Ухвала суду № 42478083, 21.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17186/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Пакіж О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 29.08.2014 року № 0001013903 про застосування штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було проведено фактичну перевірку АЗС - магазину, що належить ПАТ «Укрнафта», за результатом якої складено акт від 07.08.2014 № 127/15-32-21-01/00135390 (далі по тексту - акт перевірки).

Відповідачем, за результатами перевірки, встановлені наступні порушення податкового законодавства:

- ст. 15 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме: 01.06.2013 в магазині на АЗС ПАТ «Укрнафта» здійснювалася торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, оскільки останній день ліцензії серії АД № 068255 (термін дії з 01.06.2012 до 01.06.2013) закінчився 31.05.2013 року (а.с.10).

На підставі складеного акту перевірки відповідачем винесене рішення про застосування фінансових санкцій від 29.08.2014 № 0001013903 (а.с.7), яким до ПАТ «Укрнафта» застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01.06.2013 року ПАТ «Укрнафта» мало право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами на підставі вище наведеної ліцензії, оскільки строк її дії закінчувався 02.06.2013 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, виходячи з наступного.

Згідно із абз. 13 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі по тексту - Закон), роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону, тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Згідно із ч. 11 ст. 15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", на території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України.

У ліцензії зазначаються:

найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

вид господарської діяльності, вказаний згідно з частиною третьою статті 9 цього Закону (в повному обсязі або частково), на право провадження якого видається ліцензія;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця;

дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

строк дії ліцензії у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України;

посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

дата видачі ліцензії;

наявність додатка (із зазначенням кількості сторінок).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно із абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Отже, обов'язковою умовою для застосування контролюючим органом штрафної санкції передбаченої абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є продаж тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Згідно ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Укрнафта» отримало ліцензію серії АД № 068255 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, з терміном дії з 01.06.2012 року до 01.06.2013 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суд суду першої інстанції, що станом на 01.06.2013 року ПАТ «Укрнафта» мало право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами на підставі вище наведеної ліцензії, оскільки строк її дії закінчувався 02.06.2013 року.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду від 23.10.2012 по справі К-27227/10, ухвалі Вищого адміністративного суду від 04.03.2014 по справі К/9991/48346/11, ухвалі Вищого адміністративного суду від 02.07.2014 по справі К/9991/710446/11.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем прийнято з порушенням правових положень чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

.

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.