Вирок № 42490523, 29.01.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9706/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.01.2015 р. м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

при секретарі судових засідань Куц Н.З.

з участю прокурора Грицишина В.С.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальні провадження внесені 05.08.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014140050003008, від 05.08.2014 р. до ЄРДР за № 12014150050003007, від 22.09.2014 р. до ЄРДР за № 12014150050003605, про обвинувачення:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з середньою освітою, невійськовозобов»язаний неодружений, має на утриманні малолітнього сина, раніше неодноразово судимого, останній раз 08.07.2011 року Сихівським районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, -

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, одруженого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6. уродженця м. Львова, громадянина України, українця, раніше не судимого, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15. ч.2 ст.185 КК України.

в с т а н о в и в :

05.08.2014 року, близько 15:20 год., обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи по вул. Волоській у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, намагався таємно викрасти із автомобіля марки «Мазда 3», д.н.з. НОМЕР_7, жіночу сумочку вартістю 1000 грн., в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 300 грн., гаманець, вартістю 100 грн. та кошти в сумі 1400 грн., що належить ОСОБА_8, проте, свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий силами перехожих.

Таким чином, ОСОБА_5, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Також обвинувачений ОСОБА_5 20.08.2014 року, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи на вул. Лисенка, 12 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розподіливши між собою ролі таким чином, що він разом із ОСОБА_7 спостерігали за тим щоб їх злочинні дії не були викриті, в той час як ОСОБА_6 з автомобіля марки «Шкода Румстер» д.н.з. НОМЕР_1, таємно викрав чоловічу барсетку потерпілого ОСОБА_9, вартістю 300 грн., в якій знаходились кошти в сумі 1700 грн., ключі в кількості 8 штук, вартістю 50 грн., флеш-карга об'ємом 8 Гб, вартістю 120 грн., водійські права та техпаспорт на автомобіль видані на прізвище ОСОБА_9, проте, свого злочинного умислу вказані особи не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції.

Таким чином, ОСОБА_5, вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України.

05.08.2014 року в період часу з 11 год. 30 хв. по 12 год. 45 хв. обвинувачений ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, знаходячись на вул. Замковій, 2 в м. Львові, шляхом розбиття вікна автомобіля, марки «Кіа Церато» д.н.з. НОМЕР_2, таємно викрав майно ОСОБА_10 а саме: жіночу сумку вартістю 750 грн., дорожню сумку вартістю 300 грн., в якій знаходився дитячий хрестик вагою 2 грама вартістю 1000 грн. жіночу сумку фірми «ПУЛЕНБІР», вартістю 500 гри., в середині якої знаходились рожева косметичка, вартістю 100 грн., в якій знаходились кошти в сумі 4200 грн., 2 паспорта громадян України виданий на ім'я ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ідентифікаційні коди вказаних осіб, пенсійне посвідчення видане на ім'я ОСОБА_13, кредитну кратку «Райфайзен банку» НОМЕР_8, видану на ОСОБА_10, гаманець вартістю 300 грн., в якому знаходились кошти в сумі 480 грн., дві пари навушників вартістю 450 грн., автомобільну зарядка вартістю 140 грн., зарядку для мобільного телефону марки «Айфону» вартісно 500 грн., чорну косметичку вартістю 200 грн. з вмістом косметики на загальну суму 600 грн., в'язку ключів у кількості 3 штуки вартістю 400 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_10 шкоди на загальну суму 10920 грн.

Тим чином, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Крім цього, 05.08.2014 року року, в період часу з 11 год. 30 хв. по 13 год. 07 хв., обвинувачений ОСОБА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, неправомірно, заволодів банківською карткою «Райфайзен банку» НОМЕР_8, видану на ім'я ОСОБА_10, яка знаходилась у попередньо викраденій ним косметичці останньої.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6, вчинив викрадення офіційного документа, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.1 ст.357 КК України.

Крім цього, 05.08.2014 року о 13 год. 07 хв., обвинувачений ОСОБА_6, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном, з метою протиправного збагачення, перебуваючи біля банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований, по вул. Винниченка, 10 у м. Львові, діючи таємно, викрав з кредитної кратки «Райфайзен банку» НОМЕР_9, яка належить ОСОБА_14, кошти в сумі 1000 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_6, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Також обвинувачений ОСОБА_6 20.08.2014 року, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи на вул. Лисенка, 12 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з метою протиправного збагачення, в групі із ОСОБА_5 та ОСОБА_7, розподіливши між собою ролі таким чином, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спостерігали за тим, щоб злочинні дії ОСОБА_6 не були викриті, в той час коли ОСОБА_6, повторно, шляхом розбиття вікна автомобіля, марки «Шкода Румстер» д.н.з. НОМЕР_3, таємно викрав чоловічу барсетку ОСОБА_9, вартістю 300 грн., в якій знаходились кошти в сумі 1700 грн., ключі в кількості 8 штук, вартістю 50 грн., флеш-карта об'ємом 8 Гб, вартістю 120 грн., водійські права та техпаспорт на автомобіль видані на прізвище ОСОБА_9, проте, свого злочинного умислу вказані особи не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, 17.09.2014 року близько 10 год. 25 хв., обвинувачений ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, знаходячись на вул. Краківській, 9 в м. Львові, повторно, шляхом розбиття вікна автомобіля, марки «КІА MAGENTIS» і.н.з. НОМЕР_10, таємно викрав майно ОСОБА_15 а саме: жіночу сумку вартістю 1200 грн., гаманець вартістю 200 грн., в якому знаходились кошти в сумі 2500 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_15 матеріальної шкоди на загальну суму 3900 грн.

