Рішення № 42477261, 15.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17229/13 15.01.15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 12 987,86 грн.

Головуючий суддя Нечай О.В.

Суддя Бондарчук В.В.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Макєєв В.М., за довіреністю, Горячев А.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Еталон" (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 12 987,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/17229/13, розгляд справи призначено на 09.10.2013 р.

25.09.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р.

У судове засідання 09.10.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/17229/13 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2013 р. з'явився, надав суду письмовий відзив на позов. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17229/13 відповідач виконав.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 23.10.2013 р.

21.10.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано документи для долучення до матеріалів справи.

23.10.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 23.10.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справа № 910/17229/13 була передана для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2013 р. справу № 910/17229/13 було прийнято суддею Гавриловською І.О. до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 28.10.2013 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справа № 910/17229/13 була передана для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу № 910/17229/13 було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 13.11.2013 р.

У судове засідання 13.11.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17229/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 13.11.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17229/13 відповідач виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 13.11.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку із частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/17229/13 та враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 11.12.2013 р.

06.12.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення по суті спору та заява по справі.

У судове засідання 11.12.2013 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. у даній справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено здійснювати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2013 р. провадження у справі № 910/17229/13 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

13.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського НДІ судових експертиз Рувіна О.Г. з клопотанням судового експерта Ніколаєва Б.К. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було поновлено, задоволено клопотання судового експерта Київського НДІ судових експертиз Ніколаєва Б.К., витребувано додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи, та зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» здійснити попередню оплату вартості судової експертизи в місячний строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було зупинено.

26.02.2014 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/17229/13 без висновку експерта, у зв'язку з ненаданням експерту додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 19.03.2014 р.

У судове засідання 19.03.2014 р. представники сторін не з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. у даній справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

04.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського НДІ судових експертиз Рувіна О.Г. з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було поновлено, задоволено частково клопотання судового експерта Київського НДІ судових експертиз, витребувано додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи, та зобов'язано Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» здійснити попередню оплату вартості судової експертизи в двотижневий строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було зупинено.

11.06.2014 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/17229/13 без висновку експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було поновлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/17229/13 у складі трьох суддів, матеріали справи № 910/17229/13 передано керівництву суду для визначення складу суду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 24.06.2014 р., розгляд справи № 910/17229/13 доручено здійснювати колегії суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. справу № 910/17229/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 23.07.2014 р.

У судове засідання 23.07.2014 р. представники сторін не з'явились.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2014 р. у даній справі було повторно призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2014 р. провадження у справі № 910/17229/13 було зупинено.

26.11.2014 р. до господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 910/17229/13 без висновку експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 15.01.2015 р.

13.01.2015 р. представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав письмові пояснення по справі.

У судове засідання 15.01.2015 р. представники позивача з'явились, надали свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.01.2015 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2012 року між Завадою Мариною Олександрівною (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-0199-12-00044 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Фольксваген», державний номерний знак АХ 3114 СМ.

Добровольський А.В. 06.10.2012 р. об 11 год. 10 хв., керуючи транспортними засобом «Мерседес», державний номерний знак АІ 9069 ВВ, по Харківському шосе у м. Києві, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», державний номерний знак АХ 3114 СМ, під керуванням водія Довженко Ю.Т., що призвело до пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16.11.2012 р. Добровольського А.В. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

В матеріалах справи відсутній звіт суб'єкта оціночної діяльності з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля страхувальника з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

З метою встановлення всіх обставин справи, ухвалою господарського суду міста Києва у даній справі було призначену судову автотоварознавчу експертизу. На вирішення експерта було поставлено наступне питання: «Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки "Фольксваген", державний номерний знак АХ 3114 СМ, який було пошкоджено внаслідок ДТП, яка сталась 06.10.2012р. в м. Києві на Харківському шосе, за участю автомобіля марки "Мерседес", державний номерний знак АІ 9069 ВВ, та автомобіля марки "Фольксваген", державний номерний знак АХ 3114 СМ?». Оплату за проведення експертизи було покладено на відповідача.

В свою чергу, відповідач неодноразово ухилявся від оплати судової експертизи, внаслідок чого матеріали справи № 910/17229/13 повертались до господарського суду міста Києва без висновку експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає розрахунок суми страхового відшкодування від 26.04.2013 р., на підставі якого позивачем було складено страховий акт та здійснено страхове відшкодування, як належний та допустимий доказ, в розумінні статей 33, 34 ГПК України.

Позивачем було складено та підписано страховий акт № ДККА-20905 від 26.04.2013р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Фольксваген», державний номерний знак АХ 3114 СМ, внаслідок ДТП, яка сталась 06.10.2012 р. об 11 год. 10 хв. по Харківському шосе у м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 12 987,86 грн.

На підставі сформованого страхового акту № ДККА-20905 від 26.04.2013 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 12 987,86 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 7145 від 26.04.2013 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Мерседес», державний номерний знак АІ 9069 ВВ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон» (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3580019.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АВ/3580019 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Мерседес», державний номерний знак АІ 9069 ВВ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Мерседес», державний номерний знак АІ 9069 ВВ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/3580019, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/3580019 встановлено франшизу в розмірі 500,00 грн.

Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АВ/3580019, при визначенні розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач не направляв відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, як це передбачено статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. п. 35.1. та 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

є) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

У постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року в справі № 23/279 зазначено про те, що позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 12 987,86 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 12 487,86 грн. (за вирахуванням франшизи, встановленої Полісом № АВ/3580019).

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду м. Києва права позивача не були порушені відповідачем, в розумінні ч. 1 ст. 1 ГПК України, а тому судовий збір повинно бути покладено на позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, будинок 32 літ.А; ідентифікаційний код: 30859524) страхове відшкодування в розмірі 12 487 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 86 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судовий збір покласти на позивача.

Повне рішення складено 20.01.2015 р.

Головуючий суддя Нечай О.В.

Суддя Бондарчук В.В.

Суддя Цюкало Ю.В.