки цей показник дорівнює "0", таким чином, розбіжність становить "-218940,00 грн.")

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, на загальну суму 875760,00 грн., у тому числі по періодах: за лютий 2014 - на суму 218940,00 грн.; за березень 2014 - на суму 218940,00 грн.; за квітень 2014 - на суму 218940,00 грн.; за травень 2014 - на суму 218940,00 грн.

За результатами перевірки Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2014 № 0005062220, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий - травень 2014 року у загальному розмірі 875760,00 грн.

Крім того, у серпні 2014 року посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «УВКФ «ПРОМАГРОСЕРВІС» за червень 2014 року (акт перевірки від 19.08.2014 № 160/10-04-15-20/19417702).

Як убачається з акта перевірки від 19.08.2014, при перевірці декларації з ПДВ за червень 2014 року встановлено, що позивач задекларував залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) в сумі 218940,00 грн., від'ємне значення виникло у серпні 2007 року - грудні 2010 року.

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, пункту 102.5 статті 102, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 198.3 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні від'ємного значення ПДВ, що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) за червень 2014 року на суму 218940,00 грн.

За результатами перевірки Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення від 05.09.2014 № 0001032209, згідно з яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 218940,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Під час судового розгляду встановлено, що відображений позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень та червень 2014 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації) в сумі 218940,00 грн. є результатом господарських операцій позивача з придбання товарів (робіт, послуг) у період з серпня 2007 по грудень 2010 року.

Як з'ясувалось, вперше позивач задекларував залишок від'ємного значення у сумі 219650,00 грн. за вказаними господарськими операціями в податковій декларації за жовтень 2012 року.

У листопаді 2012 року Бориспільська ОДПІ провела перевірку ТОВ «УВКФ «ПРОМАГРОСЕРВІС» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість (акт перевірки від 23.11.2012 № 1005/15-2/19417702). Ці ж господарські операції стали підставою для формування показника залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів упродовж лютого - червня 2014 року та прийняття податкових повідомлень-рішень, що оспорються в даній справі.

За результатами вказаної перевірки Бориспільська ОДПІ дійшла висновку про порушення позивачем податкового законодавства та прийняла податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 № 0009721502, згідно з яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 219627,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням, рішенням позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів.

Рішенням від 14.02.2013 № 368/10/10-206/867 Державна податкова служба у Київській області задовольнила скаргу позивача та скасувала податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 № 0009721502.

У подальшому кожного наступного звітного (податкового) періода позивач систематично декларував залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, а податковий орган періодично та систематично проводив камеральні перевірки, визнавав декларування від'ємного значення методологічними помилками та приймав податкові повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.

Судом також встановлено, що у спорі між сторонами справи з приводу оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями за період з період з серпня 2007 по грудень 2010 року є судові рішення, які мають преюдиційне значення в даній справі.

Так, у листопаді 2013 року Бориспільська ОДПІ провела перевірку позивача (акт Бориспільської ОДПІ від 22.11.2013 № 272/22-2/19417702), за результатами якої податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело, зокрема, до завищення суми податкового кредиту за податкові періоди, в яких виникло від'ємне значення, та заниження ПДВ на загальну суму 2296,00 грн., а також про порушення вимог п.200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду по декларації з ПДВ за вересень 2013, на суму 219096,00 грн. За результатами вказаної перевірки Бориспільська ОДПІ прийняла два податкових повідомлення-рішення, у тому числі: від 06.12.2013 № 0004112220, згідно з яким зменшила позивачу розмір від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2013 року на суму 219096,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 в адміністративній справі № 810/2947/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014, податкове повідомлення-рішення від 06.12.2013 № 004112220, а також інші податкові повідомлення-рішення, були визнані протиправними та скасовані. При цьому, у справі, що розглядалась, суди перевірили зміст господарських операцій та дійшли висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у вказаній сумі.

У свою чергу, Бориспільська ОДПІ, не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, подала касаційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014.

Оскільки позивач кожного місяця продовжував декларувати залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду, у сумі 218940,00 грн., у тому числі й у лютому, березні, квітні, травні та червні 2014 року (періоди, що досліджуються у даній справі), податковий орган продовжував проводити камеральні перевірки з висновками про методологічну помилку та приймати податкові повідомлення-рішення про зменшення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на суму 218940,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

В силу положень пункту 56.12. статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1490/20228, в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25 січня 2011 року № 41, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу додаткового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Таким чином, за позивачем зберігається право на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредит) наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Позивач, як платник податку, який не мав право на бюджетне відшкодування у зв'язку з встановленими Кодексом обмеженнями, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку до повного його погашення або шляхом нарахування податкових зобов'язань, або шляхом отримання права на бюджетне відшкодування.

В даній справі суд також враховує обставини, встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014, якими підтверджено право позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями, внаслідок здійснення яких у позивача виник залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 218940,00 грн., та який декларувався позивачем у лютому, березні, квітні, травні та червні 2014 року.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 10.07.2014 № 0005062220 та від 05.09.2014 № 0001032209 підлягають скасуванню як протиправні.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 10.07.2014 № 0005062220, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий - травень 2014 року у розмірі 875760,00 грн.;

від 05.09.2014 № 0001032209, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 218940,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська виробничо-комерційна фірма "Промагросервіс" судові витрати у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "12" січня 2015 р.