Постанова № 42477928, 20.01.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" січня 2015 р. Справа № 902/1230/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.08.2014);

відповідача - Слободяник І.А. (довіреність від 01.12.2014р.);

Безпальчук О.В. - директор;

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Фізичної особи-підпри-ємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Вінницької області від 16.10. 2014 року у справі №902/1230/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Флінтранс»

с.Лисогора Вінницького району Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача

ОСОБА_5 м.Вінниця

про визнання договору застави дійсним та

визнання права власності на заставне майно вартістю 171 354 грн 30 коп.,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарсь-кого процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу апеляційним судом задоволено. Заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.10.2014р. у справі №902/1230/14 (суддя Яремчук Ю.О.) відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_4) до Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Флінтранс» (надалі в тексті - Товариство) за участю третьої особи, яка не заявляє самості-йних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_5 (надалі в тек-сті - ОСОБА_5) про визнання договору застави дійсним та визнання права власності на зас-тавне майно вартістю 171 354 грн. 30 коп.

Рішення вмотивоване тим, що сторони не дотримались вимог ст.ст. 220, 585 Цивільного ко-дексу України про нотаріальне посвідчення договору застави, а тому такий правочин є недійсним. (арк.справи 80-82).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого госпо-дарського суду від 16.10.2014р. у даній справі скасувати, прийняти нове про задоволення позову та покласти на Відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції помилково не врахував положення, зазначені в роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 24.12.1999р. №02-5/602 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуван-ням Закону України «Про заставу» та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійс-ними». Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не було взято до уваги, що оскільки ФОП ОСОБА_4 повністю виконав вимоги договору застави, а друга сторона ТзОВ «Флінтранс» - ухилилася від нотаріального посвідчення договору, то такий договір має бути визнаний судом ді-йсним, а відтак має бути визнане і право власності Позивача на спірний автопричіп.(арк.справи 87-94).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р. у даній справі апе-ляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання на 25.11.2014р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., суддя Миханюк М.В.(арк.спра-ви 86).

Товариство 19.11.2014р. надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити ос-каржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.(арк.справи 103-106).

У зв'язку з повідомленням Відповідачем у судовому засіданні, що спірний автопричіп заре-єстровано за громадянином ОСОБА_5 - апеляційний суд ухвалою від 25.11.2014р. залучив останнього до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостій-них вимог на предмет спору на стороні Відповідача та відклав розгляд справи на 16.12.2014р.(арк. справи 113-114).

Розпорядженням голови суду від 15.12.2014р. внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Миханюк М.В. Визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. (арк.справи 121).

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Павлюк І.Ю. розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. призначено по-вторний автоматичний розподіл справи №902/1230/14. Автоматизованою системою документообі-гу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. Ухвалою від 19.01.2015р. зазначена колегія суддів прийняла апеляційну скар-гу до свого провадження, тому розгляд справи почався з початку.(арк.справи 141, 143).

У день судового засідання 20.01.2015р. від ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що причіп PANAV PV24 2012 року випуску, рама НОМЕР_1 належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.05.2014р. та просить суд розглядати справу без його участі.(арк.справи 144).

Крім того, в день судового засідання від Відповідача поштою надійшло клопотання про до-лучення до матеріалів справи доказів перебування причіпа PANAV PV24 2012 року випуску, рама НОМЕР_1 у власності ОСОБА_5(арк.справи 146-157).

Представник Позивача в судовому засіданні 20.01.2015р. підтримав апеляційну скаргу в пов-ному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представники Відповідача заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вивчивши мате-ріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4-постачальник та ТзОВ «Флінтранс» -покупець 02.01.2013р. уклали договір постачання товарів №Д-0173 (надалі в тексті - Договір пос-тавки), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується на протязі дії договору поставляти покуп-цеві товар (в тому числі, але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напів-причепів (причепів, автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за йо-го замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною договору (далі - то-вар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплачувати його на встановлених договором умовах.(арк.справи 11).

Загальний обсяг та асортимент товару, що поставляється за цим договором, визначається кількістю та асортиментом товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими наклад-ними відповідно до умов договору на протязі його дії; загальна сума договору складає суму ціни товару, вказану в видаткових накладних протягом дії договору.(п.п.1.2, 1.3 Договору поставки). Відповідно до п.4.1 Договору поставки, ціна товару вважається остаточно визначеною сторонами у видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару за винятком випадку, передбаченого п.5.2 - зменшення курсу національної валюти.

Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію това-ру на протязі 7 днів. У випадку прострочення оплати більше ніж один місяць, постачальник має право, крім стягнення передбачених п.10.4 сум боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф в розмірі 50% від заборгованої суми.(п.п. 5.1, 10.7 Договору поставки).

Договір постачання товарів №Д-0173 від 02.01.2013р. підписано ФОП ОСОБА_4 та ди-ректором Товариства, скріплено відтисками печаток сторін.(арк.справи 11-зворот).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов Договору постачання ФОП ОСОБА_7 на протязі 2013р. поставив, а ТзОВ «Флінтранс» - прийняло автозапчастин на загальну суму 448 037 грн. 50 коп., про що свідчать належним чином оформлені видаткові накладні №Д-00000589 від 13.03.2013р. на загальну суму 27 456,00 грн., №Д-00000694 від 25.03.2013р. на зага-льну суму 19 523,40 грн., №Д-00000755 від 30.03.2013р. на загальну суму 17 944 грн. 80 коп., №Д-00001033 від 25.04.2013р. на загальну суму 27 230,00 грн., №Д-00001110 від 30.04.2013р. на зага-льну суму 24 772 грн. 10 коп., №Д-00001112 від 30.04.2013р. на загальну суму 35 352,00 грн., №Д-00001740 від 18.07.2013р. на загальну суму 28 900,00 грн., №Д-00001752 від 19.07.2013р. на за-гальну суму 11 056,00 грн., №Д-00001793 від 24.07.2013р. на загальну суму 35 442,00 грн., №Д-00001891 від 03.08.2013р. на загальну суму 26 373 грн. 60 коп., №Д-00002106 від 31.08.2013р. на загальну суму 39 726,00 грн., №Д-00002184 від 09.09.2013р. на загальну суму 35 874,00 грн., №Д-00002297 від 17.09.2013р. на загальну суму 31 012,30 грн., №Д-00002280 від 20.09.2013р. на зага-льну суму 34 789 грн. 50 коп., №Д-00002315 від 24.09.2013р. на загальну суму 22 155,00 грн., №Д-00002652 від 30.10.2013р. на загальну суму 30 430 грн. 80 коп.(арк.справи 12-27).

Проте, оплата вказаних товарів здійснена Відповідачем не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості перед Позивачем в сумі 114 236 грн. 20 коп., що підтверджується дво-стороннім Актом звірки розрахунків за період з 01.01.2013р. по 11.11.2013р.(арк.справи 29).

Пропозиції сплатити 114 236 грн. 20 коп. заборгованості та 171 354 грн. 20 коп. заборгова-ності та штрафу, які вбачаються з претензій Позивача від 12.11.2013р. та від 30.11.2013р. - зали-шені Відповідачем без відповіді та без задоволення.(арк.справи 38, 39).

Матеріалами справи стверджено, що з метою забезпечення виконання зобов'язання Товарис-тва перед ФОП ОСОБА_4 за Договором поставки сторони 12.12.2013р. уклали договір застави №1 (надалі в тексті - Договір застави), згідно п.п. 1, 2.1 якого ФОП ОСОБА_4-заставодержатель у випадку невиконання Товариством-заставодавцем своїх зобов'язань за Договором поставки - має право отримати матеріальне задоволення в сумі 171 354 грн. 30 коп. згідно визнаної та неоспоре-ної претензії №2 від 30.11.2013р. за рахунок заставленого майна переважно перед іншими креди-торами цього боржника.(арк.справи 32-33).

