Рішення № 42481961, 22.01.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7683/14-ц

пр. № 2/759/202/15

22 січня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Кривов»яза А.П.

при секретарі - Тищенко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського району м.Києва, Комунальне підприємство РЕО 10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, з подальшим збільшенням позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що в 30.10.2011 року з вини відповідачів була залита водою квартира позивача АДРЕСА_1. В результаті залиття позивачу була нанесена матеріальна шкода, в розмірі 3 811,00 грн. Моральну шкоду позивач з урахуванням збільшених позовних вимог оцінив в 3 000,00 грн., яку просить стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали обставини викладені в уточненій позовній заяві, та просили її задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки позовні вимоги є безпідставними та надуманими.

Представник третьої особи Комунального підприємства РЕО 10 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що залиття квартири позивача трапилось саме з вини відповідачів.

Представник третьої особи КПУЖГ Святошинського району м.Києва у судове засідання не з»явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, в якій і проживає.

Згідно акту № 1071 від 06.12.2011 року комісія в складі головного інженера, інженера, майстра технічної ділянки, монтажника санітарно-технічних систем КП РЕО-10, при обстеженні квартири позивача АДРЕСА_1, згідно заяви від 31.10.2011 року, виявила, що відбулося залиття в квартирі АДРЕСА_1 з квартири № 101, де в кімнаті був відсутній прилад опалення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки форми № 3 відповідач ОСОБА_2 є власником особистого рахунку квартири АДРЕСА_2, відповідачка ОСОБА_3 дружина власника особистого рахунку, відповідачка ОСОБА_5 дочка власника особистого рахунку, вони зареєстровані та проживають у вказаній квартирі.

Згідно наказу № 76 від 25.08.2005 року «Держжитлокомунгоспу» термін експлуатації трубопроводу центрального опалення перевищений власником квартири АДРЕСА_2

У судовому засіданні представник відповідачів, заперечуючи стосовно позову зазначив, що зазначене залиття квартири позивачів трапилось з вини працівників КП РЕО-10, які проводили ремонтні роботи.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні журналів заявок КП РЕО-10, зокрема із журналу реєстрації поточних заявок СТС, дійсно, 11.10.2011р. від відповідачів надходила заявка про протікання радіатору опалення. Відповідно до відмітки у графі її виконання огляд даної несправності призначено на 12.10.2011р. слюсарем ОСОБА_6. (а.с.34-35)

Однак, у подальшій документації КП РЕО-10 відсутні відомості про проведення будь-яких ремонтних робіт у квартирі відповідачів саме працівниками РЕО.

Як пояснив у судовому засіданні представник КП РЕО-10, ймовірно слюсар ОСОБА_6, який на даний час вже не працює у РЕО-10 та його місцезнаходження не відомо, у вільний від роботи час за домовленістю з відповідачами, міг проводити якісь роботи у квартирі відповідачів.

Однак будь-яких нарядів чи вказівок на проведення таких робіт керівництвом КП РЕО-10 офіційно йому не надавалось і це могла бути його власна ініціатива.

Таким чином, на думку суду, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження своїх пояснень щодо того, що дане залиття трапилось з вини саме працівників КП РЕО-10 відповідачами суду не надано.

Загальна вартість матеріальної шкоди завданої позивачеві відповідно до локального кошторису № 1 від 01.01.2012 року, який складений та затверджений керівництвом КПРЕО-10 становить 3 355,00 грн., проте позивач зазначив, що згідно довідки Держстата України Головного Управління Статистики м. Києва від 09.09.2014 року, індекс інфляції з жовтня 2011 року по серпень 2014 року склав 113,6 %, що дорівнює 456,00 грн., таким чином матеріально шкоду яка підлягає стягненню з відповідачів становить 3 811,00 грн.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, внаслідок якого було пошкоджено його майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, захисту свого порушеного права в суді, в зв'язку з чим останньому були спричинені моральні страждання, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 000,00 грн.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог та їх часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних долях на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди із урахуванням індексу інфляції 3 811 грн., у відшкодування моральної шкоди 2 000 грн., а всього стягнути 5 811 (п»ять тисяч вісімсот одинадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних долях судовий збір у розмірі 260 грн. 84 коп. на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: