Вирок № 42484173, 28.01.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9241/14-к

Номер провадження 1-кп/404/33/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді Павелко І.Л.,

при секретарі Зайко О.Є.,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Лагоди Є.К.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12014120020008452 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сургут Тюменської області Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 21.01.1998 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.141 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року позбавлення волі. Звільнений 08.09.1998 року, на підставі ст.6 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року;

- 25.11.1999 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.141, ст.14 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 07.09.2002 року по відбуттю строку покарання;

- 16.01.2008 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 05.11.2009 року на підставі ст.82 КК України, згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року, замінивши невідбуту частину покарання на виправні роботи строком на 1 рік 8 місяців 27 днів з відрахуванням 10% заробітної плати у фонд держави;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст.185 КК України;

ВСТАНОВИВ :

Вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2008 року, ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. В подальшому, згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року, ОСОБА_2 замінено невідбуту частини покарання на виправні роботи строком на 1 рік 8 місяців 27 днів з відрахуванням 10% заробітної плати у фонд держави.

На виконання постанови суду від 26.11.2009 року ОСОБА_2 взято на облік до Кіровоградського МРВ КВІ УДПтС України в Кіровоградській області (далі - КВІ).

Так, 07.12.2009 року ОСОБА_2 ознайомлений з правилами та умовами відбування покарання, попереджений, що в разі ухилення від відбування покарання його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Згідно ст.13 КВК України останньому винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію перший четверг кожного місяця.

18.02.2010 року до КВІ надійшли матеріали з ТОВ «ТРИКОМ» на засудженого ОСОБА_2 про те, що останній відпрацював 23 дні і йому нарахована 744 грн. заробітної плати та утримано в прибуток держави 74 грн. 40 коп.

З січня по березень 2010 року засудженим матеріали по відпрацюванню виправних робіт не надавались. Згідно рапорту інспектора КВІ від 14.04.2010 року за результатом виходу за адресою встановлено, що ТОВ «ТРИКОМ» не функціонує.

З травня по липень 2010 року ОСОБА_2 до КВІ на реєстрацію не з'являється, на виклики не реагує, за що останньому 25.07.2010 року винесено письмове попередження.

25.07.2010 року ОСОБА_2 видано направлення в центр зайнятості населення м.Кіровограда, в зв'язку з тим, що засуджений не працевлаштований. Однак, ОСОБА_2 на облік в центр зайнятості не став.

Так, 22.10.2010 року КВІ повторно видано направлення в центр зайнятості населення м.Кіровограда. Однак, ОСОБА_2 на облік в центр зайнятості не став до КВІ не з'являвся.

З грудня 2010 року по грудень 2011 року ОСОБА_2 перебував в державному розшуку.

В подальшому, 05.12.2011 року КВІ ОСОБА_2 видано повторно направлення в центр зайнятості населення м. Кіровограда. Однак, ОСОБА_2 на облік до центр зайнятості не став.

З квітня 2012 року по березень 2013 року ОСОБА_2 до КВІ не з'являється на виклики не реагує

04.03.2013 року ОСОБА_2 розшуканий співробітниками міліції та доставлений до КВІ, де останньому повторно видано направлення до центру зайнятості населення м. Кіровограда для працевлаштування. Проте, ОСОБА_2 на облік до центру зайнятості не став.

Достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та про обов'язок його виконання, ОСОБА_2 добровільно не виконав постанову суду. До теперішнього часу останній до відбуття покарання не приступив, у зв'язку з чим КВІ звернулась з поданням про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

За час перебування на обліку останній неодноразово порушував порядок та умови відбування покарання за що КВІ у відповідності до ст.46 КВК України виносились письмові попередження.

Так, ОСОБА_2 в період з 01.12.2009 року по 10.09.2014 року відпрацював 1 місяць строку виправних робіт в ТОВ «ТРИКОМ». До відбуття покарання залишилось 01 рік 07 місяців 27 днів.

ОСОБА_2 достовірно знаючи про винесення постанови Ленінським районним судом від 28.10.2009 року, яка набрала законної сили та якою зобов'язано його виконати її належним чином, маючи реальну можливість виконати вказану постанову суду, упродовж листопада 2009 року до теперішнього часу умисно, свідомо не виконав постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи строком на 1 рік 8 місяців 27 днів з відрахуванням 10% заробітної плати у фонд держави.

Крім того, 02.10.2014 року близько 14:00 год., ОСОБА_2 знаходячись в себе вдома за адресою: АДРЕСА_3, відкривши тумбочку побачив DVD програвач «Startex» який належить його матері ОСОБА_1, та який привернув увагу останнього. В цей момент у ОСОБА_2 виник умисел на крадіжку майна належного ОСОБА_1 Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно та цілеспрямовано, продовжуючи свої дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії ніким не будуть помічені ОСОБА_2 таємно, повторно викрав DVD програвач «Startex», що належить ОСОБА_1 вартість якого, згідно висновку експерта № 913 від 14.10.2014 р. складає 391 грн. 59 коп. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 391 грн. 59 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.382 КК України визнав частково.

Так, по епізоду ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та показав, що дійсно за обставин та часу, вказаних у обвинуваченні, 02.10.2014 року ним було викрадено DVD програвач «Startex», належний його матері ОСОБА_1, із тумбочки, яка знаходилася в приміщенні квартири АДРЕСА_3. Після чого, майно потерпілої збув до ломбарду «Скарбниця», що по вул. Попова у м. Кіровограді, а вилучені гроші в розмірі 184 грн. витратив на власні потреби.

Повністю визнає найменування, кількість та вартість викраденого майна. У вчиненому щиро кається, просить вибачення у потерпілої, обіцяє виправитись.

Щодо обвинувачення по епізоду ч.1 ст.382 КК України визнав частково та пояснив, що умисно і думки не мав ухилятися від виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року, яка набрала законної сили. На виклики інспектора з'являвся до КВІ, після направлення його ТОВ «Триком» приступив до відбуття покарання. Однак, відбув 1 місяць виправних робіт, оскільки в силу обставин вказане підприємство ТОВ «Триком» було розформироване. Після чого, на реєстрацію до КВІ не з'являвся, та як ніяких листів звідти не отримував, а тому на облік в центр зайнятості не ставав. Був засновником ПП «Інвест-Пром», яке підприємницьку діяльність не вело, та ніяких відрахувань не здійснювало. Дійсно на деякий час зник і перебував у державному розшуку.

У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Незважаючи на те, що вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними в провадженні та перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, згідно з якими вона проживає за вказаною у обвинувальному акті адресою разом із сином ОСОБА_2 Так, 04.10.2014 року вона відкривши тумбочку виявила відсутність DVD програвача марки «Startex». Після чого, вона запитала у сина, де зазначені речі, на що той відповів, що здав їх до ломбарду «Скарбниця», що по вул. Попова у м. Кіровограді. Вказала суду, що програвач придбала за 450 грн. в 2012 року, а також те, що син постійно виносить її особисті речі з квартири, коли та перебуває на роботі. Після чого, вона була змушена звернутися до правоохоронних органів із заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

- заявою ОСОБА_1 про злочин №30411 від 06.10.2014 року (т.1 а.п.8);

- протоколом огляду місця події від 06.10.2014 року, під час проведення якого виявлено та вилучено - договір з ломбарду «Скарбниця» №346-14006558 від 02.10.2014 року, який оглянуто, згідно з протоколом огляду від 07.10.2014 року та визнано і долучено в якості речових доказів до матеріалів кримінального провадження (т.1 а.п.а.п. 9, 24-25);

- висновком експерта №913 від 14.10.2014 року, згідно з яким залишкова вартість з урахуванням нормативного зносу станом цін на 06.10.2014 року не представленого на експертизу портативного DVD програвача «Startex», придбаного в грудні 2012 року, може складати 391 грн. 59 коп. (т.1 а.п.20-22);

- договір з ломбарду «Скарбниця» №346-14006558 від 02.10.2014 року (т.1 а.п.23);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2014 року з фототаблицею до нього, за участі підозрюваного ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1, де підозрюваний на місці злочину в присутності понятих показав на деталі вчинення щодо потерпілої ОСОБА_1 кримінального правопорушення (т.1 а.п.89-95).

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_4, згідно з якими вона працює старшим інспектором Кіровоградського МРВ КВІ УДПтС України в Кіровоградські області. 09.11.2009 року до КВІ надійшла постанова Ленінського райсуду м. Кіровограда від 28.10.2009 року про заміну невідбутої частини покарання на виправні роботи строком на 1 рік 8 місяців та 27 днів. Після чого, 26.11.2009 року ОСОБА_2 став на облік. 07.12.2009 року вони ознайомили його з умовами відбування покарання. 01.12.2009 року його прийняли на посаду менеджера в ТОВ «Триком». В грудні 2009 року ОСОБА_2 відпрацював 1 місяць, заробіток 744 грн., утримано та перераховано 74 грн. 40 коп. у дохід держави. Проте, з січня по березень 2010 року з'являвся, однак не працював. В квітні 2010 року ОСОБА_2 не з'явився, про що виносилося попередження. За допущені порушення йому неодноразово виносилися попередження (у кількості 7-и раз), та перебував у офіційному розшуку. Вказала, що ОСОБА_2 видавалися направлення до центру зайнятості населення м.Кіровограда, в зв'язку з тим, що останній офіційно не працевлаштований. Однак, ОСОБА_2 на облік в центр зайнятості не ставав. Таким чином, до теперішнього часу виправні роботи не відпрацював та на реєстрацію не з'являвся. До відбуття покарання залишилось 1 рік 7 місяців 27 днів строку виправних робіт.

