Справа № 480/1894/14-ц
У Х В А Л А
Іменем України
Миколаївський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.
при секретарі Куртась К.В.,
за участю представника заявника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, представника Ленінського ВДВС - Чмих Л.В.,
розглянувши 20 січня 2015 року в місті Миколаєві скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про звільнення майна з-під арешту,
в с т а н о в и в :
10.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського МУЮ про звільнення майна з-під арешту винесену 02.09.2008 року. Заявник зазначив, що цією постановою був знятий арешт з 55/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належав боржнику ОСОБА_5. В червні 2001 року зазначений будинок був переданий йому по акту державного виконавця в рахунок боргу у зв'язку із тим, що торги по ньому не відбулися під час виконавчого провадження згідно рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.07.1999 року. Вважає, що вказана постанова державного виконавця є незаконною і підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник заявника доводи скарги підтримав і підтвердив викладені в ній обставини.
Державний виконавець з доводами скарги не погодилася і вважала, що вона не підлягає задоволенню. Так державний виконавець зазначила, що у зв'язку із значним часом, що минув з дня завершення виконавчого провадження у 2001 році, воно не збереглося. 02.09.2008 року вона винесла постанову про зняття арешту з будинку за адресою: АДРЕСА_1, оскільки це питання, ймовірно, не було вирішено при закритті виконавчого провадження у 2001 році. При цьому державний виконавець зазначила, що закінчення виконавчого провадження є законною підставою для зняття арешту з майна.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників судового розгляду, перевіривши надані документи, суд дійшов наступного.
25.06.2001 року державним виконавцем складений акт про передачу заявнику ОСОБА_1 заарештованого майна 55/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що в ході виконавчого провадження не відбулися прилюдні торги з реалізації частини будинку за ціною 10404 грн.
Досліджені судом обставини вказують на те, що виконавче провадження про стягнення з боржника ОСОБА_5. на користь ОСОБА_1 суми коштів було закінчено шляхом повного фактичного виконання (ст. 37 п. 8 Закону України про виконавче провадження.)
Ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" (на момент вчинення виконавчих дій) передбачає, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 37 цього Закону припиняється чинність арешту майна боржника.
Таким чином постанова державного виконавця про зняття арешту з частини будинку, яка раніше належана боржнику і була передана заявнику в ході виконавчого провадження не суперечить вказаним нормам закону. Відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст. 387 ЦПК України, суд, -
У х в а л и в :
Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області від 02.09.2008 року про зняття арешту з будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5 днів до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.
Суддя Д.В. Стрєльніков
20.01.2015
Судове рішення № 42486724, Миколаївський районний суд Миколаївської області було прийнято 20.01.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/1894/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: