Ухвала суду № 42488787, 28.01.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 736/1707/14 Провадження № 22-ц/795/275/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції -Корх О. І. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2015 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М.,при секретарі:Сахаровій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_5 про перегляд рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 листопада 2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Корюківська районна державна нотаріальна контора Чернігівської області до Кюрюківської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 600 грн. витрат на правову допомогу згідно квитанції б/н від 22 грудня 2014 року та акту виконаних робіт від 25.12.2014 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в стягненні вказаних витрат, посилаючись на те, що зазначена ухвала в частині стягнення витрат на правову допомогу не відповідає вимогам чинного законодавства, постановлена з порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року провадження у справі за заявою ОСОБА_5 про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами по справі № 736/1395/14 року номер провадження 2/736/282/14 закрито. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 600 грн. судових витрат на правову допомогу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції приймаючи рішення про стягнення з заявника ОСОБА_5 витрат на правову допомогу порушив вимоги ст.ст. 30, 84 та ч. 3 ст. 89 ЦПК України.

На думку апелянта, консультації по питанню нововиявлених обставин та перегляду рішень, складанню заперечень по даній справі не входять до переліку визначеному Законом України від 20.12.2012 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Крім того, апелянт зазначає, що відповідно до положень ст. 56 ЦПК України особа, яка надає правову допомогу залучається до участі у справі ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, проте вказаної ухвали суд першої інстанції не оголошував.

Також, апелянт вказує на те, що розмір стягнутих витрат на правову допомогу не відповідає вимогам розумності та справедливості.

В іншій частині ухвала суду від 25 грудня 2014 року апелянтом не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Стягуючи з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 600 грн. витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір вказаних витрат не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2014 року між ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_8, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію ФОП серії НОМЕР_2, укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого останній зобов'язується надавати визначені цим Договором юридичні послуги з усіма правами представника, які передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України (а.с.13).

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).

Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору (статті 12, 42, 56 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одними із видів адвокатської діяльності є представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі ст. 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат, повноваження якого, як представника, можуть посвідчуватись договором (ч. 4 ст. 42 ЦПК України).

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті 79, статтях 84, 88, 89 ЦПК України.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» затверджено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат на правову допомогу не може перевищувати 40 % розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи фахівця у галузі права, тобто 487 гривень 20 копійок за одну годину роботи.

Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження оплати ОСОБА_6 витрат на правову допомогу в розмірі 1000,00 гривень ОСОБА_9 видано квитанцію № б/н від 22.12.2014 року (а.с.28) та надано акт виконаних робіт від 25 грудня 2014 року (а.с.29).

Виходячи з обсягу та складності справи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно, виважено та розсудливо і з дотриманням принципу рівності перед законом учасників судового розгляду врахував вимоги розумності та справедливості, зменшив розмір витрат на правову допомогу з 1000,00 грн. до 600,00 грн., а доводи апеляційної скарги не спростовують такий розмір витрат.

Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі оскарження рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, ОСОБА_5 підлягає поверненню судовий збір в сумі 276 грн. 67 коп. як зайво сплачений нею при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2014 року залишити без змін.

Повернути ОСОБА_5 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 276 (двісті сімдесят шість) гривень 67 копійок сплачений нею згідно квитанції філії Чернігівського облуправління АТ «Ощадбанк» № 20 від 29.12.2014 року за реквізитами: код платника НОМЕР_1, отримувач - УК у м. Чернігові (м.Чернігів) 22030001, рахунок 31210206780002, код отримувача 38054398, код банку отримувача 853592, банк отримувача ГУ ДКСУ у Чернігівській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: