Постанова № 42479810, 18.07.2014, Кагарлицький районний суд Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1246/14-а

Категорія 106

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 року Кагарлицький районний суд Київської області під головуванням судді Шевченко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ДАІ Святошинського району м. Києва Шевченка Олександра Григоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд скасувати постанову ДАІ серії ПС1 №124541 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП України у вигляді штрафу в сумі 306 грн., та провадження по справі закрити, посилаючись на те, що 23 травня 2014 року інспектором ДПС ДАІ Святошинського району м. Київ Шевченком Олександром Григоровичем був складений протокол про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП України серії АВ2 № 453491 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 306 грн.

Він незгодний із вищезазначеним протоколом та винесеною постановою, оскільки він був складений без урахування обставин по даній справі, що мають істотне значення.

В дійсності, 23 травня 2014 року він керував автомобілем марки «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Київ по вул. Чорнобильській 46/80 та на виїзді з ринку здійснив поворот ліворуч та метрів за 400 був зупинений інспектором ДПС ДАІ Шевченком О.Г., який звинуватив його в порушенні п. 4.2, тобто не виконав вимогу дорожнього знаку «Рух праворуч».

Окрім констатації факту, так званого допущеного ним порушень вимог п. 4.2 Правил дорожнього руху не зазначено ні одного з доказів, які б вказували на те, що він в дійсності допустив порушення вимог вищевказаного пункту Правил дорожнього руху.

При складанні протоколу серії АВ2 № 453491 про адміністративне правопорушення від 23 травня 2014 року інспектор ДАІ в порушення вимог ст.. 256 КУпАП, якою визначається зміст протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено свідків, не взято у нього пояснення, не застосовувались технічні засоби для фіксації так званого вчиненого правопорушення, йому не було роз'яснені його права та обов'язки відповідно до ст.. 63 Конституції України, ст.. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 278 КУпАП України, якою визначається підготовка до розгляду справи та правильність складання протоколу про адміністративне правопорушення, протокол повинний містити опис обставин із зазначенням обставин справи та свідків.

Оскільки, він вважає, що в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а тому відповідно до п. 1 ст.. 247 КУпАП зазначені обставини є підставою, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач в судове засідання не з'явився та подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність. Свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки в суд не повідомив, а тому суд вважає, що відповідач в засідання суду не з'явився без поважних причин і ухвалює постанову на підставі наявних в справі матеріалів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити частково.

В судовому засіданні суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 453491 від 23.05.2014 року, що був складений відносно позивача - ОСОБА_1, то у протоколі зазначено, що позивач ОСОБА_1 23 травня 2014 року о 13 год. 10 хв. на вул.. Чорнобильська, 46/80, керуючи автомобілем марки «Мерседес банц», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не виконав вимоги знаку п. 4.2 «Рух праворуч», чим порушив п. 4.2 Правил дорожнього руху.

При цьому, в протоколі ОСОБА_1 здійснив запис, що він не згідний з висунутим йому порушенням.

У постанові відповідач встановив, що ОСОБА_1 23 травня 2014 року о 13 год. 10 хв. на вул.. Чорнобильська, 46/80, керуючи автомобілем марки «Мерседес банц», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, не виконав вимоги знаку п. 4.2 «Рух праворуч», чим порушив п. 4.2 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 171-2 КАС України передбачено, що постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до суду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки,стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, атак само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Нормою ст. 71 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи позивача. Відповідачем не були надані матеріали справи про адміністративне правопорушення, відеозапис, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких інспектор ДАІ дійшов висновку про винність позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій інспектора під час складання протоколу про адміністративне правопорушення чи винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач суду не наддав, а відтак, в діях позивача не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, «Інструкції з організації провадження та діловодства у правах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх справ України, Правила дорожнього руху України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд, -

постановив:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ДАІ Святошинського району м. Києва Шевченка Олександра Григоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову ПС1 № 124541 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 306 грн. скасувати та провадження по справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Демівщина Кагарлицького району Київської області, ідентифікаційний код НОМЕР_3, на користь держави судовий збір на р\р 31219206700324, МФО 821018, код 22030001, ЄДРПОУ - 37341907, банк - ГУ ДКСУ у Київській області в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя І.І. Шевченко