Пунктом 2.3 Договору застави сторони визначили, що строк виконання зобов'язання, забез-печеного заставою становить 3 місяці.

Відповідно до п.2.4 розмір забезпеченої заставою вимоги складає 171 354 грн. 30 коп.

Предметом застави є належний Товариству на праві власності причіп-самоскид PANAV PV 24, 2012 р.в., рама НОМЕР_1 (свідоцтво про державну реєстрацію САТ 294 302 від 13.09.2013р., видане Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області (Центр ДАІ 0502), узгоджена вартість якого складає:171 354 грн. 30 коп.(п.п. 3.1-3.3 Договору застави).

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється в позасудовому порядку шляхом пе-редачі предмета застави у власність заставодержателя (п.3.4 Договору застави).

Договір застави, згідно п.7.1, набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Договір застави укладено у простій письмовій формі, його підписано ФОП ОСОБА_4 та директором Товариства, скріплено відтисками печаток сторін.(арк.справи 32-33).

Матеріалами справи стверджується, що 11.12.2013р. Товариство зняло з обліку для реаліза-ції причіп-самоскид PANAV PV24, 2012р.в., рама №ТКPPV 240 085 000 331, про що свідчить облі-кова картка №32045050, а 26.12.2013р. згідно двостороннього акта приймання-передачі майна №1 за Договором застави Товариство передало, а ФОП ОСОБА_4 - прийняв зазначений автопричіп, як предмет застави.(арк.справи 34, 35).

Пропозицію надати видаткову накладну та інші необхідні документи для оформлення реєс-траційних документів на спірний автопричіп у Вінницькому ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінни-цькій області, яка вбачається з листа Позивача №1-12-06.14 від 19.06.2014р. - Відповідач відхилив з мотиву відсутності в журналах обліку ТзОВ «Флінтранс» договору застави, на який посилається Позивач та відсутність будь-яких заборон щодо спірного автопричіпу в реєстрах обтяжень рухомо-го майна. Крім того, за відсутності нотаріально посвідченого договору застави Відповідач відмо-вився надавати Позивачу витребувані документи.(арк.справи 37, 38).

Залишено Відповідачем без відповіді та без задоволення також і пропозицію Позивача, яка вбачається з листа від 01.07.2014р. про необхідність явки 05.08.2014р. до нотаріуса ОСОБА_8 для нотаріального посвідчення Договору застави №1 від 12.12.2013р.(арк.справи 39, 41).

Крім того, з поданих апеляційному суду 20.01.2015р. документів вбачається, що Товариство 14.05.2014р. уклало з фізичною особа ОСОБА_5 договір купівлі-продажу причіпа-самоски-да PANAV PV24, 2012 р.в., рама НОМЕР_1.(арк.справи 152).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та ма-теріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задово-ленню, при цьому приймає до уваги наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов'язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін-ших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських дого-ворів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбаче-них цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного вико-нання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподар-ського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, пе-редбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, уста-новленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими норматив-но-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Предметом даного спору є дійсність договору застави та визнання права власності на зас-тавне майно.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі.(п.1 ч.1 ст.208 ЦК Ук-раїни).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (зас-таводавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставлено-го майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено зако-ном (право застави).(ст.572 ЦК України).

Разом з тим, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвід-ченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.(ст.209 ЦК України).

В силу приписів ч.1 ст.585 та ч.3 ст.640 ЦК України, право застави виникає з моменту укла-дення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з мо-менту його нотаріального посвідчення.

Частиною 2 ст.13 Закону України «Про заставу» (надалі в тексті - Закон) передбачає, що в разі, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підляга-ють державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі від-повідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави косміч-них об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.

В силу ст.16 Закону, право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього до-говору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставо-держателя - право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'я-з-ється з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Колегія суддів звертає увагу, що нотаріальне посвідчення Договору застави від 12.12.2013 року здійснене не було.

Обґрунтовуючи першу позовну вимогу, Позивач у заяві зазначає, що він вчинив усі можли-ві дії для нотаріального посвідчення договору, однак Товариство ухилилося від такого посвідчення. Позивач також наголошує, що часткове виконання договору вже відбулося, оскільки всі документи на предмет застави, рівно як і сам предмет йому було передано.

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказа-ми, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його но-таріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріа-льне посвідчення договору не вимагається.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлений статтею 33 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу, що формальні підстави для визнання Договору застави дійс-ним - у справі наявні, оскільки сторонами не заперечується, що фактично майно перебуває у Пози-вача. Крім того, пропозиція Позивача нотаріально посвідчити Договір застави залишена Відпові-дачем без реагування.

Проте, вирішуючи даний спір апеляційний суд вважає, що позов у частині визнання дійсним правочину, який підлягав нотаріальному посвідченню не може бути задоволений. Колегія суддів встановила, що оскільки предметом застави є транспортний засіб, то Договір застави підлягав но-таріальному посвідченню, але протягом п'яти місяців потреби в його нотаріальному посвідченні та реєстрації обтяження сторони не вбачали. Разом з тим, можливість такого посвідчення на момент звернення до господарського суду - втрачена і це зумовлено переходом до фізичної особи ОСОБА_9 права власності на спірний автопричіп у травні 2014р.

Колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять доказів ухилення Відпові-дача від нотаріального посвідчення правочину, позаяк пропозиція нотаріального посвідчення До-говору застави була зроблена ФОП ОСОБА_4 у липні 2014р., коли власником спірного автопри-чіпу Товариство вже не було.

Такої ж практики дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відобра-ження у п.3.2 постанови Пленуму №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики визнання пра-вочинів (господарських договорів) недійсними».

З огляду на таке, в силу ч.1 ст.220 ЦК України укладений сторонами 12.12.2013р. Договір застави є нікчемним, а твердження про його дійсність спростовуються матеріалами справи, тому з підстав ст.33 ГПК України - в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивач також просив визнати за ним право власності на спірний автопричіп.

Колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вва-жається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.(ч.1 ст.316 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.(ст.321 ЦК України).

Разом з тим, нікчемність Договору застави зумовлює безпідставність набуття Позивачем будь-якого права на спірне майно.

Матеріалами справи стверджується, що 14.05.2014р. на підставі договору купівлі-продажу право власності на причіп-самоскид PANAV PV24, 2012 року випуску, рама НОМЕР_1 перейшло до ОСОБА_5 Доказів визнання недійсним вказаного договору матеріали справи не містять. Разом з тим, із пропозицією надати видаткову накладну та інші необхідні доку-менти для оформлення реєстраційних документів на причіп Позивач звернувся до Відповідача 19.06.2014р., а з пропозицією нотаріально посвідчити Договір застави - 01.07.2014р.(арк.справи 37, 39, 152).

З огляду на зазначене і з мотивів, викладених вище - Позивачем не доведено права власнос-ті на спірний автопричіп. Позов задоволенню не підлягає за безпідставністю.

Виконання зобов'язання крім застави може забезпечуватись, зокрема і неустойкою.(ч.1 ст. 546 ЦК України).

Представник Позивача у судовому засіданні 20.01.2015р. пояснив, що з 31.10.2013р., тобто з моменту виникнення заборгованості за Договором поставки в сумі 114 236 грн. 20 коп. до даного часу - з позовом про її стягнення до господарського суду не звертався.(арк.справи 29, 161-162).

Апеляційний суд зауважує, що можливість такого захисту порушеного права для ФОП ОСОБА_4 не втрачена.

Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків су-ду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Відповідача і вмо-тивованості висновку про безпідставність заявленого позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм мате-ріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задо-волення.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Вінницької області від 16.10.2014р. у справі №902/1230/14 залишити без за-доволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №902/1230/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.