Ухвала суду № 42478147, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р.Справа № 818/2629/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 818/2629/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумиінвест"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Сумиінвест" (далі -ПрАТ "Сумиінвест"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0037541705/47502 від 11.09.2014 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 818/2629/14 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 13.01.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

На підставі направлень № 1661, 1662 від 11.08.2014 р. головними державними ревізорами-інспекторами Свиридюк Т.М. та Косяком Д.В. проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 15.08.2014 р.

Результати перевірки оформлені актом від 27.08.2014 р. № 3489/2203/14021477/359 (а.с. 5-26).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем, в тому числі, приписів: абз. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано 162 890, 13 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі даного висновку Акту перевірки, відповідачем прийнято 11 вересня 2014 р. податкове повідомлення-рішення № 0037541705/47502 (а.с. 4) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 203 612, 66 грн., з яких: 162 890, 13 грн. основний платіж, 40722, 53 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугувало відображене в акті судження перевіряючих про те, що позивачем реалізовано 15 квартир в будинку № 40/2 блок "Б" по вулиці Харківській в місті Суми за ціною, нижче собівартості, що свідчить про отримання фізичними особами-покупцями додаткового блага у вигляді різниці між сумою продажу та собівартістю квартири.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс, ПК України).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, є об'єктом оподаткування.

На виконання п. 135.1, 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті і включають в себе, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Собівартістю, згідно пп. 14.1.228 п. 14.1. ст. 14 ПК України є витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

На виконання п. 138.8 ст. 138 Кодексу собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Об'єкт адміністрування податку на доходи фізичних осіб визначається розділом ІV Податкового кодексу України.

Так, згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

На виконання пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

В даному випадку, безоплатно отриманим товаром, вартість якого була визначена як об'єкт оподаткування при донарахуванні податку на доходи фізичних осіб, ДПІ у м. Сумах вважає різницю між собівартістю 1 кв.м. квартири в будинку № 40/2 блок "Б" по вулиці Харківській в місті Суми і ціною продажу, зазначеною в договорах купівлі-продажу, укладених з фізичними особами.

При цьому, собівартість 1 кв.м. квартири була розрахована відповідачем шляхом ділення собівартості всього будинку на кількість квадратних метрів, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що складає 2 890, 00 грн.

Надаючи оцінку вказаним фактичним обставинам та наявним у матеріалах справи доказам, колегія суддів виходить з наступного.

Зі змісту договорів купівлі-продажу майнових прав слідує, що в 15 договорах купівлі-продажу, укладених з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (а.с. 45-74) договірна вартість квартири не включає роботи по утепленню, штукатуренню, шпаклюванню, фарбуванню, облицюванню стін; утепленню, підготовці підлоги; заскленню балконів, лоджії; улаштуванню міжкімнатних дверей; розводці внутрішніх мереж води та каналізації; встановленню сантехнічної запірної арматури, газової плити.

Враховуючи те, що вартість вказаних робіт, включається до собівартості квартири, суд робить висновок, що собівартість 1 кв.м. квартир, проданих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 буде нижчою ніж собівартість 1 кв.м. інших квартир, проданих іншим фізичним особам.

Окрім того, чк вбачається з пояснень позивача, собівартість 1 кв.м. по спірним 15 квартирам складає 1260, 00 грн., що є нижче ніж ціна продажу цих квартир, зазначена в договорах купівлі-продажу.

Обставини щодо різної собівартості 1 кв.м. квартир через виконання додаткових робіт в квартирах при будівництві будинку, ДПІ у м. Сумах під час перевірки не досліджувались, доказів, які б спростовували розрахунки собівартості 1 кв.м., надані позивачем, відповідач під час розгляду справи суду не надав.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги той факт, що згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік ПрАТ "Сумиінвест" реалізувало збудовану житлову площу з прибутком, що свідчить про досягнення мети господарської діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2014р. по справі № 818/2629/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.