Ухвала суду № 42487056, 21.11.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/15190/14-ц

Провадження № 2/520/6989/14

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

та надання строку для усунення недоліків

21.11.2014 року суддя Київського районного суду м. Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди»,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла вказана позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1.

За загальними правилами, встановленими ч. 1 ст. 109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

21 листопада 2014 року, на виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, одержана довідка Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, якою підтверджена реєстрація відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Київському районі АДРЕСА_1.

Справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Нормативно-правовим актом, що регулює питання звернення до місцевого загального суду є Цивільний процесуальний кодекс України, відповідно до ч. 1 ст. 3 якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 119, 120 ЦПК України визначенні вимоги до форми та змісту позовної заяви та порядку подання копій позовної заяви та доданих до неї документів.

При ознайомлені з позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК»ПЗУ Україна») та додатками до заяви виявлені підстави для залишення позову без руху, у зв'язку з недодержанням вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України при його оформлені.

Положеннями пункту 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

За своєю суттю адреса - це умовна кодифікація місця знаходження об'єкту, яка застосовується з метою поштового зв'язку. Правила написання адреси, встановлені Міністерством зв'язку, для забезпечення якнайшвидшого пересилання, зберігання і доставляння поштових відправлень. На всіх адресах пишеться: назва вулиці, номер будинку і квартири; назва населеного пункту, міста; назва району; назва області, індекс.

В позовній заяві ПрАТ «СК»ПЗУ Україна» індекс в адресі відповідача не співпадає з офіційно встановленим.

Отже позивачу необхідно виконати вимоги п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України належним чином, вказавши адресу відповідача, дотримуючись встановлених правил.

Дані обставини мають істотне значення для здійснення в наступному судових викликів за правилами ст. 74 ЦПК України.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Позивач в переліку позовних вимог просить:

1. «Стягнути з ВІДПОВІДАЧА-ОСОБА_1 на користь ПОЗИВАЧА - ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», суму в розмірі 50 651,56грн., сплачений судовий збір в розмірі 243,60грн., а всього грн.

2. Звернутися до органів державної податкової служби України з запитом щодо надання № ідентифікаційного коду відповідача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки позивач позбавлений можливості отримати таку інформацію згідно закону України «Про захист персональних даних».

3. Кореспонденцію по справі надсилати на адресу представника позивача - ТДВ «Інтер-Ріск Україна» вул. Артема, 52 А, оф. 147 м. Київ, 04053 або направляти сканкопії документів на електронну пошту: vlygin@interrisk.ua».

За результатами аналізу змісту заявлених ПрАТ «СК»ПЗУ Україна» позовних вимог, позивачу пропонується уточнити п. 1 один вимог в частині загальної суми, яку позивач заявляє до стягнення, оскільки така сума не вказана. В редакції позову викладено: «а всього грн.»

Також звертається увага позивача на те, що в п. 1 позовних вимог він просить стягнути з відповідача «сплачений» судовий збір в розмірі 243,60грн., в той же час до позовної заяви додане платіжне доручення, яким підтверджується що «сплаченим» є судовий збір у сумі 506,52 грн. Можливо наявна описка, яка підлягає виправленню.

Крім того, другий пункт позовних вимог містить вимоги про витребування письмових доказів з податкових органів.

Позивачу слід врахувати, що за статтею 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Порядок оформлення заяви про забезпечення доказів визначений правилами ст.ст. 133, 134 ЦПК України, якими встановлено, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу.

Крім того, п. 3 вказаної частини позовної заяви, за своїм змістом не є позовною вимогою, а є заявою позивача до суду, про здійснення судом процесуальної дії.

Тому зміст позовних вимог ПрАТ «СК»ПЗУ Україна» пропонується привести у відповідність до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, шляхом виключення з позовних вимог пунктів про забезпечення доказів та про вчинення судом процесуальної дії, та оформлення заяв і клопотань у відповідності до ст.ст. 133, 134 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 та п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач дані зобов'язання не виконав, в позовній заяві не зазначив докази в підтвердження обставин, на які особисто посилається та до яких відносяться подданя ОСОБА_1 постановою Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2012 р. адміністративному стягненню у вигляді штрафу (враховуючи, що до позовної заяви додана лише постанова про позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців).

Позивач не зазначає наявність підстав для звільнення від доказування.

Як роз'яснено в п. 7 Постанови № 2 від 12 червня 2009 року Пленуму Верховного суду України, позовна заява за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

До відома позивача - поняття доказів наводиться у ст. 60 ЦПК України, згідно з якою доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів, що додаються до заяви. Позивачу зауважується, що узагальнення в п. 7 переліку без конкретизації та зазначення реквізитів доданих до заяви документів не відповідає правилам складання переліку та порядку внесення в перелік даних.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом (ч. 4 ст. 119 ЦПК України).

Зі змісту статті 3 ЦПК України право на звернення до суду за захистом виникає в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод та інтересів особи.

Судове розв'язування спорів між сторонами в даній категорії справ, направлено на примусове зобов'язання особи виконати покладенні на неї обов'язки у разі уникнення останнього від добровільного їх виконання.

Позивач в позові не вказує ні обставини щодо намагання вирішити виниклі питання в досудовому порядку, ні докази звернення із досудовими вимогами до відповідача, також не зазначені докази відмови відповідача у добровільному відшкодуванні шкоди позивачем, ні докази його бездіяльності чи ігнорування досудових звернень.

В чому полягає спір між сторонами, чи які дії відповідача свідчать про невизнання ним права позивача на одержання грошового відшкодування, чи оспорювання такого права - в позовній заяві взагалі не зазначено.

Крім того, позивач вчинив певні дії в інтересах ОСОБА_3, внаслідок неправомірних дій відповідача по відношенню до цієї особи (її майна). Вирішення справи пов'язане із правами та обов'язками ОСОБА_3, відповідно рішення суду може вплинути на його права та обов'язки. Однак позивач ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи не залучає, та питання про це не ставить.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

За правилами ст. 42 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

В підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_4 додана довіреність № 600 від 23.05.2013 року, видана на підставі Договору доручення № 1 від 05.05.2009 р. та посвідчена ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вказаними Головою Правління та Членом Правління ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», діючими на підставі Статуту.

До позовної заяви витяг із Статуту не доданий, право ОСОБА_5 та ОСОБА_6 особисто видавати та засвідчувати довіреності, як і укладати договори доручення жодними доказами не підтверджені. Також відсутнє підтвердження, що пани ОСОБА_5 та ОСОБА_6 станом на 23 травня 2013 року були призначені та займали посади Головою Правління та Членом Правління ПрАТ «СК «ПЗУ Україна». Ким підписаний договір доручення незрозуміло, оскільки реквізити сторін в наданій копії договору не містяться, підписи печатками не скріплені.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Отже, відсутні докази того, що довіреність представника позивача посвідчена особами, уповноваженими вчиняти відповідні дії, що унеможливлює встановити підстави підписання та подання позову до суду повноважною особою, та виключити наявність підстав для повернення позовної заяви.

Згідно ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

За вимогами ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 119 - 122 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Залишити без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 «про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню до суду з цим позовом у встановленому порядку.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова І. А.