Таким чином, ОСОБА_6, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 20.08.2014 року, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи по вул. Лисенка, 12 у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, розподіливши між собою ролі таким чином, що він разом із ОСОБА_5, спостерігали за тим щоб їх злочинні дії не були викриті, в той час як ОСОБА_6 з автомобіля марки «Шкода Румстер», д.н.з. НОМЕР_3, таємно викрав чоловічу барсетку ОСОБА_9 . вартістю 300 грн., в якій знаходились кошти в сумі 1700 грн., ключі в кількості 8 штук, вартістю 50 грн , флеш-карта об'ємом 8 Гб. вартістю 120 грн., водійські права та техпаспорт на автомобіль видані на прізвище ОСОБА_9, проте, свого злочинного умислу вказані особи не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції.

Таким чином, ОСОБА_7, вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, а саме: по епізоду 05.08.2014 року на вул. Волоській у м. Львові та по епізоду 20.08.2014 року на вул. Лисенка, 12 у м. Львові, та пояснив наступне. 05.08.2014 року, близько 15:20 год., він перебуваючи по вул. Волоській у м. Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, намагався таємно викрасти із автомобіля марки «Мазда 3», д.н.з. НОМЕР_7, жіночу сумочку вартістю 1000 грн., в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 300 грн., гаманець, вартістю 100 грн. та кошти в сумі 1400 грн., що належить ОСОБА_8, проте, свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий перехожими. Вину свою за цим епізодом визнає повністю просить суворо не карати. Також пояснив, по епізоду 20.08.2014 року на вул. Лисенка, 12 у м. Львові, що в той день він близько 16-17 год. зустрівся та прогулювався по вулиці Лисенка разом зі знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Коли вони разом проходили повз автомобіль «Шкода Румстер», який стояв припаркований на вул. Лисенка, побачив що у машині лежить чоловіча сумка (барсетка), після чого хось з хлопців конкретно не пригадує хто, запропонував її викрасти. Після цього ніхто не заперечив, а ОСОБА_6 розбив вікно у вказаному автомобілі та витягнув з нього вказану чоловічу барсетку. Він при цьому стояв трохи далі від машини, та сам сумку не брав. Після цього він та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7, пішли далі та відійшли від машини, однак були затримані працівниками міліції, які вискочили із засідки. ОСОБА_7 при цьому стояв на іншій стороні дороги та коли ОСОБА_6 розбивав скло та витягував барсетку з машини ОСОБА_7 також був на іншому боці вулиці. Йшли воні всі в одну сторону. Просив пробачення у всіх потерпілих, стверджував, що шкоду потерпілому ОСОБА_9 було відшкодовано за розбите скло в автомобілі. Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 в сумі 779,40 грн. (т. 1, а.с. 159) пояснив, що вся заподіяна вказаним злочином шкода потерпілому ОСОБА_9 була відшкодована про що свідчить відповідна угода, укладена між птерпілим та обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 від 23.01.2015 р.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю, а саме по епізодах: 20.08.2014 року на вул. Лисенка, 12 у м. Львові (потерпілий ОСОБА_9.), по епізоду 17.09.2014 року на вул. Краківській, 9 в м. Львові (потерпілий ОСОБА_15.) вину визнав повністю, та по епізодах 05.08.2014 року на вул. Замковій, 2, та 05.08.2014 року по вул. Винниченка, 10 у м. Львові (потерпіла ОСОБА_14), визнав повністю. Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 в сумі 779,40 грн. (т. 1, а.с. 159) пояснив, що вся заподіяна вказаним злочином шкода потерпілому ОСОБА_9 була відшкодована про що свідчить відповідна угода, укладена між птерпілим та обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 від 23.01.2015 р. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 визнав частково в розмірі відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10207 грн., моральної шкоди - 1000 грн., судових витрат в сумі 1081,76 грн. Пояснив, що по епізоду викрадення з автомобіля ОСОБА_15 17.09.2014 р. він гуляв по вул. Краківській, та побачив, що водій залишив речі в автомобілі марки «КІА MAGENTIS» д.н.з. НОМЕР_10. Він вирішив таємно викрасти ці речі а саме: жіночу сумку вартістю 1200 грн., гаманець вартістю 200 грн., в якому знаходились кошти в сумі 2500 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 3900 грн. Однак всю шкоду потерпілому ОСОБА_15 він відшкодував, просив вибачення у потерпілого, каявся, пояснив, що перерахував потерпілому на карточку суму 6000 грн. Також пояснив по епізоду 20.08.2014 року на вул. Лисенка, 12 у м. Львові (потерпілий ОСОБА_9.), що в той день він разом із знайомими хлопцями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 гуляли по місту. Коли вони проходили по вул. Лисенка, то звернули увагу на припаркований автомобіль «Шкода-Румстер», в якому знаходилася чоловіча сумочка (барсетка). Тоді у них виник спільний умисел викрасти вказану сумку з автомобіля. Він особисто взяв бруківку та кинув нею у скло автомобіля, та розбив його. Після цього викрав з салону автомобіля чоловічу сумку-барсетку, яка лежала нас сидінні. Потім він пішов далі по вулиці і метрів через 20 їх всіх затримали працівники міліції. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 при цьому знаходилися десь поруч. Коли затримували їх ОСОБА_7 був далі від них з ОСОБА_5, бо не встиг підійти. Шкодує що так сталося, потерпілому ОСОБА_9 він вже відшкодував заподіяну шкоду в розмірі 1000 грн. та вибачився за свій вчинок. Також пояснив по епізоду 05.08.2014 року на вул. Замковій, 2, та 05.08.2014 року по вул. Винниченка, 10 у м. Львові (потерпіла ОСОБА_14), що в цей день він біля 11.00 год. бігав біяля Високого замку, оскільки живе поруч та періодично займається спортом, та побачив автомобіль «Кіа-Церато», в якому було залишено багато речей. У нього виник умисел викрасти ці речі з вказаного автомобіля, що він і зробив шляхом розбиття вікна автомобіля. З вказаного автомобіля він викрав жіночу сумку синього кольору, дорожню сумку, жіночу сумку, кредитну кратку «Райфайзен банку» номера не пригадує, видану на ОСОБА_10, гаманець, в якому знаходились кошти в сумі 480 грн., дві пари навушників, автомобільну зарядку, зарядку для мобільного телефону марки «Айфону», в'язку ключів. Потім, в цей же день він одноособово використовуючи викрадену із вказаного автомобіля кредитну картку «Райфайзен банку» з банкомату зняв 1000 грн. які витратив на власні потреби. Вказав, що дуже шкодує про свої вчинки, та планує відшкодувати потерпілій ОСОБА_14 заподіяну їй шкоду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред»явленму обвинуваченні визнав повністю, та пояснив, що 20.08.2014 року він зустрів своїх знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в районі вулиці Лисенка у м. Львові. Коли вони втрьох прогулювалися по вул. Лисенка, то побачили припаркований автомобіль «Шкоду Румстер». Хтось звернув увагу на те, що в автомобілі лежить чоловіча сумка. Виникла ідея пограбувати вказаний автомобіль та забрати вказану сумку. Він вдійшов декілька кроків вперед, а потім коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_6 вже розбив скло в автомобілі та витягнув з нього вказану чоловічу сумку. Він був десь в метрах 10 від події на тій же стороні вулиці. Потім їх затримали працівники міліції. Він рухався по вул. Гуцульскій в одну сторону з іншими. Затримали його десь на відстані 50 метрів від місця де були хлопці. Потерпілому ОСОБА_9 вже відшкодували всі збитки за робиту машину. Кається та просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 показав, що 17.09.2014 р. він припаркував свій автомобіль марки «КІА MAGENTIS» д.н.з. НОМЕР_10. по вул. Краківській у м. Львові, та залишив в автомобілі деякі речі, а саме: жіночу сумку вартістю 1200 грн., гаманець вартістю 200 грн., в якому знаходились кошти в сумі 2500 грн. Коли повернувся, виявилося, що в його автомобілі було розбито вікно, та викрадено вищезазначені речі з автомобіля. Пояснив, що збитки, завданій йому вказаним злочином відшкодовані обвинуваченим ОСОБА_6, шляхом перерахування на його карточку коштів в розмірі 6000 грн. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_16 не має.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 показала, що 04.08.2014 року вона приїхала разом із своїм чоловіком ОСОБА_17 на їх автомобілі марки «Кіа Церато» д.н.з. НОМЕР_2 до м. Львова по особистих справах. Разом з ними приїхала дочка ОСОБА_18 та племінниця. Зупинились вони на вулиці Б. Рогатинців, тобто винайняли подобово квартиру. 05.08.2014 року вона разом із своєю родиною на вище вказаному автомобілі вирішили поїхати на огляд міста Львова, так як 05.08.2014 року від'їжджали до Києва. Знаходячись на улиці Замковій, вони припаркували свій автомобіль напроти будинку № 2, а самі вирішили піднятись на високий Замок, на якому перебували близько 40 хвилин та повернулись до автомобіля. В автомобілі вони залишили свої особисті речі, а саме три сумки. Одна сумка була синя шкіряна дамська в якій речей не було вартість якої становить 750 грн. Сумка була невелика, мала вставку замшу-велюру, мала довгий ремінь, мала відділення зверху був замочок, зі коричневою підкладкою. Зверху на сумочці, були для декоративу прикріплені два сині ремінці які були на магнітику. Також сумка мала посередині ручку. Сумку вона придбала в м. Києві в магазині «Дрімтаун» чек не зберігся. У сумочці у кишені де є замочок були залишки із протіканням лаку, рожевого. Друга сумка дорожня світло кольору вартістю 300 грн., в якій знаходились речі тобто одяг який вони взяли переодітись. Сумка мала надірвану ручку а саме у місцях кріплення. В даній сумці в боковій кишеньці знаходився дитячий хрестик вагою 2 грама вартістю 1000 грн., який був на червоній стрічці. Третя сумка чорного кольору «ПУЛЕНБІР» шкір заміник вартістю 500 грн. Назва була написана золотистими буквами. В середині якої знаходились речі, а саме: рожева косметичка від фірми «Дольче габано», шматина, вартістю 100 грн., в косметичці знаходились два українські паспорта видані на її прізвище ОСОБА_19 та дочки ОСОБА_18. В паспортах знаходились ідентифікаційні коди, пенсійне посвідчення видане на ОСОБА_13 який є її свекром, страховий полюс на неї, кредитна кратка «Райфайзен банку» НОМЕР_8 видана на її ім'я ОСОБА_14 з пін кодом. Зарплатна картка видана на її ім'я, однак вже без пін кода, кошти в сумі 4200, купюрами 8 по 500грн., та одна 200 грн. ці всі речі знаходились в косметичці. В сумці ще знаходився її рожевий гаманець вартістю 300 грнв., мав одне відділення, в якому знаходились кошти в сумі 480 грн., та візитні картки. Також в сумці були дві пари навушників вартістю 450 грн., автомобільна зарядка вартістю 140 грн., зарядка для мобільного телефону марки «Айфону» з перехідником вартістю 500 грн., чорна косметичка вартістю 200 грн., з косметикою, в якій були помади, туш, олівці, креми, пудра, на загальну вартість 600 грн., в'язка ключів від квартири у кількості З штуки вартістю 400 грн., та запасні ключі від вище вказаного автомобіля. Коли вони повернулись до автомобіля це було через 40 хвилин, то побачили, що розбито ліве задню бокове скло, і з автомобіля зникли перелічені речі. Хто б міг викрасти дані речі їй не відомо. Після цього її чоловік зателефонував на 102 де приїхала слідчо-оперативна група зробила огляд, чоловік написав заяву про крадіжку майна. З кредитної картки «Райфайзен банку» НОМЕР_8 на вулиці Винниченка, 10 в м. Львові, о 13.08 год. були зняті кошти в сумі 1000 грн., також була спроба зняти кошти з даної картки на вулиці Городоцькій, 5 в м. Львові о 13.34 год. однак вони вже картку заблокували. Вартість заподіяної їй шкоди становить 16989 грн . Також уточнила, що синя сумочка належить дочці, хрестик вартістю 1000 грн. - племінниці, автомобіль оформлений на чоловіка. Підтримала повністю заявлений нею уточнений цивільний позов в розмірі 16989 грн. та просила його задоволити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що приблизно 05.08.2014 року, близько 15:20 год гуляла з друзями ОСОБА_21 та ОСОБА_22 біля Стрийського ринку, та побачила, як ОСОБА_5 відкривава двері автомобіля марки «Мазда 3», д.н.з. НОМЕР_7, червоного кольору. Її друзі ОСОБА_21 та ОСОБА_22 затримали ОСОБА_5 та викликали міліцію. ОСОБА_5 просився відпустити його, взяв з машини жіночу жовту сумочку, а потім викинув її з машини. Сумочка лежала на передньому сидінні пасажира. Потірпілою була жіночка з Києва.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23, пояснив, що працює оперуповноваженим управління карного розшуку ГУМВСУ у Львівській області, капітан міліції, згідно отриманої оперативної інформації йому стало відомо, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 прож. АДРЕСА_5 спільно із ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_5 прож. АДРЕСА_6, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 прож. АДРЕСА_7 вчиняють крадіжки особистого майна громадян із автотранспорту шляхом розбиття вікон. 20.08.2014 року з метою перевірки даної інформації ним спільно із ст. о/у УКР капітаном міліції ОСОБА_25, ст. о/у УКР майором міліції ОСОБА_26, та о/у ОПС ВКР ЛМУ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_27, пом, о/у ОПС ВКР ЛМУ сержантом міліції ОСОБА_28, пом. о/у ОПС ВКР ЛМУ прапорщиком міліції ОСОБА_29 близько 16.00 год. на перехресті вул. Лисенка-Винниченка у м. Львові було помічено вищевказаних осіб, які під час свого руху вверх по вул. Винниченка у м. Львові заглядали у припарковані автомобілі, при цьому коли один із них заглядав у автомобіль інші ставали з боку оглядались по сторонам та при появі когось неподалік подавали жести один одному. Побачивши їх поведінку він та інші працівники міліції вирішили прослідкувати за їхніми діями. В подальшому ці особи продовжили свій рух по вул. Винниченка, Кривоноса, Гуцульській, продовжуючи при цьому заглядати у припарковані автомобілі. Перебуваючи навпроти будинку № 11 по вул. Лисенка у м. Львові, вони зупинились навпроти автомобіля «Шкода Румстер» д.н.з. НОМЕР_6, блакитного кольору, яка стояла на узбіччі. В цей час ОСОБА_24 почав заглядати в салон даного автомобіля, ОСОБА_7 став неподалік по тій же стороні що і ОСОБА_24, на відстані приблизно 10 метрів, а ОСОБА_5 перейшов на інший бік вулиці навпроти та став оглядатись по сторонам. Коли рух на вулиці зменшився, ОСОБА_5 зробив жест головою ОСОБА_24, який у свою чергу діставши щось з правої кишені штанів, кинув у переднє пасажирське вікно вказаного автомобіля та розбив його. Після цього ОСОБА_30 кивнув головою ОСОБА_5, який у свою чергу вже перейшов дорогу та підійшов до ОСОБА_24 а ОСОБА_7 залишався стояти на цьому самому місці та продовжував роздивлятись по сторонах. Після чого ОСОБА_24 через розбите переднє пасажирське вікно, дістав рукою із салону барсетку чорного кольору, взяв її в руку і вони всі троє попрямували вниз по вулиці. А саме ОСОБА_24 разом із ОСОБА_5 ішли по непарній стороні вулиці, а ОСОБА_7 перейшов на іншу стороні вулиці на непарну. Коли барсетка була у руках ОСОБА_6, він від машини йшов повільною ходою, ніби із своєю барсеткою, а поруч з ним ішов ОСОБА_5 Після цього він та інші працівники міліції вирішили даних осіб затримати, крикнули їм стояти міліція, вони почали оглядатись, і вони підбігли до них і їх затримали. Обвинувачені не тікали так як вони не знали, що робиться. Затримали міліціонери ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на перехресті вулиці Лисенка - Гуцульска у м. Львові на відстані 200 метрів від автомобіля. ОСОБА_7 затримали на протилежній сторону вулиці Лисенка. Після цього на місце події було викликано викликано СОГ ОСОБА_31

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27, пояснив, що працює оперуповноваженим управління карного розшуку ГУМВСУ у Львівській області, старший лейтенант міліції, була отриманана оперативна інформація з якої стало відомо, що ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_24, ОСОБА_7 вчиняють крадіжки особистого майна громадян із автотранспорту шляхом розбиття вікон. Так, 20.08.2014 року з метою перевірки даної інформації ним спільно із ст. о/у УКР капітаном міліції ОСОБА_25, ст. о/у УКР майором міліції ОСОБА_26, та о/у УКР капітаном міліції ОСОБА_23, пом. о/у ОПС ВКР ЛМУ сержантом міліції ОСОБА_28, пом. о/у ОПС ВКР ЛМУ прапорщиком міліції ОСОБА_29 близько 16.00 год. на перехресті вул. Лисенка-Винниченка у м. Львові було помічено вищевказаних осіб, які під час свого руху вверх по вул. Винниченка у м. Львові заглядали у припарковані автомобілі, при цьому коли один із них заглядав у автомобіль інші ставали з боку оглядались по сторонам та при появі когось неподалік подавали жести один одному. Побачивши їхню поведінку працівники міліції вирішили прослідкувати за їх діями. В подальшому ці особи продовжили свій рух по вул. Винниченка, Кривоноса, Гуцульській, продовжуючи при цьому заглядати у припарковані автомобілі. Перебуваючи навпроти будинку № 11 по вул. Лисенка у м. Львові, вони зупинились навпроти автомобіля «Шкода Румстер» д.н.з. НОМЕР_6, блакитного кольору, яка стояла на узбіччі. В цей час ОСОБА_24 почав заглядати в салон даного автомобіля, ОСОБА_7 став неподалік по тій же стороні на відстані приблизно 10 метрів, а ОСОБА_5 перейшов на інший бік вулиці та став оглядатись по сторонам. Коли рух на вулиці зменшився, ОСОБА_5 зробив жест головою ОСОБА_24, який у свою чергу діставши щось з правої кишені штанів, кинув у переднє пасажирське вікно вказаного автомобіля та розбив його. Після цього ОСОБА_7 кивнув головою ОСОБА_5, який у свою чергу перейшов дорогу та підійшов до ОСОБА_24 ОСОБА_7 залишався стояти на місці та продовжував роздивлятись по сторонах. Після чого ОСОБА_24 через розбите переднє пасажирське вікно, дістав рукою із салону барсетку чорного кольору, взяв її в руку та всі троє попрямували вниз по різні сторони вулиці. А саме ОСОБА_24 разом із ОСОБА_5 йшли по непарній стороні вулиці, а ОСОБА_7 йшов по непарній стороні вулиці. Підійшовши до перехрестя вулиць Лисенка - Гуцульска у м. Львові ці особи були затримані працівниками карного розшуку та викликано на місце події СОГ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28, пояснив, що працює помічником оперуповноваженого ОПС відділу карного розшуку ЛМУ, згідно отриманої оперативної інформації стало відомо, що ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_24 та ОСОБА_7 вчиняють крадіжки особистого майна громадян із автотранспорту шляхом розбиття вікон. 20.08.2014 року з метою перевірки даної інформації ним спільно із ст. о/у УКР капітаном міліції ОСОБА_25, ст. о/у УКР майором міліції ОСОБА_26, та о/у ОПС ВКР ЛМУ старшим лейтенантом міліції ОСОБА_27, пом. о/у ОПС ВКР ЛМУ прапорщиком міліції ОСОБА_29 близько 16.00 год. проходячи біля перехрестя вул. Лисенка- Винниченка у м. Львові було помічено зазначених осіб, які під час свого руху вверх по вул. Винниченка заглядали у салон припаркованих автомобілів. А саме, коли один із них заглядав у автомобіль, інші ставали з боку оглядались по сторонам та при появі когось неподалік подавали жести один одному, при цьому періодично мінялись ролями, тобто заглядали в автомобілі по черзі, побачивши їх поведінку працівники міліції вирішили прослідкувати за їх діями. В подальшому ці особи продовжили свій рух по вул. Винниченка, Кривоноса, Гуцульській, продовжуючи по дорозі заглядати у припарковані автомобілі. Перебуваючи навпроти будинку № 11 по вул. Лисенка 11, вони зупинились навпроти автомобіля «Шкода Румстер» д.н.з. НОМЕР_6 блакитного кольору котра стояла на узбіччі. В цей час ОСОБА_24 почав заглядати в салон даного автомобіля, ОСОБА_7 став неподалік, приблизно на відстані близько до 10 м та дивився по сторонам, а ОСОБА_5 перейшов на інший бік вулиці та також став оглядатись по сторонам. Коли рух на вулиці зменшився ОСОБА_5 зробив жест головою ОСОБА_24, а саме кивнув головою зверху до низу, ОСОБА_32 у свою чергу діставши щось з правої кишені джинсів, кинув у переднє пасажирське вікно вказаного автомобіля та розбив його. Після цього ОСОБА_7 кивнув головою ОСОБА_5, який у свою чергу перейшов дорогу та підійшов до ОСОБА_24, а ОСОБА_7 стояв на місці та продовжував роздивлятись по сторонам. Після чого ОСОБА_24 дістав правою рукою із салону барсетку чорного кольору взяв її в руку та всі троє попрямували вниз по різні сторони вулиці, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_24 йшли разом по непарній стороні вулиці, а ОСОБА_7 йшов по парній стороні вулиці. Підійшовши до перехрестя вулиць Лисенка - Гуцульска зазначених осіб було затримано працівниками міліції та викликано на місце події СОГ ОСОБА_31