- поданням начальника Кіровоградського МРВ КВІ УДПтС України в Кіровоградській області підполковника внутрішньої служби ОСОБА_5 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт (т.1 а.п.39-41);

- довідкою Кіровоградського МРВ КВІ УДПтС України в Кіровоградській області №8/11-4331 від 16.10.2014 року, згідно якої ОСОБА_2 перебуває на обліку в КВІ з 26.11.2009 року. Водночас, з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року засуджений відпрацював лише 1 місяць строку виправних робіт в ТОВ «Триком». До відбуття покарання станом на 16.10.2014 року залишилось 1 рік 7 місяців 27 днів (т.1 а.п.77);

- копією постанови про оголошення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 у державний розшук та заведення відносно нього оперативно - розшукової справи категорії «Розшук» №011-248 від 16.05.2014 року (т.1 а.п.86);

- копією облікової картки засудженого до покарання у виді виправних робіт, відповідно до якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено до ТОВ «ТРИКОМ», згідно постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року до відбуття 1 року 8 місяців 27 днів виправних робіт з відрахуванням 10% у дохід держави (т.1 .п.87);

- копією особової справи № 4/2009 р. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 (т.2 а.п.1-260, т.3 а.п. 1-194);

- копією наказу ТОВ «ТриКом» за №311209-2К від 31.12.2009 року, згідно якої ОСОБА_2 звільнено з займаної посади в зв'язку зі скороченням штату працівників, згідно п.1 ст.40 КЗпП України (т.3 а.п.207);

- роздруківкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якої вбачається, що ОСОБА_2 є засновником Приватного підприємства «Інвест-пром», яке знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Шляхове вул. Первомайська, 94 (т.3 а.п.208-210);

-роздруківкою (Єдиний державний реєстр судових рішень) постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року, щодо припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Інвест-Пром» (код ЄДРПОУ-34783784, юридична адреса: 27200, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Шляхове, вул. Первомайська, 94) (т.3 а.п. 211-213).

- довідкою ДНЗ «Кіровоградське вище професійне училище №4» за №54 від 25.12.2014 року, згідно якого ОСОБА_2 з 04.12.2012 року був зарахований за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до вказаного закладу, проте був відрахований фактично через 2 місяці у зв'язку із систематичними пропусками занять, та свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації не отримав (т.3 а.п.216).

Аналізуючи зібрані в провадженні та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 КК України, доведеною у повному обсязі, а його доводи про те, що на час перебування на обліку в Кіровоградському МРВ КВІ УДПтС в Кіровоградській області був засновником приватного підприємства «Інвест-пром» та мав можливість здійснювати відповідні перерахування у дохід держави, а також те що підприємство ТОВ «Триком» на яке його було направлено КВІ перестало функціонувати, та він не мав змоги відпрацювати виправні роботи, згідно рішення суду, суд оцінює критично, як такі що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, ОСОБА_2 відповідно до наданих суду матеріалів (копії наказу «ТриКом» про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади в зв'язку зі скороченням штату працівників за №311209-2К від 31.12.2009 року (т.3 а.п.207); роздруківки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т.3 а.п.208-210); роздруківки (з Єдиного державного реєстру судових рішень) постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року, щодо припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Інвест-Пром» (т.3 а.п. 211-213), дійсно був приватним підприємцем, але вказані обставини інспектору КВІ не повідомив.

Більше того, з матеріалів кримінального провадження вбачається те, що ОСОБА_2 жодних відрахувань до державних установ не здійснював.

При цьому, направлення які йому надавалися інспектором КВІ до центру зайнятості населення м. Кіровограда ігнорував та до якого не з'являвся і на облік не ставав, згідно відповіді Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості населення від 31.07.2013 року №06-28/2500/04 (т.3 а.п.82), тим самим умисно не бажав працевлаштовуватися та здійснювати заходи щодо можливої професійної перекваліфікації і відповідного подальшого працевлаштування за новою професією. Разом з тим, згідно довідки ДНЗ «Кіровоградське вище професійне училище №4» за №54 від 25.12.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 з 04.12.2012 року був зарахований за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до вказаного закладу, проте був відрахований фактично через 2 місяці у зв'язку із систематичними пропусками занять, та свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації не отримав (т.3 а.п.216).

Окрім того, перебував у державному розшуку про що надав відповідні покази у судовому засіданні та підтвердження чого є в матеріалах справи.

