Рішення № 42483505, 21.01.2015, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

21.01.2015

УКРАЇНА

Справа № 196/1415/14-ц

№ провадження 2/196/32/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2015 року смт. Царичанка Дніпропетровської області

Царичанський районний районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., при секретарі Бережній О.В., за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Полонського Р.С., представника третьої особи Продан Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Дніпропетровськгаз", треті особи: Управління соціального захисту населення Царичанської районної державної адмінстрації, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Царичанський аграрний професійний ліцей", про визнання неправомірними дій по нарахуванню заборгованості та по відмові в наданні послуг з газопостачання, про зобов'язання поновити газопостачання. Врахувавши складність справи, у зв'язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ПАТ "Дніпропетровськгаз", треті особи: Управління соціального захисту населення Царичанської районної державної адміністрації, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Царичанський аграрний професійний ліцей", в якій, уточнивши свої позовні вимоги, просила: визнати неправомірними дії ПАТ "Дніпропетровськгаз" в особі Новомосковського УЕГГ та його Царичанської дільниці по нарахуванню на її покійного чоловіка ОСОБА_5 розрахунковий рахунок заборгованості за передбачене чинним законодавством пільгове газопостачання йому за життя та перенесення цієї заборгованості на неї при розрахунках за надані послуги з газопостачання та визнати неправомірною відмову в наданні їй послуг з газопостачання за мотивами зазначеної вище заборгованості до будинку АДРЕСА_1; зобов"язати ПАТ "Дніпропетровськгаз" безкоштовно для неї поновити газопостачання до належного їй будинку АДРЕСА_1; судові витрати по справі покласти на відповідача.

На обґрунтування своїх вимог у позовній заяві позивач вказала, що за договором №7592 від 08.08.2013 року про надання послуг з газопостачання вона та її сім"я, як побутові споживачі, користуються газом, що постачається до належного їй будинку АДРЕСА_1. Вказаний договір є переукладеним, фактично за відповідним договором вона та її сім"я користувались газом з 1993 року.

Так, її чоловік ОСОБА_5 з травня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року працював на посаді майстра виробничого навчання в Державному професійно-технічному навчальному закладі "Царичанський аграрний професійний ліцей", і у відповідності з ч.4 ст.57 Закону України "Про освіту", Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" та спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики, Міністрества освіти і науки, Міністерства охорони здоров"я, Міністерства культури і туризму України від 13.09.2006 року №341/651/6191709 "Про порядок забезпечення працівників бюджетних установ безоплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням, відповідно до пункту "і" частини першої ст.77 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої ст. 57 Закону України "Про освіту" за час роботи на зазначеній вище посаді мав право на безоплатне користування газом для опалення житлового приміщення за нормами споживання газу, встановленими постановою КМУ від 1 серпня 1996 року №879 "Про встановлення норм користування житлового-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати".

У відповідності з Порядком надання пільг, компенсації і гарантії працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №426 від 31.03.2003 року, пільги педагогічним, медичним та фармацевтичним працівникам надаються щомісячно шляхом зменшення плати за користування житлом з опаленням і освітленням. При цьому бюджетні установи ведуть персоніфікований облік працівників, які мають право на пільги та щомісяця мають надавати інформацію про них місцевим Управлінням соціального захисту населення, які є розпорядником коштів, призначених на компенсацію газопостачальній організації коштів за вартість пільгового газопостачання.

Пунктом 14 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" було введене обмеження щодо розміру пільг на комунальні послуги, за якою пільги компенсації та гарантії працівникам бюджетних установ надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні 6 місяців не перевищує 900 гривень, але постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 року пункт 14 постанови КМ України №530 від 28.05.2008 року визнано нечинним з дня його прийняття, як таким, що суперечить чинному законодавству, рішенням Вищого адміністративного суду України від 18.05.2011 року це рішення Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Крім цього. постановою КМУ від 31.03.2003 року №426 "Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ" теж встановлювалось обмеження щодо розміру пільг - п.1 Порядку встановлювалось, що пільги на оплату комунальних послуг надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні 6 місяців не перевищував величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, але рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рн/2008 введення податкової соціальної пільги було визнано неконституційним.

Таким чином, її чоловік ОСОБА_5 за життя у відповідності з чинним законодавством - ст.57 Закону України "Про освіту" мав право на 100% знижку на оплату послуг з газопостачання в межах норм, затверджених зазначеною вище постановою КМ України.

ЇЇ чоловік за життя регулярно щомісяця упродовж 2008-2013 років сплачував плату за користування газом у розмірі перевищення пільгової норми споживання газу, причому в квитанції про сплату завжди зазначалась пільгова норма споживання газу "компослуга - 365 куб.м.", вартість якої мала компенсуватись ПАТ "Дніпропетровськгаз" державою у відповідності з Порядком фінансування місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженим постановою КМ України 04.03.2002 року №256 та постановою КМ України від 31.03.2003 року №426.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік помер і нею 08.08.2013 року було переукладено договір про надання послуг з газопостачання з ПАТ "Дніпропетровськгаз". З цього часу вона регулярно сплачувала поточні платежі за користування газом.

03.06.2014 року працівники Царичанської дільниці Новомосковського УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" припинили газопостачання до її будинку АДРЕСА_1 за надуманими мотивами порушень техніки безпеки при користуванні газом, але коли вона усунула ці порушення, на її клопотання їй відмовили в поновленні газопостачання до того часу, поки вона сплатить борг в сумі 8269 грн. 51 коп. В акті звірення заборгованості за спожитий газ між Царичанською дільницею Новомосковського УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" та нею, який їй вручили зазначалось, що сума боргу за споживання газу за даними УЕГГ складає 8269 грн. 51 коп., а за даними абонента заборгованості не має, в графі "причина розбіжності" зазначено, що "борг по компослугам".

Таким чином, вважає, що відповідач свідомо неправомірно відносить вартість наданих послуг з пільгового газопостачання її покійному чоловіку за 2008-2013 роки на його заборгованість, а не на заборгованість держави, та безпідставно і неправомірно переносить цю заборгованість на неї, а також за мотивом наявності заборгованості відмовляє в наданні послуг з газопостачання всупереч п.1 Типового договору про надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою КМ України від 05.07.2006 року №938 та п.39 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМ України від 09.12.1999 року №2246 (з наступними змінами).

Позовні вимоги просила задовольнити, посилаючись на приписи ст.ст.3, 15, 118-120 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Представник відповідача Полонський Р.С. в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог, посилаючись на наступні обставини.

По-перше, 08.08.2013 року між Позивачем та відповідачем був укладений Договір №7592 «Про надання населенню послуг з газопостачання», на момент укладення якого в п.26 Договору було внесено величину заборгованості в сумі 8603,78 грн. У відповідності до ст. 629, 638 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тому твердження Позивача про відсутність заборгованості є необгрунтованими.

По-друге, 13.06.2014 року працівниками Відповідача проводилось планове технічне обслуговування системи газопостачання побутових споживачів, в результаті якого були виявлені порушення вимог експлуатації газового котла - невідповідність нормам шлангу з газопостачання, встановлення на димовий канал гофри, відсутній підріз дверей, відсутня форточка, встановлена ванна в топочній. Відповідно до п.31 Правил, п.29 Договору газорозподільне підприємство має право припинити постачання споживачеві у разі порушення споживачем правил безпеки, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації. В зв`язку з ймовірним виникненням аварійної ситуації представниками Відповідача було проведено відключення газового приладу, а не всього домоволодіння, тому твердження Позивача про відключення від системи газопостачання домоволодіння є безпідставним.

В зв`язку з вищевикладеним представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

Представник третьої особи - Управління соціального захисту населення Царичанської районної державної адміністрації Продан Н.М. в судовому засіданні просила покласти вирішення даного питання на розсуд суду.

Представник третьої особи - Державного професійно-технічного навчального закладу "Царичанський аграрний професійний ліцей" в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, з`ясувавши правові позиції сторін, перевіривши повноваження представників позивача та відповідача, встановивши наявність для того законних підстав, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання неправомірною відмову ПАТ "Дніпропетровськгаз" в наданні послуг з газопостачання ОСОБА_4. В іншій частині позовних вимог слід відмовити. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 08.08.2013 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством "Дніпропетровськгаз" був укладений договір № 7592 «Про надання населенню послуг з газопостачання» (а.с. 4-6). На підставі цього договору між сторонами виникли відносини з постачання природногго газу для побутового споживання. Згідно договору виконавець зобов'язався безперервно надавати споживачеві, членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у приватному будитнку, послуги з постачання природного газу для побутових потреб. Відповідно до пункту 26 вказаного договору с торонами узгоджено і визначено величину заборгованості станом на 05.08.2013 року в розмірі 8603,78 грн.

До ІНФОРМАЦІЯ_1 року споживачем вказаних послуг та покупцем природного газу був її чоловік - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.7), і який з травня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року працював на посаді майстра виробничого навчання в Державному професійно-технічному навчальному закладі "Царичанський аграрний професійний ліцей" (а.с.8).

13.06.2014 року згідно акту на відключення газового обладнання у будинку АДРЕСА_1, абонентом якого являється ОСОБА_4, було відключено газовий прилад - Комфорт по причині невідповідності нормам шлангу з газопостачання, встановлення на димовий канал гофри, відсутнього підрізу дверей, відсутньої форточки, встановлення ванної в топочній (а.с.10).

Позивачем та представником відповідача визнанно той факт, що 13.06.2014 року працівниками відповідача було відключено газовий прилад - котел "Комфорт" до усунення невідповідностей нормам експлуатації газових приладів. Однак, після виконання вимог позивачем газопостачання до побутового приладу не було відновлено відповідачем, який посилався на існування заборгованості з оплати за споживання природного газу, яку ОСОБА_4 вважає спірною. Поновлено газопостачання до котла було лише після пред'явлення позову.

Встановлено, що до суду відповідач про стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_4 не звертався, так само як і не позивався до неї про розірвання договору.

В межах даного позовного провадження самостійних зустрічних позовних вимог відповідачем не заявлено.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору (пункт 1) щодо безперервного постачання природного газу споживачеві, а тому позов підлягає задоволенню в частині визнання неправомірною відмови ПАТ "Дніпропетровськгаз" в наданні послуг з газопостачання ОСОБА_4 відразу після приведення нею до відповідності нормам шлангу з газопостачання, встановлення на димовий канал гофри, виконання підрізу дверей, встановлення форточки, видалення з топочної кімнати зайвих речей.

При цьому суд також виходить з того, що дії відповідача не відповідають вимогам добросовісності, як одній із загальних засад регулювання цивільно- правових відносин в Україні.

Суд також приходить до висновку, що слід відмовити позивачеві в задоволенні вимоги про зобов'язання ПАТ "Дніпропетровськгаз" безкоштовно для неї поновити газопостачання до належного їй будинку АДРЕСА_1, так як газопостачання до газового приладу було поновлено після пред'явлення позову відповідачем за власний рахунок, а до інших приладів споживання, як то до газової плити, постачання природного газу не припинялося.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами у справі про захист прав спожиавача, враховуючи часткове задоволення позову, в тому числі добровільного задоволення відповідачем частини позовних вимог після пред'явлення такогог позову, та відповідно до ст.ст. 88,89 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача в дохід держави 243,60 судового збору.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1110,00 грн., суд прийшов до висновку, що вказані витрати документально не підтверджені, а надані суду приходний касовий орбер від 26.12.2014 року (а.с.69) та акт про фактичне надання юридичних послуг адвокатом ОСОБА_1 (а.с.72) не є належними доказами, так як документальним підтвердженням у такому випадку виступають дані, внесені до Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, форму та порядок ведення якої затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів від 16.09.2013 року №481, і стосується, в тому числі діяльності приватних адвокатів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову ПАТ "Дніпропетровськгаз" в наданні послуг з газопостачання ОСОБА_4.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПАТ "Дніпропетровькгаз" (і.к. за ЄДРПОУ -24608002) в дохід держави 243,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З повним текстом рішення можливо ознайомитися 21 січня 2015 року.

Суддя Царичанського районного суду Ю.О. БОЙКО