Рішення № 42477244, 21.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.15р. Справа № 904/8974/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 165 000,00 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Шведун Г.В., довіреність № 09-32/148 від 05.03.2014 року, представник;

від відповідача: Стифурак С.В., протокол № 2 від 11.09.2014 року, директор.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 165 000,00 грн. Судовий збір у сумі 3300,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 1041/09-12 від 29.12.2012 року в частині щодо своєчасної сплати орендної плати за період з листопада 2013 року по січень 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неможливість користування об'єктом оренди у спірний період через припинення постачання електро- та газопостачання.

У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував.

Не погоджуючись із заявленою сумою позовних вимог, відповідачем було подано 22.12.2014 року через канцелярію суду клопотання про призначення судової експертизи для визначення реального розміру заборгованості, проти чого представник позивача заперечував з підстав його необґрунтованості.

Розгляд справи призначався на 08.12.2014 року, 22.12.2014 року, 13.01.2015 року.

За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2015 року строк розгляду спору був продовжений на 15 днів до 29.01.2015 року.

У судовому засіданні 21.01.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАРИТЕТ" укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1041/09-12 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення трубоволочильного цеху № 5 загальною площею 8181,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 56 (Додаток № 1 до Договору - План - схема приміщення).

Згідно з пунктом 2.1. договору передача об'єкту оренди здійснюється за актом прийому-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами пункту 2.3. договору об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що з дати передачі об'єкту оренди орендареві в орендне користування по акту приймання-передачі об'єкту починається відрахування строку оренди і нарахування орендної плати.

Нарахування орендної плати припиняється з дати підписання сторонами акту повернення орендарем об'єкту оренди орендодавцю. Акт повернення об'єкту оренди повинен бути підписаний у день фактичного звільнення орендарем об'єкту та містити відомості про стан об'єкту оренди приміщень, показання встановлених в об'єкті оренди приладів обліку і контролю (електро-, водопостачання) при його поверненні з орендного користування.

Відповідно до пункту 3.1. договору (в редакції додаткового договору № 4 від 31.12.2013 року) строк оренди складає 13 календарних місяців, з 01.01.2013 року по 31.01.2014 року.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розмір орендної плати в місяць за користування об'єктом оренди складає 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. з ПДВ за кожен місяць.

За умовами пункту 4.4. договору орендні платежі перераховуються орендарем в безготівковому порядку на рахунок орендодавця, вказаний в пункті 11 цього договору.

Згідно з підпунктом 5.3.2. договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні та інші передбачені цим договором платежі.

Відповідно до пункту 6.1. договору в останній день строку оренди орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди та передати орендодавцю об'єкт оренди за актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до дати закінчення строку дії оренди, визначеної в пункті 3.1. цього договору, а в частині виконання сторонами грошових зобов'язань - до повного їх виконання згідно з цим договором (пункт 10.1. договору).

Відповідно до договору об'єкт оренди було передано позивачем у користування відповідачу за актом приймання-передачі від 01.01.2013 року (а.с. 17 том 1).

По закінченню строку дії договору орендар повернув, а орендодавець прийняв об'єкт оренди за актом прийому-передачі від 31.01.2014 року.

Позивачем були виставлені відповідачу для оплати наступні рахунки-фактури: № 21175 від 11.11.2013 року на суму 55 000,00 грн. - за оренду приміщення у листопаді 2013 року; №22052 від 10.12.2013 року на суму 55 000,00 грн. - за оренду приміщення у грудні 2013 року; № 24034 від 03.02.2014 року на суму 55 000,00 грн. - за оренду приміщення у січні 2014 року (а.с. 19 - 21 том 1).

Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем договірних зобов'язань з орендної плати у заявленій до стягнення сумі - 165 000,00 грн. за період з листопада 2013 року по січень 2014 року включно.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 4.2. договору орендна плата за січень 2013 року має бути сплачена орендарем до 01.02.2013 року. Орендна плата за наступні місяці сплачується орендарем, не пізніше 10 числа поточного місяця в розмірі, передбаченому пунктом 4.1. цього договору.

Отже, за умовами договору орендна плата мала бути сплачена у наступний строк:

за листопад 2013 року - не пізніше 10.11.2013 року;

за грудень 2013 року - не пізніше 10.12.2013 року;

за січень 2014 року - не пізніше 10.01.2014 року.

За обставинами справи строк виконання зобов'язань з орендної плати, заявленої до стягнення, є таким, що настав.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати у сумі 165 000,000 грн. відповідач суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Заперечення відповідача проти позову щодо неможливості користування орендованим нежитловим приміщенням у спірний період через припинення постачання електроенергії та газу судом не приймаються, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, у тому числі й щодо неможливості його використання за призначенням. Правом на подання зустрічного позову про зменшення заявленої до стягнення орендної плати з підстав, зазначених у відзиві, відповідач не скористався.

Подане відповідачем клопотання про призначення судової експертизи для визначення реальної суми заборгованості не є об'єктивно необхідним за обставинами справи, так як не обумовлюється складністю розрахунків, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 165000,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3 300,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Раритет» (53205, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Крупська, буд. 1, ідентифікаційний код 31576566) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, буд. 12, ідентифікаційний код 00039002) основний борг у сумі 165 000,000 грн., судовий збір у сумі 3 300,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2015 року.

Суддя І.І. Колісник