Ухвала суду № 42490969, 08.12.2014, Франківський районний суд м. Львова

1326/7735/2012

4-с/465/89/14

У Х В А Л А

судового засідання

08.12.2014 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Буюклі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просить: визнати бездіяльність головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Шестака О.В. неправомірною, та зобов'язати головного державного виконавця Шестака О.В. відновити закінчене ним виконавче провадження. В обґрунтування скарги покликається на те, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.05.2014р. задоволено скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Львівській області. Вирішено скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішення УДВС Головного управління юстиції у Львівській області від 27.03.2014 року про закінчення виконавчого провадження. Проте станом на даний час головним державним виконавцем не відновлено провадження ВП №36553943, як це зазначено у ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник суб'єкта оскарження - відділу примусового виконання рішення УДВС Головного управління юстиції у Львівській області у судове засідання не з'явився, хоча належним чином в порядку ст.ст.74-76 ЦПК України викликався, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у ній матеріалів.

У зв'язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги та з'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

За умовами ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (ст.384 ЦПК України).

19.09.2012 р. Франківським районним судом м. Львова видано судовий наказ №2н/1326/1431/2012, який в силу ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, про стягнення з ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на користь ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 467,40 грн.

Постановою головного державного виконавця ПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Шестака О.В. про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012 провадження по стягнення коштів за вищезазначеним виконавчий документом було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 28.05.2014р. скасовано постанову головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області від 27.03.2014 року про закінчення виконавчого провадження.

У ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець у процесу здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Однак, державним виконавцем не було вжито заходів для виконання покладених обов'язків відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 про неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області Шестака О.О.

Відповідно до ч.2 ст.387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимоги заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі наведеного, вимоги скарги є підставними та підлягають до задоволення шляхом визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця, зобов'язання головного державного виконавця до вчинення дій щодо відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.ст.1, 6, 11, 49, 50, 51 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 210, 360-7, 383-387 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

скаргу задоволити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В.

Зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Львівській області Шестака О.В вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження на підставі судового наказу №2н/1326/1431/2012, виданого 19.09.2012 р. Франківським районним судом м. Львова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.М. Ванівський