Ухвала суду № 42480633, 28.01.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/1918/13-ц Номер провадження 22-ц/786/126/15Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Пікуля В.П., Прядкіної О.В.,

При секретарях: Кальник А.М., Зеленській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_3

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнень просило стягнути заборгованість у розмірі 91722, 76 грн. за кредитним договором № АСТМRX22480215 від 02.08.2008 року.

Рішенням Крюківського районного м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2014 року вказаний позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - 13 626 грн. 14 коп. - заборгованості за кредитним договором № АСТМRX22480215 від 02.08.2008 року станом на 17.07.2014 року та 1037 грн. 57 коп. сплаченого судового збору.

З судовим рішенням не погодилася ОСОБА_2, яка діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_3 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом безпідставно не взято до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до укладеного договору № АСТМRX22480215 від 02.08.2008 року відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 7986, 43 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за ним, про що свідчить заява з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»), підписана відповідачем.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання за вказаним кредитним договором, в останнього станом на 06.03.2013 року виникла заборгованість у розмірі 103 757, 34 грн., яка складається з наступного:

- заборгованості за кредитом - 7973, 83 грн.;

- заборгованості по процентам за користування кредитом - 534, 25 грн.;

- заборгованості по комісії за користування кредитом - 1831, 66 грн.;

- пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 88 000, 58 грн.;

- штрафу (фіксованої частини) - 500 грн.;

- штрафу (процентної складової) - 4917 грн.

Відповідно до судового наказу № 2н-68/09 від 12.03.2009 року з ОСОБА_3 стягнуто 13 155, 31 грн., а саме:

- 7986 грн. - заборгованості за кредитом;

- 381 грн. 96 коп. - заборгованості за відсотками;

- 657 грн. 64 коп. - заборгованості по комісії;

- 3026, 65 грн. - пені;

- 500, 00 грн. та 602, 63 грн. - штрафів.

Звертаючись до суду за захистом свого порушеного права ПАТ «Акцент-банк», з урахуванням уточнень, просило стягнути з відповідача різницю суми заборгованості станом на 17.07.2014 року, отриману від перерахунку загальної заборгованості з відрахуванням суми заборгованості стягнутої судовим наказам, яка становить 91 722, 76 грн. та складається з:

- 0,00 грн. - різниці по тілу;

- 152, 30 грн. - різниці по відсоткам;

- 1174, 02 грн. - різниці по комісії;

- 86082, 05 грн. - різниці по пені;

- 4314, 39 грн. - різниці по штрафам відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З урахуванням викладеного, встановивши, що ОСОБА_3 належним чином не виконуються зобов'язання за кредитним договором, місцевий суд прийшов до висновку, що банк має право на стягнення з відповідача на свою користь суми боргу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум ВССУ у п. 27 Постанови № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Таким чином, місцевий суд встановивши, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру пені з відповідача до суми основної заборгованості, яка до цього часу ним не сплачена та складає 7986, 43 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції як з вірним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦК України, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо пропуску позивачем строку позовної давності, про застосування якого прохав відповідач, оскільки як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги пред'явлені в межах збільшеного строку позовної давності.

Відповідно до розділів 4 та 5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт») визначено порядок розрахунків та відповідальність сторін.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років (п.5.5 Умов) (т. 1 а.с. 4-11).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна по позовній вимозі про стягнення пені - один рік (ст.ст. 257,258 ЦК України). Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На підставі викладеного, несуттєвими являються твердження апелянта стосовно переривання строку позовної давності.

При цьому, інші доводи апеляційної скарги також не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, а зводяться до незгоди з рішенням місцевого суду та переоцінки доказів.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О

Судді: /підпис/ Пікуль В.П. /підпис/ Прядкіна О.В.

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ____ Панченко О.О.