Постанова № 42477649, 21.01.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2015 р. Справа № 809/4113/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.

за участю секретаря судового засідання - Волочій Л.І.,

представника позивача - Кічури Г.В.,

представника відповідача - Гордія В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до ТзОВ «Кортеж плюс» про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ТзОВ «Кортеж плюс» (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 113579,19 грн., за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. Згідно довідки про наявність податкового боргу станом на 28.11.2014 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 113579,19 грн. На виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду, у адміністративних справах №809/2167/14, №809/3243/14, за позовами Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до ТзОВ «Кортеж плюс», які набрали законної сили, стягнуто з рахунків у банках обслуговуючих ТзОВ «Кортеж плюс» та за рахунок готівки, що йому належить, в дохід бюджету, податковий борг в загальному розмірі 100350,51 грн., позивачем вживались заходи щодо стягнення вказаної суми з рахунків відповідача, які не призвели до погашення боргу.

У зв'язку із не сплатою відповідачем послідуючих узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 3381 грн., та орендній платі з юридичних осіб в сумі 9847,68 грн., які не заявлялись до стягнення в судовому порядку, допущено виникнення податкового боргу в розмірі 13228,79 грн., за період серпень-вересень 2014 року, згідно поданих декларацій. Відповідачу надсилались перша податкова вимога №1660 від 03.09.2012 року, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, подала клопотання про заміну сторони правонаступником.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом допущено правонаступництво Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (а.с. 58).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, пояснив, що відділом державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження щодо стягнення податкового боргу по виконавчому листу №809/2167/14 від 12.08.2014 року. Зазначив, що товариством у найкоротші терміни буде погашено в повному обсязі наявний податковий борг. 21.01.2015 року ТзОВ «Кортеж плюс» внесено 2000,00 грн., на погашення податкового боргу по виконавчому листу №809/2167/14 від 12.08.2014 року. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридична особа та взяте на облік, як платник податку Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франкіську.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Податкового кодексу України, які визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податковий борг, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

В пункті 89.3 статті 89 Податкового кодексу України зазначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 91.1 статті 91 Податкового кодексу України встановлено, що керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно (пункт 91.3 статті 91 Кодексу).

Відповідно до Акту податкового керуючого про опис майна за № 18/25-140 від 23.06.2014 року та Акту податкового керуючого про опис майна за №35/25-140 від 03.11.2014 року визначено майно, яке вноситься у податкову заставу - обладнання, станки загальною вартістю 113154,38 грн. (а.с.35-36).

З копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що 24.06.2014 року та 07.11.2014 року відповідно, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, об'єктом обтяження якого є активи платника податків згідно вказаних Актів опису (а.с.37-38).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як вбачається із викладених норм, Кодексом встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків та, лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

В пункті 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивачем не підтверджено належними доказами відсутність у власності відповідача належних грошових коштів, що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивач, як доказ відсутності достатніх коштів у відповідача для погашення податкового боргу, надав суду дані про банківські рахунки відповідача та повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках платника інкасові доручення від 05.11.2014 року за №№1348, 1349, 1347, що, на думку суду, не може вважатись належним вжиттям всіх заходів щодо встановлення відсутності достатніх коштів для погашення заборгованості відповідача (а.с. 29-31).

Так, відповідно до приписів частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що згідно з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2014 року (справа №809/2167/14) стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки відповідача в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 21368,89 грн. (а.с.19-22).

За вказаним судовим рішенням 12.08.2014 року судом видано виконавчий лист №809/2167/14, а 05.09.2014 року на його виконання державним виконавцем відкрито виконавче провадження за № 44602596 (а.с.33).

Крім того, згідно з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.10.2014 року (справа №809/3243/14) стягнуто з рахунків в обслуговуючих банках та за рахунок готівки відповідача в дохід бюджету кошти на погашення податкового боргу в розмірі 25600,11 грн. (а.с.23-25).

Судом встановлено, що позивачем частково сплачено податковий борг в розмірі 2000 грн., в рахунок погашення податкового боргу згідно виконавчого листа в адміністративній справі №809/2167/14 від 12.08.2014 року, що підтверджується квитанцією №13107543 від 21.01.2015 року (а.с.57).

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Як вже встановлено, за судовим рішенням по справі №809/2167/14 видано виконавчий лист та на його виконання державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Суд зазначає, що примусове виконання рішення суду є незакінченим, оскільки позивачем не надано суду таких доказів та не підтверджено наявність постанов про повернення виконавчих документів без виконання у зв'язку із відсутністю у відповідача належних готівкових коштів, чи коштів, що перебувають у банках або інших фінансових установах.

При цьому, враховуючи, що виконавче провадження за №44602448, №44602596 є незакінченим, рішення суду не може одночасно виконуватись органами державної виконавчої служби та органами державної податкової служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що на даний час відсутні правові підстави для прийняти рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, оскільки право на стягнення коштів з рахунків відповідача за рішенням суду не було реалізовано позивачем повністю, згідно із приписами статей 95 та 96 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтовані та безпідставні, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 26.01.2015 року.