Постанова № 42477691, 05.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05 січня 2015 року 13 год. 00 хв. № 826/16998/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 03 листопада 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - первинний відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення первинного відповідача від 07 липня 2012 року № 000024557 про нарахування позивачу недоїмки зі сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 15384535,00 грн. (далі - оскаржуване рішення).

У позові (у його прохальній частині) законним представником позивача також заявлено клопотання про витребування у первинного відповідача для долучення до матеріалів справи акту від 14 травня 2012 року № 46/15-575 про результати камеральної перевірки (далі - акт перевірки) та оскаржуваного рішення.

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте первинним відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 06 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні, а також, відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну первинного відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) та зобов’язано відповідача надати для долучення до матеріалів копії акту перевірки та оскаржуваного рішення.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 17 листопада 2014 року та протягом судового розгляду справи. Пояснив, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем у зв’язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним норм податкового законодавства.

У судове засідання 08 грудня 2014 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений своєчасно та належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

У тому ж судовому засіданні представник позивача надала письмову уточнену позовну заяву, а саме про скасування як незаконного оскаржуваного рішення щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 15384535,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 106536,50 грн., яку судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 08 грудня 2014 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження, про що відповідача повідомлено письмово.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої 14 травня 2012 року складено акт № 46/15-575 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, відповідно до висновків якого, позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2010 року у розмірі 15384535,00 грн., чим порушено пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон України "Про ПДВ"; у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та п.п. 5.11, 5.12 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та порядок її заповнення і подання" (далі - наказ ДПА України № 166).

На підставі акту перевірки, 07 липня 2012 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 000024557, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 15384535,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 106536,50 грн.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

У ході розгляду справи судом з’ясовано, що позивачем надано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року (вх. № 423557 від 23 вересня 2010 року) (далі - декларація з ПДВ), згідно з якою:

- у рядку 20 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" задекларовано суму у розмірі 66511,00 грн.;

- у рядку 23 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 23.1 + рядок 23.2 + рядок 23.3 + рядок 23.4)" та рядку 23.1 "Значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду" задекларовано суму у розмірі 94747,00 грн.;

- у рядку 24 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" (рядок 23 - рядок 20, позитивне значення) (далі - рядок 24) задекларовано суму у розмірі 28236,00 грн.;

- у рядку 25 та 25.2 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" (рядок 25.1 або рядок 25.2) (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів" (далі - рядок 25, 25.2) задекларовано суму у розмірі 15384535,00 грн.

Так, відповідно до пп. 7.7.1, абз. а), б) пп. 7.7.2, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

З огляду на те, що відповідачем проведено камеральну перевірку декларації позивача з ПДВ, яка відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації (розрахунках) платника податків, суду належить встановити лише правильність числового значення задекларованих сум.

Досліджуючи правильність задекларованих сум у декларації з ПДВ, судом з’ясовано, що:

- задекларована у рядку 23 сума 94747,00 грн. складає суму рядків 23.1, 23.2, 23.3 та 23.4, а саме: 94747,00 грн. + 0 + 0 + 0;

- задекларована у рядку 24 сума 28236,00 грн. є різницею рядків 23 та 20, а саме: 94747,00 грн. - 66511;

- водночас, задекларована у рядку 25 сума 15384535,00 грн. є значенням рядків 25.1 або рядка 25.2, а саме: 0 або 15384535,00 грн.

Поряд з цим, згідно з п.п 5.11, 5.12 наказу ДПА України № 166, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що разом із декларацією з ПДВ позивач подав додаток 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (далі - додаток 2) та додаток 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (далі - додаток 3).

У додатку 2, а саме у колонці 3 "Залишок від ємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" позивач зазначив суми такого залишку за: вересень 2009 року - 0 грн., жовтень 2009 року - 0 грн., листопад 2009 року - 0 грн., грудень 2009 року - 0 грн., червень 2010 року - 28236,00 грн.

Поряд з цим, у додатку 2, а саме у колонці 4 "Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування зазначено суми частин такого залишку у розмірі за: вересень 2009 року - 6833678,00 грн., жовтень 2009 року - 2436353,00 грн., листопад 2009 року - 5999299,00 грн., грудень 2009 року - 86969,00 грн., червень 2010 року - 28236,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що у додатку 3, а саме у рядку 1 позивачем задекларовано суму залишку від’ємного значення попереднього податкового періоду у розмірі 28236,00 грн., у рядку 2 - суму частини залишку від'ємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальниками таких товарів (послуг) у розмірі 0 грн. та у рядку 3 суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 15384535,00 грн.

За переконанням суду, при заповненні декларації з ПДВ та додатків до неї позивачем невірно зазначено суми, що суперечить пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ".

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01 січня 2014 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" (код за ЄДРПОУ 36281659) решту судового збору у розмірі 3870,00 грн. (Три тисячі вісімсот сімдесят гривень 00 копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин