Ухвала суду № 42485603, 29.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6973/14 Головуючий 1 інст. - Блага І.С.

Справа № 646/47/14-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: захист честі, гідності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - КРУГОВОЇ С.С.,

суддів - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П., МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретаря - Шпарага О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області про захист честі, гідності та ділової репутації,-

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила захистити честь, гідність і ділову репутацію як вихователя ГПД середньої школи №157 м. Харкова та зобов'язати прокуратуру Харківської області спростувати недостовірну інформацію стосовно ОСОБА_1 на загальних зборах працівників Орджонікідзевського районного відділу освіти і школи №157 м. Харкова у строк один місяць від дня набрання рішенням суду про це законної сили.

У своїх запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та ухвалити нове рішення по справі, яким захистити честь, гідність і ділову репутацію як вихователя ГПД середньої школи №157 м. Харкова та зобов'язати прокуратуру Харківської області спростувати недостовірну інформацію стосовно неї на загальних зборах працівників Орджонікідзевського районного відділу освіти і школи №157 м. Харкова у строк один місяць від дня набрання рішенням суду про це законної сили.

В апеляційній скарзі зазначала, що рішення є незаконним та необґрунтованим і підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю ст. 309 ЦПК України.

Посилалась на те, що судом неуважно досліджені матеріали кримінальної справи, де знаходяться докази поширення недостовірної інформації слідчим прокуратури.

Стверджує, що при розгляді цієї справи судом встановлено, що старший слідчий відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_2 підготував лист №6694988 від 09.08.1996 року, що адресований завідуючій РОНО Орджонікідзевського району м. Харкова, де викладені обставини скоєння злочину та підстави порушення кримінальної справи і містилось прохання спільно з працівниками РОНО і СШ №157 м. Харкова провести збори трудового колективу та обговорити поведінку ОСОБА_1 - скоєння нею злочину, а за результатами прийняти рішення, копію протоколу засідання трудового колективу направити слідчому та письмово сповістити про вжиті до ОСОБА_1 заходи.

Також вказує, що цей лист на адресу завідуючої РОНО Орджонікідзевського району м. Харкова не надходив і в книзі реєстрації вхідної документації відділу освіти за 1996-1997 роки не був зареєстрований, проте, він був доставлений директору середньої школи №157 м. Харкова ОСОБА_3, що підтверджується довідкою слідчого ОСОБА_2 від 14.08.1996 року, у якій він вказує, що був у середній школі та вручив директору це письмове повідомлення про розгляд злочину громадянки ОСОБА_1 у трудовому колективі. Також, слідчий неодноразово телефонував директору школи та повідомляв про злочинну діяльність позивача.

Вважає, що це підтверджує факт мінімального розповсюдження неправдивої інформації у незаконний спосіб та її доведення до відома хоча б однієї особи.

Факт проведення зборів трудового колективу школи на вимогу слідчого та подальшого розповсюдження ним недостовірної інформації у незаконний спосіб разом із показаннями у суді свідків підтверджується змістом скарги ОСОБА_1 на незаконні дії цього слідчого від 17.08.1996 року.

Зазначає, що незаконність та безпідставність, не кваліфікованість розслідування взагалі та таких дій слідчого ОСОБА_2 встановлена та визначена у відповіді Генеральної прокуратури України на скаргу ОСОБА_1, в окремій ухвалі Харківського обласного суду від 27.05.1997 року та вжитими за її наслідками засобами дисциплінарного впливу на нього з боку керівництва прокуратури Харківської області, та вважає, що лист слідчого від 09.08.1996 року за №6694988 продиктований його помстою позивачу за вжиті до нього керівництвом заходи як наслідок її скарг.

Виходячи з цього наголошує, що висновок суду про недоведеність проведення загальних зборів співробітників школи є помилковим, оскільки в матеріалах кримінальної справи протокол загальних зборів трудового колективу відсутній, проте в ній зникло багато документів, про що свідчить окремий том службової перевірки, тобто відповідач, маючи доступ до цих матеріалів, знешкодив цілу низку документів з метою уникнення відповідальності за незаконні дії слідчого ОСОБА_2

Крім того, вказує, що незаконність цього листа підтверджується і рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.01.2001 року, що набрало законної сили та по суті прокуратурою Харківської області не виконане, де суд констатував, що лист містить недостовірну інформацію про вчинення позивачем злочину. Та зазначає, що способом захисту честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 має бути той самий спосіб, у який була розповсюджена ця недостовірна інформація стосовно неї - загальні збори працівників Орджонікідзевського районного відділу освіти і школи №157 м. Харкова, де має бути спростована ця недостовірна інформація, або шляхом направлення листа на адресу директора цієї середньої школи.

Вважає, що при дослідженні наданих позивачем доказів суд порушив ст. 212 ЦПК України, а також безпідставно відмовив у відкладенні розгляду справи за клопотанням представника позивача ОСОБА_4 від 22.08.2014 року та розглянув справу за його відсутності та без врахування його додаткових пояснень від 22.08.2014 року щодо доведення підстав позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Постановлюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для задоволення позову та застосування норм ст. 277 ЦК України немає, оскільки під час розгляду справи судом не було встановлено поза всякого розумного сумніву факту поширення недостовірної інформації про позивача на загальних зборах трудового колективу школи за участі слідчого та співробітників районного відділу освіти у серпні 1996 року.

З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.

Статтею 270 ЦК України визначені види особистих немайнових прав в тому рахунку і право фізичної особи на повагу до гідності і честі.

Згідно ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Пунктом 9 частини 2 статті 16 цього Кодексу передбачено такий спосіб захисту цивільних прав і інтересів як відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року зі змінами від 25 травня 2001 року „Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при встановленні вказаного факту судом враховується характер і об'єм страждань, які заподіяні позивачу, характер немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін, стан здоров'я потерпілого, необхідність поновлення попереднього стану та інше.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Матеріали справи не містять доказів позовних вимог, а саме , що в результаті протиправних дій відповідача цивільні права позивача зазнали зменшення або ліквідації і це позбавило його можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВС України № 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі і дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судовим розглядом достовірно встановлено, що до відділу освіти Орджонікідзевського райвиконкому м.Харкова лист старшого слідчого прокуратури Харківської області ОСОБА_2 вих..№6694988 від 9 серпня 1996 року не надходив (а.с.75). Факт проведення загальних зборів трудового колективу навчального закладу загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів №157 Харківської міськради Харківської області не встановлено (а.с.165).

Кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України було закрито на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв»язку з прийняттям 28 червня 1996 року Конституції України яка закріпила право особи не давати показання щодо себе, членів сім»ї та близьких родичів.

Таким чином, підстав вважати, що слідчим прокуратури Харківської області були порушені права позивача не має.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду -позивач суду не надала.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307,308, 313, 314,315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 22 серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -