Ухвала суду № 42485360, 29.01.2015, Печенізький районний суд Харківської області

Справа № 633/76/14-К

Номер провадження 1-кп/633/3/2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про звільнення осіб від кримінальної відповідальності

29 січня 2015 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Танасевич О.В.,

при секретарі - Криворучко І.В.,

за участю прокурорів - Саєнка М.В., Коваленко Ю.А.,

Романова Р.В.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220440001394 від 11 липня 2013 року, за підозрою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, пенсіонера, не працюючого, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 3641, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, та за підозрою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця селища Черкаської Лозової, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, будучи обраним Головою Правління Садівничого товариства «УЮТ», код ЄДРПОУ 23908127 (далі за текстом, СТ «УЮТ») на підставі протоколу зборів членів цього ж товариства та діючи на підставі Статуту в редакції від 14 травня 1995 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Печенізької районної ради народних депутатів 23 лютого 1996 року, будучи наділеним згідно пункту 33 цього Статуту повноваженнями представляти інтереси товариства у відносинах з державними органами, судами іншими установами та організаціями, діючи всупереч порядку діяльності СТ «УЮТ» та разом з секретарем засідання правління цього ж товариства ОСОБА_3, підробив протокол Правління від 11 січня 2008 року, відповідно до якого 95 осіб без фактичного проведення зборів були прийняті до членів СТ «УЮТ», після чого, підробив виписку із протоколу від 18 лютого 2008 року загальних зборів «Колективу 95», який вступає до складу СТ «УЮТ», яким 95 фіктивними членами СТ «УЮТ» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були надані повноваження на збір довідок, висновків, необхідних грошових коштів, укладення договорів з організаціями та приватними особами. Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 замовили ФОП ОСОБА_6 розроблення проектів землеустрою на користь 95 фіктивних членів СТ «УЮТ», надавши на підтвердження своїх повноважень підроблену ними виписку із протоколу загальних зборів «Колективу 95» від 18 лютого 2008 року та підроблені індивідуальні схеми розташування окремих земельних ділянок у СТ «УЮТ», на підставі яких ФОП ОСОБА_6 було виготовлено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, а Держкомземом у Печенізькому районі, Харківської області виготовлено державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

Крім того, ОСОБА_4, будучи обраним, відповідно до протоколу зборів членів СТ «УЮТ» головою правління цього Товариства, діючи на підставі Статуту СТ «УЮТ» від 14 травня 1995 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Печенізької районної ради народних депутатів 23 лютого 1996 року, будучи наділеним відповідно до пункту 33 Статуту повноваженнями на розпорядження коштами СТ «УЮТ» в межах прибутково-видаткового кошторису в період часу з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року, діючи з корисливих мотивів неправомірного збагачення, зловживаючи своїми службовими повноваженнями та наданими йому повноваженнями в сфері збирання, обороту та розпорядження матеріальними коштами членських вкладів учасників СТ «УЮТ», всупереч інтересам цього товариства, умисно з метою одержання неправомірної вигоди для себе, знаходячись на території СТ «УЮТ», розміщеного за адресою: Харківська область, Печенізький район, село Мартове, вулиця Шевченко, 29, при отриманні обов'язкових внесків від членів СТ «УЮТ» вносив завідомо неправдиві відомості до прибуткових касових ордерів щодо отриманої ним суми внеску в бік зменшення, а різницю між отриманими та офіційно оприбуткованими грошима привласнював, завдавши СТ «УЮТ» в період часу з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року відповідно до висновків судово-економічної експертизи № 6744 від 30 липня 2013 року та додаткової судово-економічної експертизи № 1239 від 18 лютого 2014 року істотних матеріальних збитків на загальну суму 79 586 гривень 00 копійок.

ОСОБА_3, перебуваючи на посаді секретаря засідання Правління СТ «УЮТ», яке діє на підставі Статуту СТ «УЮТ» від 14 травня 1995 року, зареєстрованого Виконавим комітетом Печенізької районної ради народних депутатів 23 лютого 1996 року, будучи наділеним відповідно до протоколу зборів членів правління СТ «УЮТ» повноваженнями на фіксацію та складання офіційних документів СТ «УЮТ», діючи всупереч порядку діяльності цього товариства сумісно з головою правління ОСОБА_4, підробив протокол Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року, відповідно до якого 95 осіб без фактичного проведення зборів були прийняті до членів СТ «УЮТ», після чого, підробив виписку із протоколу від 18 лютого 2008 року загальних зборів «Колективу 95», який вступає до складу СТ «УЮТ», яким 95 фіктивними членами СТ «УЮТ» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були надані повноваження на збір довідок, висновків, необхідних грошових коштів, укладення договорів з організаціями та приватними особами. Після чого, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 замовили ФОП ОСОБА_6 розроблення проектів землеустрою на користь 95 фіктивних членів СТ «УЮТ», надавши на підтвердження своїх повноважень підроблену ними виписку із протоколу загальних зборів «Колективу 95» від 18 лютого 2008 року та підроблені індивідуальні схеми розташування окремих земельних ділянок у СТ «УЮТ», на підставі яких ФОП ОСОБА_6 було виготовлено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, а Держкомземом у Печенізькому районі, Харківської області виготовлено державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих їм діям щодо службового підроблення не визнали, заперечували її у повному обсязі, та пояснили суду, що дійсно 11 січня 2008 року відбулось засідання Правління СТ «УЮТ», на якому було ухвалено рішення рекомендувати загальним зборам СТ «УЮТ» прийняти 95 нових членів, але у тексті протоколу було помилково зазначено про прийняття цих осіб до складу СТ «УЮТ», хоча згідно чинного на той момент Статуту СТ «УЮТ» таке рішення належить до виключної компетенції загальних зборів. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що 11 січня 2008 року членів Правління ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на засіданні не було, але всі питання були узгоджені з ними в телефонному режимі.

Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду справи також категорично заперечував свою вину за звинуваченням його за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. Пояснював, що він не обирався на посаду голови Правління СТ «УЮТ», а лише виконував обов'язки керівника, адже ніхто з членів товариства не виявив бажання очолити його, тому він не є суб'єктом цього злочину. Крім того, зазначав, що грошових коштів, які здавали члени СТ «УЮТ» ледь вистачало для оплати електроенергії та поточних витрат (заробітна плата охоронцям, ремонт доріг товариства, освітлення вулиць тощо), а висновки експертизи не є повними, адже на дослідження експерту не були надані касові книги, журнали обліку прибуткових та видаткових ордерів та всі касові ордери, хоча він заявляв про це клопотання на стадії досудового розслідування. ОСОБА_4 повідомив, що СТ «УЮТ» не є виробництвом, а тому в товаристві ніколи не вівся бухгалтерський облік належним чином, багато питань вирішувались на довірі, в екстрених випадках він, як голова Правління, позичав гроші у членів товариства, а згодом після розрахунку з боржниками повертав борг.

Попре невизнання та заперечення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 їхньої вини у вчиненні інкримінованих їм злочинів, їхня вина в об'ємі пред'явленого їм обвинувачення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які в розумінні статей 85, 86 Кримінального процесуального кодексу України є належними та допустимими, зокрема:

1. За епізодом зловживання ОСОБА_4 наданими йому повноваженнями службової особи СТ «УЮТ» з метою одержання неправомірної вигоди для себе за період з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року.

Як убачається з аналізу довідок про включення до ЄДРПОУ Садівниче товариство «УЮТ» було зареєстроване 23 лютого 1996 року (том № 4 а.с. 177, 178, 179), а з 6 грудня 2007 року було змінено організаційно-правову форму цієї юридичної особи на Обслуговуючий кооператив садівниче товариство «УЮТ», з тим самим ідентифікаційним номером 23908127, керівником товариства зазначений ОСОБА_4 (том № 3 а.с. 13-14, том № 4 а.с. 180).

Виходячи з пояснень допитаних в ході судового розгляду свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в грудні 2004 року в приміщенні ДК «Тяжмаш» по вулиці Миру в місті Харкові проходили загальні збори СТ «УЮТ», на яких було обрано головою Правління СТ «УЮТ» ОСОБА_4 Ці ж самі свідки, представник потерпілого СТ «УЮТ» ОСОБА_2 та інші свідки, допитані судом, зокрема, ОСОБА_13, ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7 стверджували, що Головою Правління в період з 1 січня 2010 року до 8 вересня 2012 року був ОСОБА_4, який мав відповідні повноваження та виконував покладені на нього обов'язки в межах, визначених Статутом, затвердженим рішенням виконкому Печенізької районної ради народних депутатів № 55 від 23 лютого 1996 року (том № 4 а.с. 199-215).

Рішенням загальних зборів членів СТ «УЮТ», які відбулись 8 вересня 2012 року, роботу ОСОБА_4 було визнано незадовільною, висловлено йому недовіру та відкликано з посади Голови Правління (том № 2 а.с. 12).

Перебування ОСОБА_4 на посаді голови Правління СТ «УЮТ», а після зміни організаційно-правової форми юридичної особи на посаді голови Правління Обслуговуючого кооперативу садівниче товариство «УЮТ», зокрема, в період з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року, також підтверджується фактичними діями самого обвинуваченого, який добровільно виконував відповідні обов'язки службової особи, що свідчить про усвідомлення ним свого статусу та погодження з ним.

Проте, оцінивши протокол загальних зборів СТ «УЮТ» № 3 від 19 грудня 2004 року, згідно якого ОСОБА_4 було обрано Головою Правління товариства (том № 4 а.с. 194-198), та акт від 15 січня 2005 року, згідно якого ОСОБА_10, як попереднім головою Правління СТ «УЮТ», було передано майно, документи та цінні папери товариства новообраному голові ОСОБА_4 (том № 4 а.с. 191, 315-317), суд визнає зазначені докази неналежними в розумінні статті 85 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки ними не може бути підтверджено існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, та обставини, що мають значення для кримінального провадження, при цьому виходить з наступного. Зазначений вище протокол по своїй формі не відповідає вимогам пункту 31 Статуту СТ «УЮТ» (том № 4 а.с. 213), оскільки він не підписаний секретарем та головою зборів, а також не завірений печаткою товариства, а наведений акт не містить підписів ОСОБА_10 та ОСОБА_4, тоді, як ОСОБА_4 взагалі заперечував підписання такого акту, а допитана в якості свідка ОСОБА_10, оглянувши акт, зазначила, що це не той примірник, який вона складала та підписувала власноруч, хоча і наполягала на тому, що оригінальний примірник акту ОСОБА_4 підписав.

Суд також враховує, що згідно акту державного виконавця від 30 квітня 2013 року ОСОБА_4 передав новообраному голові Правління СТ «УЮТ» ОСОБА_2 лише два протоколи загальних зборів СТ «УЮТ»: № 2 від 25 червня 2000 року та протокол без дати (том № 2 а.с. 134), а будь-якого рішення загальних зборів СТ «УЮТ» щодо обрання його на посаду Голови Правління цього товариства обвинуваченим не передавалось, хоча ним було виконано таке рішення, адже ОСОБА_4 фактично виконував відповідні обов'язки, зокрема, в період з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року, а згідно пункту 31 Статуту СТ «УЮТ» всі протоколи загальних зборів мали зберігатись у справах товариства (том № 4 а.с. 213).

Таким чином, попре заперечення стороною захисту факту обрання ОСОБА_4 Головою Правління СТ «УЮТ» та перебування його на цій посаді, як підстави для оспорювання його статусу як службової особи (спеціального суб'єкта злочину), суд вважає доведеною цю обставину, оскільки обвинувачений фактично виконував обов'язки цієї службової особи, покладені на нього Статутом товариства, ніколи не оспорював цей факт, а відомості щодо нього, як керівника товариства, містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, інформація якого є офіційною та достовірною, а тому покладена судом в основу цього рішення.

Разом з тим, дослідивши виписку з протоколу загальних зборів членів садівничого товариства «УЮТ» від 8 вересня 2012 року (том № 2 а.с. 12) у сукупності з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_4, який пояснив, що з 8 вересня 2012 року ніяких дій як Голова Правління СТ «УЮТ» він не вчиняв, з огляду на підтвердження цих пояснень представником СТ «УЮТ» ОСОБА_2, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення за досліджуваним епізодом за період з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року.

Наявність в діях ОСОБА_4 об'єктивної сторони складу інкримінованого йому злочину доводиться аудиторським звітом із завдання з узгоджених процедур стосовно фінансової звітності СТ «УЮТ» за період з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року, згідно висновків якого в зазначений період були допущені порушення ведення касових операцій, виявлено невідповідність нумерації, дат і сум касових ордерів та квитанцій до них, виданих членам СТ «УЮТ», встановлено розбіжності по оприбуткуванню грошових коштів від членів СТ «УЮТ», отримані співставленням цих прибуткових касових ордерів та квитанцій до них, на загальну суму 65 671 гривня 00 копійок (том № 2 а.с. 135-146). Цей звіт суд бере до уваги як доказ в межах його підтвердження висновком судової економічної експертизи № 6744 від 30 липня 2013 року та додаткової судової економічної експертизи № 1293 від 18 лютого 2014 року (том № 2 а.с. 152-207, 220-227) на загальну суму встановленої розбіжності по оприбуткуванню грошових коштів від членів СТ «УЮТ» при співставленні прибуткових касових ордерів та квитанцій до них в період з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року в розмірі 61915 гривень 00 копійок та 17671 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні було відхилено як необґрунтоване клопотання сторони захисту щодо призначення додаткової судової економічної експертизи, адже судом не було виявлено суперечливостей результатів експертного дослідження іншим матеріалам справи або необґрунтованість його висновків.

Сторона захисту заперечувала допустимість висновків судової економічної експертизи з підстав їхньої незрозумілості, некоректного періоду експертного дослідження з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року, тоді як повноваження ОСОБА_4 припинились 8 вересня 2012 року, коли його було відкликано з займаної посади рішенням загальних зборів членів СТ «УЮТ» від тієї ж дати, а також з огляду на неповноту документів первинного бухгалтерського обліку, які були надані експерту, та порушення права обвинуваченого на захист з огляду на ознайомлення його з постановою про призначення експертизи після її проведення.

Дослідивши заперечення ОСОБА_4 та його захисника проти наведених вище висновків судових економічних експертиз, викладені ними письмово (том № 1 а.с. 156-170) та в усній формі в ході судового розгляду справи, суд зазначає наступне.

Оцінюючи висновки судової економічної експертизи та додаткової судової економічної експертизи, суд перевірив правильність їх оформлення, наявність усіх передбачених законом реквізитів, компетентність експерта, справжність об'єктів, досліджуваних експертом, дотримання прав обвинуваченого під час призначення та проведення експертизи. Так, у зазначених висновках експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, у висновку зазначено про наявність у нього відповідної кваліфікації та про методи проведення дослідження, висновки експертиз підписані експертом та скріплені печаткою експертної установи. Сторонами провадження не ставилось питання про справжність, доброякісність та автентичність об'єктів експертного дослідження, які були одержані законним способом шляхом їхнього надання учасником процесу - представником СТ «УЮТ». Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник були ознайомлені з постановою про призначення експертизи та додаткової експертизи (том № 4 а.с. 150,218) та з їхніми висновками (том № 4 а.с. 210, 229), після чого заявили про неповноту цих висновків та звернулись до слідчого з клопотанням про надання експерту додаткових бухгалтерських документів: журналу обліку прибуткових та видаткових ордерів, оригіналу касової книги та всіх касових ордерів. Разом з тим, як убачається з акту державного виконавця від 30 квітня 2013 року ОСОБА_4 було передано новообраному Голові Правління СТ «УЮТ» ОСОБА_2 з документів первинного бухгалтерського обліку лише прибутково-видаткові ордери за період з січня 2010 року по серпень 2012 року, будь-які інші документи не передавались (том № 2 а.с. 134). За таких обставин, експертне дослідження проводилось в обсязі наданих документів, тобто досліджувались лише прибутково-видаткові ордери за період з січня 2010 року по серпень 2012 року, які надав ОСОБА_4 у повному обсязі згідно акту державного виконавця, та квитанції до цих ордерів, надані членами СТ «УЮТ».

В ході проведення судової економічної експертизи та додаткової судової економічної експертизи було встановлено розбіжності на загальну суму 79 598 гривень 00 копійок між даними прибуткових касових ордерів та квитанцій до них за 2010 рік, 2011 рік та 9 місяців 2012 року, а саме: частина грошових коштів, отримана від членів СТ «УЮТ», що відображена в квитанціях до прибуткових касових ордерів, не оприбуткована в касу, а внесені в них суми не співпадають. Відповідні розрахунки наведені в додатках (том № 2 а.с. 198-207, 225-227).

Посилання ОСОБА_4 та його захисника на те, що зі згоди всіх членів СТ «УЮТ» офіційно не приймались на роботу сторожа, у той час, як їхня робота фактично оплачувалась, як на підставу неповноти висновків судової економічної експертизи, суд не бере до уваги, оскільки питання щодо цільового використання зібраних ОСОБА_4 грошових коштів не було предметом досудового розслідування та не ставилось на вирішення експерта, який надав висновок виключно щодо розбіжностей між фактично отриманими обвинуваченим коштами та коштами, ним оприбуткованими.

Погоджуючись з доводами сторони захисту щодо неналежного періоду часу з 1 січня 2010 року по 30 вересня 2012 року, за який проводились експертні дослідження, адже дійсно ОСОБА_4 був відкликаний з займаної ним посади Голови Правління СТ «УЮТ» 8 вересня 2012 року, суд бере до уваги розмір встановлених цими експертизами розбіжностей в обсязі, встановленому до 8 вересня 2012 року, після 8 вересня 2012 року експертом встановлено розбіжність у сумі 12 гривень 00 копійок, на які розмір завданих ОСОБА_4 матеріальних збитків підлягає зменшенню (додаток № 7 до висновку експертизи № 6744 та додаток № 1 до висновку експертизи № 1293 (том № 2 а.с. 198-207, 225-227).

За таких обставин, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості висновків судової економічної експертизи № 6744 від 30 липня 2013 року та додаткової судової економічної експертизи № 1293 від 18 лютого 2014 року як доказів по справі;

2. За епізодом службового підроблення ОСОБА_4 та ОСОБА_3, тобто складання та видачі ними, як службовими особами, завідомо неправдивих офіційних документів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 25 Статуту СТ «УЮТ» (том № 4 а.с. 210) до виключної компетенції загальних зборів, як вищого органу управління, належить прийняття та виключення членів цього товариства, при цьому суду не надано доказів делегування цього повноваження Правлінню товариства, яке є виконавчим органом, та на який покладено згідно підпункту «е» пункту 30 Статуту лише здійснення контролю за виконанням рішень загальних зборів (том № 4 а.с. 212).

Як зазначили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_14., ОСОБА_15, і обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цього не заперечували, загальні збори СТ «УЮТ» ніколи не приймали рішення про прийняття в члени 95 фізичних осіб.

Всупереч зазначеній нормі Статуту та за відсутності відповідного рішення загальних зборів СТ «УЮТ» ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було виготовлено витяг з протоколу засідання Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року, відповідно до якого в члени СТ «УЮТ» було прийнято 95 осіб, яким було надано земельні ділянки на території СТ «УЮТ» з відповідними номерами та відповідної площі. Зі змісту цього протоколу убачається, що на засіданні Правління були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Зазначений витяг підписано Головою Правління ОСОБА_4 та секретарем цього засідання ОСОБА_3 (том № 4 а.с. 243-246).

В ході судового розгляду ОСОБА_3 повідомив, що фактично 11 січня 2008 року на засіданні Правління СТ «УЮТ» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були присутні, але напередодні з ними у телефонному режимі відбулось погодження усіх питань порядку денного цього засідання.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7, повідомили, що не були присутні на засіданні Правління СТ «УЮТ», яке відбулось 11 січня 2008 року, та не були освічені щодо питань його порядку денного, підтвердивши свої пояснення відповідною письмовою розпискою (том № 4 а.с. 247).

Враховуючи, що на засіданні Правління СТ «УЮТ», дата проведення якого 11 січня 2008 року зазначена у витягу з протоколу від тієї ж дати, не були присутні чотири члени Правління з семи, згідно пункту 30 Статуту (том № 4 а.с. 213) на цьому засіданні був відсутній кворум для вирішення будь-яких питань порядку денного, який має бути не менше ? членів Правління. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що 11 січня 2008 року засідання Правління СТ «УЮТ» не відбулось.

Доводи ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про те, що насправді, склавши та підписавши протокол засідання Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року, вони фактично не ухвалювали рішення щодо прийняття нових членів, а лише рекомендували загальним зборам прийняти цих осіб до членів товариства, спростовУЮТься текстом цього рішення та наступними діями ОСОБА_4

Як убачається з матеріалів справи, на підставі відповідних заяв фізичних осіб про надання їм у власність земельних ділянок розпорядженнями Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ці заяви було задоволено: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_71, ОСОБА_4, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69 (том № 2 а.с. 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 59, 61, 63, 65, 68, 70, 72, 74, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126, 128, 130, 132, 135, 137, 139, 141, 143, 146). Ці ж самі особи перелічені в протоколі Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року.

При цьому в схемах розташування земельних ділянок зазначено, що ці ділянки мають відповідні номери в СТ «УЮТ» та голова правління цього товариства - ОСОБА_4, наведеним вище особам надав довідки про те, що вони є членами СТ «УЮТ» та в їх користуванні знаходяться відповідні земельні ділянки, зазначивши, що товариство дає згоду на приватизацію цих ділянок (том № 3 а.с. 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57-58, 60, 62, 64, 66-67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133-134, 136, 138, 140, 142, 144-145, 147).

Крім того, як пояснив допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_6 ним було виготовлено технічну документацію щодо відведення в оренду СТ «УЮТ» земельної ділянки орієнтовною площею 10 га, але зазначений проект не був затверджений Печенізькою районною державною адміністрацією Харківської області через зміни в законодавстві України та введення інституту обов'язкових аукціонів в процедурі надання земельних ділянок в оренду. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знову звернулись до нього з метою виготовлення проектів відведення тієї самої земельної ділянки, але вже розділеної на 95 осіб, та зазначили, що ці особи є членами СТ «УЮТ», про що надали витяг з протоколу засідання Правління від 11 січня 2008 року, повноваження діяти від імені цих 95 осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили випискою протоколу загальних зборів «Колективу 95» від 18 лютого 2008 року, який є складовою частиною СТ «УЮТ» (том № 4 а.с. 248). Зазначені витяги були підписані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також скріплені печаткою СТ «УЮТ».

Пояснення свідка ОСОБА_6 узгоджУЮТься з іншими доказами, зібраними по справі, зокрема, з заявою голови правління СТ «УЮТ» ОСОБА_4 від 9 серпня 2007 року щодо надання товариству в оренду земельної ділянки площею 10 га для ведення колективного садівництва та розпорядженням Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 449 від 5 жовтня 2007 року, яким СТ «УЮТ» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 10 га для передачі її на умовах довгострокової оренди (том № 3 а.с. 18, 19, 20, 21). Після отримання цього рішення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було виготовлено витяг засідання Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року про прийняття 95 нових членів товариства, на яких було розпайовано зазначену земельну ділянку, та витяг з протоколу загальних зборів «Колективу 95» від 18 лютого 2008 року, яким обвинувачених було уповноважено діяти від імені цих 95 осіб.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посилались на скасування розпорядження Печенізької районної державної адміністрації Харківської області № 449 від 5 жовтня 2007 року іншим розпорядженням того ж органу № 870 від 1 вересня 2008 року (том № 3 а.с. 25, 26), як на обставину, що усуває злочинність їхніх дій, при цьому зазначали, що фактично кожному з 95 нових членів СТ «УЮТ» надано у власність земельні ділянки як окремим фізичним особам - громадянам України, а не як членам СТ «УЮТ», та не з тих земель, що перебували у постійному користуванні товариства, а з земель запасу Печенізької селищної ради Харківської області. Оцінивши ці пояснення на відповідність статті 85 Кримінального процесуального кодексу України, суд вважає їх неналежним доказом по справі, оскільки для кваліфікації дій ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які полягали в складанні ними витягу з рішення засідання Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року за фактичної відсутності кворуму такого засідання та поза межами компетенції цього органу, а також виписки з протоколу «Колективу 95» від 18 лютого 2008 року, не має значення статус земель, за рахунок яких згодом цим особам було надано земельні ділянки у власність.

Крім того, як убачається з теодолітної зйомки земель, які надані у постійне користування СТ «УЮТ» та у власність фізичним особам, земельні ділянки НОМЕР_1-НОМЕР_2, надані у власність фізичним особам - новим членам товариства, заходять на ділянку площею 3,1 га, яка перебуває у постійному користуванні СТ «УЮТ» (том № 3 а.с. 10-12, 15, том № 4 а.с. 224-238, 239, 252-254). Зазначена обставина підтверджується також листом Відділу Держземагентства у Печенізькому районі Харківської області № 01-16/1013 від 25 квітня 2013 року, яким СТ «УЮТ» повідомлено, що межі всіх приватизованих членами товариства земельних ділянок були погоджені з правлінням товариства та статус цих осіб як членів товариства було підтверджено відповідною довідкою (том № 4 а.с. 250).

Таким чином, подальші дії ОСОБА_4 і ОСОБА_3, вчинені ними після виготовлення ними виписки з протоколу засідання Правління СТ «УЮТ» від 11 січня 2008 року та витягу з протоколу засідання членів «Колективу 95» від 18 лютого 2008 року, беззаперечно свідчать про наявність у обвинувачених злочинного умислу та про те, що вони усвідомлювали зміст своїх дій, їхні наслідки та вважали 95 фізичних осіб новими членами СТ «УЮТ».

Розглянувши справу в межах пред'явленого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачення, оцінивши кожний зібраний по справі доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про їхню достатність для визнання винними цих осіб в інкримінованих їм діяннях, при цьому в мотивувальній частині ухвали зазначено формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним (за епізодом зловживання ОСОБА_4 наданими йому повноваженнями службової особи СТ «УЮТ» з метою одержання неправомірної вигоди для себе судом визнано доведеним період такого зловживання з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року, у зв'язку з чим, визнано доведеним розмір матеріальних збитків, завданих СТ «УЮТ», у розмірі 79586 гривень 00 копійок).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, як службове підроблення, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України як зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам юридичної особи.

Разом з тим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було заявлено клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження по справі у зв'язку з закінченням строку давності (том № 1 а.с. 33, 118-119, 138-139).

Відповідно до частин 1, 4 статті 286 Кримінального процесуального кодексу України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд, заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за звинуваченням його за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та стосовно ОСОБА_4 за звинуваченням його за частиною 1 статті 366, частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України, і звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності, а також з'ясувавши позицію представника потерпілого СТ «УЮТ» - ОСОБА_2, який підтримав позицію прокурора, вважає, що зазначене кримінальне провадження, підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до статті 285, частини 3 статті 288 Кримінального процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 49 Кримінального кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минуло два або три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості в залежності від санкції відповідної статті.

Кримінальні правопорушення, відповідальність за які встановлена частиною 1 статті 366 та частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України, згідно до статті 12 цього ж Кодексу є злочинами невеликої тяжкості.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які кваліфіковані судом за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, мали місце 11 січня 2008 року, коли ними було підроблено протокол засідання Правління СТ «УЮТ» від цієї ж дати, та 18 лютого 2008 року, коли обвинуваченими було підроблено протокол загальних зборів «Колективу 95».

Трирічний строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вчинення ними зазначених вище дій за обома епізодами закінчився відповідно 11 січня та 18 лютого 2011 року.

При цьому, суд застосовує в цьому випадку правила статті 49 Кримінального кодексу України та звільняє ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 366 цього ж Кодексу у зв'язку із закінченням строку давності, оскільки наступний інкримінований йому за часом вчинення злочин, передбачений частиною 1 статті 364-1 цього ж Кодексу, є злочином невеликої тяжкості, який згідно частини 3 статті 49 Кримінального кодексу України не перериває перебіг давності за попереднім злочином.

Дії ОСОБА_4, кваліфіковані судом за частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України, мали місце в період з 1 січня 2010 року по 8 вересня 2012 року, тобто дворічний строк давності для притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення ним цього злочину закінчився 8 вересня 2014 року.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Частиною 7 цієї ж статті визначено, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Судом роз'яснено обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підставу для звільнення їх від кримінальної відповідальності, передбачену статтею 49 Кримінального кодексу України, а також те, що вона є нереабілітуючою, а її застосування не звільняє їх від матеріальної відповідальності. Враховуючи невизнання обвинуваченими своєї вини в інкримінованих їм злочинах, суд також роз'яснив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їхнє право вимагати повного судового розгляду кримінальної справи та ухвалення виправдувального вироку, від чого вони категорично відмовились та наполягали на звільненні їх від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Обвинувачені проти звільнення їх від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального кодексу України не заперечували.

Цивільний позов суд залишає без розгляду, оскільки кримінальним процесуальним законом передбачено можливість розв'язання цивільного позову в кримінальному провадженні виключно вироком, а не ухвалою. Разом з тим, суд роз'яснює потерпілому його право звернутись з тими самими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства згідно частини 7 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, а судові витрати суд розподіляє - згідно статті 124 цього ж Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49 Кримінального кодексу України, пунктом 1 частини 2, частиною 7 статті 284, статтями 285, 286, 288 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 364-1, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_3 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України та ОСОБА_4 за частиною 1 статті 366 та частиною 1 статті 364-1 Кримінального кодексу України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2013 року за номером 12013220440001394, - закрити.

Цивільний позов СТ «УЮТ» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судово-економічної експертизи № 6744 від 30 липня 2013 року у розмірі 5 888 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок та за проведення судово-економічної експертизи № 1293 від 18 лютого 2014 року у розмірі 2 448 (дві тисячі чотириста сорок вісім) 00 копійок.

Речові докази - картонний короб, опечатаний паперовою біркою № 1293 за підписом старшого експерта ОСОБА_70, в якому знаходяться документи СТ «УЮТ», та паперовий пакунок, опечатаний паперовою біркою за номером 1293 за підписом сташого експерта ОСОБА_70, в якому знаходяться документи СТ «УЮТ», після набрання ухвалою законної сили, - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Печенізький районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Танасевич