Зазначені показання свідків та потерпілих є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Суд приймає до уваги показання свідків як об'єктивні, оскільки вони безпосередньо не зацікавлені у певному вирішенні кримінального провадження.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду 05.08.2014 року по вул. Волоській у м. Львові підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами обвинуваченого ОСОБА_5, даними ним у судовому засіданні, показами свідка ОСОБА_20 даними у судовому засіданні, заявою потерпілої ОСОБА_8 про вчинення крадіжки з її автомобіля (а.с.3); заявою ОСОБА_5 (а.с. 7); протоколом огляду предмету від 05.08.2014 р. та фотобатлиці до нього (а.с. 19-20); постановою про визання предметів речовими доказами від 06.08.2014 р ( а.с. 21).

Також вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду пограбування автомобіля 20.08.2014 р. на вул. Лисенка, 12 у м. Львові підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними ними у судовому засіданні, протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_9 про вчинення крадіжки з його автомобіля (а.с.8-10); протоколами огляду місця події (а.с. 11-18) та фотобатлицями до нього (а.с. 21-26); протоколом затримання особи (а.с. 79-83); показами даними у судовому засіданні свідків ОСОБА_23, ОСОБА_33, ОСОБА_28, які підтвердили обставини крадіжки та причетність до неї обвинувченого ОСОБА_5, постановою про визнання предметів речовими доказами (а.с. 56).

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду пограбування автомобіля 20.08.2014 р. на вул. Лисенка, 12 у м. Львові підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними ними у судовому засіданні, протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_9 про вчинення крадіжки з його автомобіля (а.с.8-10); протоколами огляду місця події (а.с. 11-18) та фотобатлицями до нього (а.с. 21-26); протоколом затримання особи (а.с. 116-120); показами даними у судовому засіданні свідків ОСОБА_23, ОСОБА_33, ОСОБА_28, які підтвердили обставини крадіжки та причетність до неї обвинувченого ОСОБА_7, постановою про визнання предметів речовими доказами (а.с. 56).

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду пограбування автомобіля 20.08.2014 р. на вул. Лисенка, 12 у м. Львові підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, даними ними у судовому засіданні, протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_9 про вчинення крадіжки з його автомобіля (а.с.8-10); протоколами огляду місця події (а.с. 11-18) та фотобатлицями до нього (а.с. 21-26); висновком судової дактилоскопічної експертизи від 02.07.2014 р за № 4/965, згідно якої встановлено, що під час огляду місця події виявлено сліди пальців рук ОСОБА_6 (а.с.36-42); протоколом затримання особи (а.с. 98-102); показами даними у судовому засіданні свідків ОСОБА_23, ОСОБА_33, ОСОБА_28, які підтвердили обставини крадіжки та причетність до неї обвинувченого ОСОБА_6 , постановою про визнання предметів речовими доказами (а.с. 56).

Також вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду пограбування автомобіля по вул. Краківській, 9 в м. Львові, (потерпілий ОСОБА_15.) підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами обвинуваченого ОСОБА_6, протоколом прийняття заяви про злочин потерпілого ОСОБА_15 (а.с. 5-7); речовим доказом - DVD диском із записами камер відео спостереження (а.с.24); протоколом пред»явленя особи для впізнання (а.с.38-40).

Також вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення по епізоду пограбування автомобіля по вул. Замковій, 2 в м. Львові, (потерпіла ОСОБА_14) заволодінні банківською карткою «Райфайзен банку», та викрадення грошових коштів з вказаної кредитної картки, підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами даними у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_6; показами даними у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_14; заявою потерпілого ОСОБА_17 про крадіжку з автомобіля (а.с.166); протоколом огляду місця події (а.с.169-171); протоколом обшуку від 16.09.2014 р. під час якого було вилучено синю жіночу сумочку (а.с.206-209); протоколом пред»явлення речей для впізнання від 17.09.2014 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_14 впізнала синю сумочку жіночу, вилучену під час обшуку у ОСОБА_6 (а.с.219-223); постановою про визання предметів речовими доказами (а.с.224).

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченими діянь по епізодам, інкримінованих їм стороною обвинувачення, відтак за відсутності будь-яких суперечностей по справі суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених в пред»явленому обвинуваченні. Разом з тим, суд вважає що дії обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду викраденя коштів з банкомату на вул. Винниченка, 10 у м. Львові 05.08.2014 р. слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно, а не за попередньою змовою групою осіб, оскільки в ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено по вказаному епізоду крадіжки наявності такої кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Вказана кваліфікуюча ознака може бути інкримінована лише у випадку, якщо злочин спільно вчинено декількома особами, які заздалегідь домовилися про спільне його вчинення. При цьому, домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об"єктивної сторони. В даному випадку у судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_16 вчинив вказану крадіжку одноособово, а причетність іншої невстановленої особи до до цього епізоду не доведена.

За таких обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.1 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

Також дії обвинуваченого ОСОБА_34 по епізоду замаху на викрадення майна на вул. Лисенка, 12 у м. Львові, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, тобто вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжку).

Також дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення офіційного документа.

Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно. Суд відкидає кваліфікуючу ознаку, наведену в обвинувальному акті, щодо вчинення ним злочину за попередньою змовою групою осіб, оскілька така не знайшла підтвердження під час судового розгляду, однак вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки в його діях вбачається повторність, що також є кваліфікуючою ознакою даного злочину.

Також дії обвинуваченого ОСОБА_6 по епізоду замаху на викрадення майна на вул. Лисенка, 12 у м. Львові, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за поередньою змовою групою осіб.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, тобто замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попердньою змовою групою осіб.

Згідно статті 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує його щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, вина у вчиненні яких була доведена у судовому засіданні, відшкодування шкоди потерпілим особам.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

Згідно статті 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує його щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків потерпілим особам.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом не встановлено.

Згідно статті 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує його щире каяття, відсутність претензій та відшкодування шкоди потерпілому.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого, який раніше судимий, обставини справи, роль у вчиненні злочину, позитивну характеристику, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих для покарання обставин, та вважає за необхідне призначити покарання за вказані злочини у виді позбавлення волі.

Суд також приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання у виді позбавлення волі, та остаточно за сукупністю злочинів, в порядку ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Також суд вважає за можливе звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, так як його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства. З урахування характеру суспільно небезпечного діяння, суд вважає доцільним застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 положення ст. 76 КК України, з покладанням відповідних обовязків.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого, те що особа раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, обставини справи, його роль у вчиненні злочину, позитивну характеристику, наявності на утриманні вагітної дружини, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих для покарання обставин, та вважає за необхідне призначити покарання за вказані злочини у виді позбавлення волі.

Суд також приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання у виді позбавлення волі, та остаточно за сукупністю злочинів, в порядку ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Також суд вважає за можливе звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з застосуванням ст. 75 КК України, так як його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства. З урахування характеру суспільно небезпечного діяння, суд вважає доцільним застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_6 положення ст. 76 КК України, з покладанням відповідних обовязків.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує тяжкість вчиненого, особу обвинуваченого, те що особа раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, обставини справи, його роль у вчиненні злочину, позитивну характеристику, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих для покарання обставин, та вважає за необхідне призначити покарання за вказаний злочин у виді позбавлення волі.

Також суд вважає за можливе звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з застосуванням ст. 75 КК України, так як його виправлення та перевиховання можливі без ізоляції від суспільства. З урахування характеру суспільно небезпечного діяння, суд вважає доцільним застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 положення ст. 76 КК України, з покладанням відповідних обовязків.

Цивільний позов позов потерпілого ОСОБА_9 слід залишити без розгляду, оскільки сам потерпілий у судове засідання не з"явився та не подтримував вказаний позов, а також обвинуваченими подана в матеріали справи угода від 23.01.2015 р., згідно з якою потерпілому ОСОБА_9 ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 сума збитків завданих злочином у розмірі 1000 грн. відшкодована повністю.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 16 989,00 гривень матеріальної шкоди, 20000,00 грн. моральної шкоди, та 3953,64 грн. судових витрат по справі підлягає частковому задовленню, з огляду на наступне.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зазначається, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує тяжкість і суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, характер та обсяг страждань (душевних, психічних), яких зазнали потерпілі, зокрема, їх психологічний стрес, хвилювання та переживання.

Частиною 1 статті 67 КПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Потерпілою ОСОБА_14 заявлено цивільний позов і встановлено кількісну ознаку (грошовий еквівалент) моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

Суд у процесі розгляду справи та дослідження наявних доказів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням доводів, якими ОСОБА_14 обґрунтовує позовні вимоги із встановленим грошовим еквівалентом, дійшов висновку про часткове задоволення вимог потерпілої щодо моральних збитків, та вважає що достатньою, справедливою та співмірною для відшкодування моральних збитків потерпілій ОСОБА_14 буде сума в розмірі 3000,00 грн.

Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_6 вартість матеріальних збитків, завданих потерпілій ОСОБА_14, та задоволити її цивільний позов частково з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.З ст.386 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої майну фізичної та юридичної особи, має власник. Виходячи з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», не підлягають розгляду в кримінальній справі також позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

Як вбачається з цивільного позову поетрпілої ОСОБА_14, остання стверджує, що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_6 а саме викраденням з автомобіля «Кіа Церато», р.н.з. НОМЕР_11, що мало місце 05.08.2014 р. у м. Львові їй було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 16989 грн., та просить стягнути судові витрати в розмірі 3953,64 грн. При цьому, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 розмір шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_14, становить 10 920 грн.

Розмір спричиненої матеріальної шкоди позивач обґрунтовує наступним: з автомобіля викрадене майно, зокрема, 2 жіночі сумки, дорожня сумка, 2 косметички, гаманець, навушники, автомобільна зарядка, зарядка для телефону «Айфон», зв'язка ключів, золотий хрестик вагою 2 г, паспорти, ідентифікаційні коди, пенсійне посвідчення, кредитна картка, зарплатна картка, косметика, грошові кошти, в тому числі, зняті з кредитної картки; всього викрадено матеріальних та грошових цінностей на загальну суму 13 649,00 грн.; послуги по відкриванню замків, придбання нових замків та їх встановлення - на загальну суму 1 650 грн.; заміна скла та сигналізації в автомобілі - 3 300 грн..

При цьому, позивачем ОСОБА_14 до переліку викрадених з автомобіля речей фактично включено речі, що не належать останній, а саме: жіноча сумка (вартістю 750 грн.), яка згідно її пояснень перебувала у власності дочки позивача, золотий хрестик (вагою 2 грама, вартістю 1203 грн.) який належить племінниці позивача, автомобільна зарядка (вартістю 179 грн.), яка належить чоловікові позивача.

Також позивачка наполягає на відшкодуванні вартості ремонту чужого автомобіля (заміна скла, сигналізації). Таким чином, позивачем до загального розміру завданої їй матеріальної шкоди включено вимоги про відшкодування вартості речей, що їй не належать, а також відшкодування вартості ремонту автомобіля, власником якого вона не є.

Враховуючи, що, згідно положень ч.З ст.386 ЦК України, право на відшкодування шкоди, завданої майну, має власник такого майна, відтак вимоги позивача є незаконними та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. Крім того, суд приходить до переконання про безпідставність вимоги позивача про відшкодування вартості заміни замків у квартирі. Так, в даному випадку діями обвинуваченого ОСОБА_6 не було спричинено знищення замків у квартирі, позивач не довела наявності причинного зв'язку між діями обвинуваченого та знищенням замків.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_35 слід задовлити в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальних збитків завданих злочином, в сумі 10 207 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_6 судових витрат в сумі 3953,64 грн., до яких входять витрати, пов'язані з її проїздом до м. Львова. При цьому, позивачка документально підтвердила лише частину здійснених нею витрат, пов'язаних з явкою до суду. Зокрема, вона надала копії проїзних документів на проїзд залізничним транспортом на суму 270.44 грн. (в судове засіданні 16.09.2014 року), а також фіскальні чеки на купівлю пального на суму 1181.98 грн. (в наступні три судові засідання), тобто формально обґрунтованими є лише витрати на суму 1 452.42 грн. Вартість однієї поїздки до м. Львова позивачка оцінює в розмірі 1317,88 грн., виходячи з розрахунку витрат палива згідно технічних характеристик автомобіля. Між тим, такі витрати значно перевищують встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження, а тому не можуть бути стягнутими в такому розмірі з відповідача.

Згідно п.46 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суди повинні враховувати граничні розміри компенсації таких витрат, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» (надалі - Постанова від 27.04.2006 року №590).

Відповідно до додатку до постанови від 27.04.2006 року №590, витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» №98 від 02.02.2011 року встановлено граничні суми витрат на найм житлового приміщення за добу по Україні - 250 грн..

Враховуючи положення п.9 зазначеної Постанови, витрати на проїзд..., фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, визначаються як надміру витрачені кошти.

З огляду на викладене, зважаючи, що усі здійснені позивачкою витрати на проїзд не є підтвердженими, розрахунок таких витрат має здійснюватися виходячи з вартості квитка на залізничний транспорт в одну та іншу сторону та кількості судових засідань, у яких брала участь позивачка, тобто з розрахунку: 270.44 грн.*4= 1081,76 грн. Тому, виходячи з вищевикладеного суд приходить до преконання, що позовні вимоги ОСОБА_14 в частині стянення судових витрат слід задоволити частково та стягнути з ОСОБА_6 на її користь в сумі 1081,76 грн.

Речові докази, а саме: жіночу сумку, мобільний телефон "Нокіа", гаманець, гроші в сумі 1400 грн., у відповідності до ст. 100 КПК України, залишити власнику - потерпілій ОСОБА_8

Речові докази, а саме: чоловічу барсетку, грошові кошти в сумі 1700 грн., флеш-карту об"ємом 8 Гб, дві вязки ключів у кількості 8 штук, водійські права, посідчення офіцера та перепустка, видана прізвище ОСОБА_9, у відповідності до ст. 100 КПК України, залишити власнику - потерпілому ОСОБА_9

Речові докази, а саме: жіночу сумку синього колоьору, у відповідності до ст. 100 КПК України, повернути потерпілій ОСОБА_14.

Речовий доказ, а саме: DVD-диск із записами камер відеоспостерерження, у відповідності до ст. 100 КПК України, - залишити в матеріалах кримінального провадженя.

Судові витрати в розмірі 393,12 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи підлягають стягненню з обвинувачених в порядку ст. 124 КПК України.

Запобіжні заходи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 124, 368,370,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

- за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 остаточне покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_36 звільнити з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_5, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 185 КК України - у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання - 2 (два) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_6 звільнити з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_6, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_6 - до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання ОСОБА_7 звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_7, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_7 - особисте зобов»язання, до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення майнової шкоди, залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_14 про стягнення майнової та моральної шкоди, а також судових витрат задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_16, проживає АДРЕСА_8) на користь потерпілої ОСОБА_14, (АДРЕСА_1, ІПН невідомий) - 10207 (десять тисяч двісті сім гривень) грн. матеріальної шкоди завданої злочином; 3000 (три тисячі гривень) грн. моральної шкоди завданої злочином, та судові витрати - 1081,76 (одну тисячу вісімдесят одну гривню 76 коп.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог потерпілій ОСОБА_14 - відмовити.

Речові докази, а саме: жіночу сумку, мобільний телефон "Нокіа", гаманець, гроші в сумі 1400 грн., у відповідності до ст. 100 КПК України, - залишити власнику потерпілій ОСОБА_8

Речові докази, а саме: чоловічу барсетку, грошові кошти в сумі 1700 грн., флеш-карту об"ємом 8 Гб, дві вязки ключів у кількості 8 штук, водійські права, посідчення офіцера та перепустка, видана прізвище ОСОБА_9, у відповідності до ст. 100 КПК України, - залишити власнику потерпілому ОСОБА_9

Речові докази, а саме: жіночу сумку синього колоьору, у відповідності до ст. 100 КПК України, повернути потерпілій ОСОБА_14.

Речовий доказ, а саме: DVD-диск із записами камер відеоспостерерження, у відповідності до ст. 100 КПК України, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_13, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_9, ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_16, проживає АДРЕСА_8), ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_15, проживає АДРЕСА_4) на користь держави судові витрати за проведення дактилоскоічної експертизи в розмірі 393,12 (триста дев"яносто три гривні 12 коп.) гривні.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова до Апеляційного суду Львівської області з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя В.Ф.Романюк