Постанова № 42478011, 14.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 р. Справа № 804/16856/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника третьої особи Пащука В.В. Доленчука С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Міністерства інфраструктури України до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мудрак Вікторії Валентинівни, третя особа державне підприємство «Придніпровська залізниця» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Міністерство інфраструктури України звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мудрак Вікторії Валентинівни, третя особа державне підприємство «Придніпровська залізниця» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з метою державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке виникло на підставі рішення суду, звернувся до відповідача, проте рішенням державного реєстратора відмовлено у задоволенні заяви про реєстрацію прав власності. Позивач вважає, що таке рішення є неправомірним з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки не повідомив, заяв та клопотань не надав, у зв'язку з чим судом було ухвалено проводити розгляд справи без участі представника відповідача. 26.12.2014 року відповідач надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень було прийнято правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позицію позивача та просив задовольнити позов.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року по справі №9/5005/16728/2011, яке набрало законної сили 03.08.2012 року, визнано за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України право власності на нерухоме майно - трансформаторну підстанцію №19 (літ. А-1, І мостіння), розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, 5Т, площею 80,0 кв.м, що перебуває в повному господарському віданні Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828).

27 березня 2014 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про державну реєстрацію за Міністерством інфраструктури України права власності на вказане нерухоме майно, проте Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мудрак Вікторії Валентинівни від 16.04.2014 року №12490895 було відмовлено в реєстрації права власності у зв'язку з ненаданням позивачем документів щодо прийняття в експлуатацію майна.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 15 цього Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У відповідності до пункту 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (надалі Порядок від 17 жовтня 2013 року №868), для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

В силу підпункту 10 пункту 37 Порядку від 17 жовтня 2013 року №868 документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №9/5005/16728/2011 визнано за Державою Україна в особі Міністерства інфраструктури України право власності на нерухоме майно - трансформаторну підстанцію №19 (літ. А-1, І мостіння), розташовану за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, 5Т, площею 80,0 кв.м, що перебуває в повному господарському віданні Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828).

Вказане рішення набрало законної сили 03.08.2012 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Міністерством інфраструктури України при подачі заяви до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області не надано вказаного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2012 року по справі №9/5005/16728/2011, що підтверджується краткою прийому заяви №11958320.

В силу абзацу першого пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

З наданої відповідачем облікової справи №6004261 судом встановлено, що позивачем для державної реєстрації прав та їх обтяжень було надано, зокрема, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, технічний паспорт б/н від 02.11.2012 року, виданий Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.

В технічному паспорті б/н від 02.11.2012 року міститься інформація щодо самочинного будівництва, а саме літ. А-1 трансформаторна підстанція №19, та зазначено про необхідність вирішення питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

При цьому позивачем не було надано до реєстрації документів, підтверджуючих введення об'єкту нерухомого майна в експлуатацію.

Відповідно до пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком.

Згідно приписів вказаного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залежить від їх категорій складності та проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Тобто, сам факт набуття права власності на об'єкт нерухомого майна не звільняє його від обов'язку введення в експлуатацію у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано представником позивача нерухоме майно - трансформаторна підстанція №19 (літ. А-1, І мостіння), розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Молодогвардійська, 5Т, площею 80,0 кв.м, не було прийнято у встановленому порядку в експлуатацію.

Згідно частини 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію

об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Пунктом 49 Порядку від 17 жовтня 2013 року №868 закріплено, що для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Враховуючи викладене, суд вважає, що державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мудрак Вікторією Валентинівною було прийнято рішення від 16.04.2014 року №12490895 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень правомірно.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства інфраструктури України до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Мудрак Вікторії Валентинівни, третя особа державне підприємство «Придніпровська залізниця» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 19 січня 2015 року.

Суддя В.В. Степаненко