У той же час, змінені у судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо обставин справи, є непослідовні та суперечливі між собою, що підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, згідно з якими 01.12.2009 року його направлено в ТОВ «Триком» та прийнято на посаду менеджера. В грудні 2009 року ОСОБА_2 відпрацював 1 місяць, заробіток 744 грн., утримано та перераховано 74 грн. 40 коп. у дохід держави. Проте, з січня по березень 2010 року з'являвся, однак не працював. В квітні 2010 року ОСОБА_2 не з'явився, про що йому винесено попередження. За допущені порушення йому неодноразово виносилися попередження (у кількості 7-и раз). Вказала, що ОСОБА_2 також видавалися направлення до центру зайнятості населення м.Кіровограда, в зв'язку з тим, що останній офіційно не працевлаштований. Однак, ОСОБА_2 на облік в центр зайнятості не ставав. До теперішнього часу виправні роботи не відпрацював та на реєстрацію не з'являвся. До відбуття покарання залишилось 1 рік 7 місяців 27 днів строку виправних робіт.

Таким чином, оцінюючи показання ОСОБА_2 наданні ним під час досудового слідства, суд бере їх до уваги, так як вказані показання були послідовними, узгоджувалися із показаннями наданими у судовому засіданні свідком ОСОБА_4, та іншими письмовими доказами в кримінальному провадженні, а тому суд не вбачає підстав ставити під сумнів показання вказаного свідка, яка раніше із обвинуваченим не була знайома, а тому не має причин його оговорити.

Доводи сторони захисту про те, що обвинуваченого ОСОБА_2, необхідно виправдати за ч.1 ст.382 КК України з тих підстав, що вказана норма статті почала діяти з 07.07.2010 року, а не виконання обвинуваченим постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року стороною обвинувачення зазначено на думку захисту з 01.01.2010 року є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки даний злочин є триваючим, а тому підстав для виправдання по ч.1 ст.382 КК України суд не вбачає.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що інспектор надав йому реквізити щодо перерахування коштів, нічим не підтверджено, тому суд вважає їх безпідставними, так як дані перерахування можуть здійснюватися за умови відбування виправних робіт призначених згідно постанови суду.

З огляду на наведене, суд вважає із достовірністю встановлені викладені фактичні обставини провадження, а тому, суд розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2:

- за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно;

- за ч.1 ст.382 КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанови

Ленінського районного суду м.Кіровограда від 28.10.2009 року, яка набрала законної сили.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, віднесені до категорії середньої тяжкості, умисні та закінчені.

Як особа ОСОБА_2 характеризується позитивно, не працює та не одружений, на обліку в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні не перебуває, проте знаходиться з 1999 року на обліку в Кіровоградському обласному наркологічному диспансері внаслідок вживання «алкоголю», осудний, раніше судимий.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає те, що він визнав провину та розкаявся у вчиненні злочинів.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Із врахуванням обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за вчинення умисного корисливого злочину, вчинив новий злочин під час відбування більш м'якого покарання за попереднім вироком, офіційно не працює та не має жодних інших офіційних заробітків, не одружений, хоч і характеризується позитивно, у той же час, обвинувачений викрав майно належне його матері, тому з'ясувавши думку потерпілої ОСОБА_1, яка просила суд суворо не карати обвинуваченого в межах санкцій ч.2 ст.185, ч.1 ст.382 КК України, суд вважає, що для досягнення мети виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе лише за умови призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі та підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 був засуджений 16.01.2008 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, а 05.11.2009 року згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року, на підставі ст.82 КК України, був звільнений і невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі йому було замінено більш м'яким покаранням у виді 1 року 8 місяців 27 днів виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку щомісячно, з яких він відбув - 1 місяць виправних робіт. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив новий злочин відбуваючи більш м'яке покарання за попереднім вироком, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання, за правилами, передбаченими ст.ст.70, 71, 72 КК України, до покарання за знову вчинений злочин слід частково приєднати невідбуту частину більш м'якого покарання за попереднім вироком, яка становить - 1 рік 7 місяців 27 днів виправних робіт. При цьому, суд враховує, що відповідно до положень ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають три дні виправних робіт, тобто не відбутий термін покарання складає 6 місяців.

Із врахуванням того, що суд призначає обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, тому вважає, що до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 слід змінити міру запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави, долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців;

- за ч.1 ст.382 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків та за правилами ст.72 КК України шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м.Кіровограда від 16.01.2008 року та постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.10.2009 року до призначеного судом покарання, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 1 (один) рік 7 місяців позбавлення волі.

Обрати міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді тримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 28 січня 2015 року, взявши його під варту у залі суду, негайно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта для проведення судово - товарознавчої експертизи №913 від 14.10.2014 року у розмірі 196 грн. 56 коп.

Речові докази:

- довідку з ломбарду «Скарбниця» №346-14006558 від 02.10.2014 року, - залишити при матеріалах судового провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда І. Л. Павелко