Ухвала суду № 42481863, 15.01.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2660/14-ц

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі № 758/2660/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Зазначає, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22.12.2014 року було вжито заходи забезпечення позову позивача шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 та заборони останньому вчиняти певні дії відносно Квартири.

Посилається на те, що незважаючи на вжиття судом заходів забезпечення позову, ОСОБА_3 продовжують вчинятися як безпосередньо, так і через своїх представників та пов'язаних осіб, зокрема, через ОСОБА_4, активні дії щодо позбавлення позивача будь-яких прав на квартиру, щодо подальшого відчуження квартири третім особам, проникнення (примусового входження) до квартири. Зокрема, позивача (через родичів, що були присутні в квартирі) було попереджено, що після 15.01.2014 року, у випадку ненадання позивачем добровільної згоди, останнього та/або будь-яких пов'язаних з ним осіб, які будуть присутні в квартирі, буде виселено у примусовому порядку з квартири, замки у вхідних дверях та/або вхідні двері будуть замінені, все майно, що знаходиться в квартирі буде винесено, позивача буде знято з реєстрації місця проживання в квартирі, а в квартиру буде поселено ОСОБА_4 та/або інших осіб.

Звертає увагу суду на те, що з метою виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22.12.2014 року про накладення арешту на квартиру, позивач звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. 30.12.2014 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було надано позивачу витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження. Водночас, при зверненні позивача до державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з метою перевірки державної реєстрації обтяження (арешту) на квартиру, позивача було проінформовано, що державна реєстрація обтяження (арешту) квартири, здійснена 30.12.2014 року, в той же день була скасована як така, що здійснена помилково, а ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22.12.2014 року в частині арешту квартири не може бути виконана державним реєстратором. Причини та підстави неможливості невиконання зазначеної ухвали позивачу не повідомлено.

Вказує на те, що реалізація ОСОБА_3 через представників та пов'язаних осіб вищезазначених дій щодо квартири може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, за якими ОСОБА_3 набув, в тому числі, прав іпотекодержателя Квартири. А відтак, позивач вважає, що існують всі передумови та передбачені чинним цивільно-процесуальним законодавством підстави доповнення (уточнення, розширення) вжитих судом заходів забезпечення позову, накладення повторного арешту на квартиру та встановлення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та/або будь-яким іншим особам заборони вчиняти дії відносно квартири до прийняття судом рішення по даній справі. У зв'язку з чим звертається з даною заявою до суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку, що вона (заява) підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні суду дійсно перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги.

Предметом спору між сторонами в зазначеній справі, зокрема є: визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 19 лютого 2014 року, укладеного між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_3 щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № 61-КЛ від 30.11.2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» та визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором, укладеного між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1360, щодо відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «ЕРДЕ БАНК», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 108 (а.с. 145-152).

З викладеного вбачається, що позивачем на даний час оспорюється правомірність укладених між ТОВ «АУЗ ФАКТОРИНГ» та ОСОБА_3 договорів про відступлення права вимоги до нього, по укладених в свій час між ним та ПАТ «ЕРДЕ БАНК» кредитному Договору № 61-КЛ від 30.11.2010 року та іпотечному договору від 02.02.2011 року.

Згідно наданого до суду позивачем вищезазначеного Іпотечного договору від 02.02.2011 року, його предметом є однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 02.04.2001 року Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, реєстраційний № КВ № 56163 (а.с. 13-18).

05.12.2014 року 16:29:23 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Чуйко Г.Г. за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на квартиру, об'єкт нерухомості, за адресою: АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності став вищезазначений іпотечний договір від 02.02.2011 року та Договір відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер: 1360 (серія, номер бланка ВТР 693707), виданий 19.02.2014 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, правомірність укладення якого оспорюється позивачем в цивільній справі № 758/2660/14-ц.

22.12.2014 року ухвалою суду задоволено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_3 та заборони останньому вчиняти певні дії відносно зазначеної квартири, зокрема дій щодо вселення у зазначену квартиру (а.с. 223-226).

Як вже зазначалося вище, заявник звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову посилається на те, що незважаючи на вжиття судом заходів забезпечення позову ухвалою від 22.12.2014 року, ОСОБА_3 продовжують вчинятися як безпосередньо, так і через своїх представників та пов'язаних осіб, зокрема, через ОСОБА_4, активні дії щодо позбавлення позивача будь-яких прав на квартиру, щодо подальшого відчуження квартири третім особам, проникнення (примусового входження) до квартири.

З викладеного вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 ухвала суду від 22.12.2014 року, якою йому заборонено вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1, в тому числі, але не виключно дії щодо вселення у зазначену квартиру, не виконується.

Крім того, судом встановлено, що вищезазначена ухвала також не виконана в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, без обґрунтування мотивів та підстав відмови в її виконанні посадовими особами уповноваженими на її виконання.

Зі змісту статей 3, 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Стаття 151 ЦПК України визначає, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Зі змісту зазначених норм чинного цивільно-процесуального закону вбачається, що законодавцем з метою захисту прав осіб, які беруть участь у справі та забезпечення реального виконання можливого рішення суду, передбачено таку процесуальну дію, як вжиття заходів забезпечення позову, яка допускається на будь-якій стадії розгляду справи.

При системному аналізі ст. 151 ЦПК України з іншими його нормами можна зробити висновок, що надане законодавцем право особам, які беруть участь у справі на подання заяви про забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, викликане зокрема тим, що під час розгляду справи можуть виникати певні обставини, які можуть свідчити про утруднення чи неможливість виконання можливого рішення суду, у випадку їх не попередження та не усунення.

Статтею 152 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом під час розгляду справи.

Так згідно ч. 1 зазначеної статті, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Верховний Суд України в своїй Постанові Пленуму «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, зазначив, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд оцінивши надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність заявником того, що між сторонами дійсно виник спір, а також того, що на даний час виникли обставини, які дають підстави стверджувати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Постановлена раніше судом ухвала про забезпечення позову не виконана та не може в повному обсязі усунути наявних загроз невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обрані заявником види забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та заборони ОСОБА_3, ОСОБА_4 та/або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії відносно зазначеної квартири, відповідають заявленим позовним вимогам, їх застосування не порушує прав та законних інтересів інших осіб і вони (заходи забезпечення) гарантуватимуть захист інтересів позивача та сприятимуть виконанню можливого рішення, у зв'язку з чим заява заявника про забезпечення позову підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, керуючись ст.ст. 3, 4, 151, 152 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі № 758/2660/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 758/2660/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ ФАКТОРИНГ» про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1.

Заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, та/або будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії відносно квартири АДРЕСА_1, в тому числі, але не виключно:

дії щодо вселення у квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та/або будь-яких інших осіб; дії щодо виселення ОСОБА_1 та/або інших осіб, що проживають у квартирі АДРЕСА_1; дії щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1; дії щодо заміни замків, вхідних дверей квартири АДРЕСА_1; дії щодо входження до квартири АДРЕСА_1, та/або перебування в ній ОСОБА_4, ОСОБА_3 та/або будь-яких інших осіб; дії щодо виносу речей (меблів, побутової техніки, одягу тощо), що належать ОСОБА_1, з квартири АДРЕСА_1.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи

Строк пред'явлення ухвали до виконання один рік.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко