Постанова № 42477084, 18.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 р. Справа № 804/18026/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача Кропова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0003252201, -

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0003252201.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

У період з 03.09.2012 р. по 14.09.2012 р. Новомосковською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проводилась позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрофірма Рассвет» (код за ЄДРПОУ 03742096), за результатами якої складено акт від 21 вересня 2012 року №314/222/03742096 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Рассвет» (код ЄДРПОУ 03742096) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. По 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р.».

В акті перевірки від 21 вересня 2012 року №314/222/03742096 відповідачем зроблено висновок про порушення: п.п.209.1., п.п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по загальній декларації всього у сумі 632 677 грн. по загальній декларації, в тому числі по періодам: січень 2012 року - 220 162 грн., лютий 2012 року - 260 718 грн., березень 2012 року - 264 383 грн., квітень 2012 року - 16 074 грн., травень 2012 року - (-117 640 грн.), червень 2012 року - (-11 120 грн.).

На підставі висновків, викладених у акті від 21 вересня 2012 року №314/222/03742096, Новомосковською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2012 р. №000802200, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма Рассвет» збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1 423 523,25 грн., з яких за основним платежем у розмірі 632 677 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 790 846,25 грн.

Позивач зазначає, що на підставі акта перевірки від 21 вересня 2012 року №314/222/0374209624.10.2014 р. відповідачем було сформовано додаткове податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. №0003252201, відповідно за яким до ТОВ «Агрофірма Рассвет» було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 158 169,25 грн., за платежем з податку на додану вартість, яке позивач отримав 24.10.2014 р.

Позивач сформоване, контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. №0003252201 вважає неправомірними та незаконними, а відтак таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовоме засідання, призначене на 18 грудня 2014 р., не з'явився, проте його позиція суду відома з поданих ним раніше заперечень, а саме від 12 листопада 2014 р., в яких зазначино, що акт перевірки від 21 вересня 2012 року №314/222/03742096 Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області складений правомірно, згідно діючого законодавства, висновки за результатами якого є цілком обґрунтованими, а отже і податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. №0003252201, яке сформоване контролюючим органом на підставі зазначеного вище по тексту акту перевірки є правомірним.

Зважаючи на викладене, Новомосковська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №429815; копія виписки з ЄДРПОУ; копія статуту ТОВ «Агрофірма Рассвет»; копія акта перевірки від 21.09.2012 р. №314/222/03742096 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Рассвет» (код ЄДРПОУ 03742096) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. По 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р.»; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2012 р. №0000802200; копія листа від 15.09.2014 р. №12959/9/04-08-2201 про надання інформації; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. №0003252201; копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 р.; копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.08.2014 р.; копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 р.; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 р.; копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративног суду від 26.11.2013 р.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» є юридичною особою, що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до підрозділу 2.2 розділу 2 «Цілі та предмет товариства» Статуту ТОВ «Агрофірма Рассвет», копія якого міститься в матеріалах справи, предметом діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, цей підклас включає: вирощування зернових культур (крім рису); вирощування бобових культур, зокрема гороху, які підлягатимуть сушінню, лущенню на зерно; вирощування насіння олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, ріпаку, рижію, тощо), вирощування овочів та баштанових культур, коренеплодів та бульбоплодів, включає: вирощування картоплі; вирощування коренеплодів та бульбоплодів з високим вмістом крохмалю та інуліну (топінамбуру, батату, тощо), вирощування цукрового буряку і насіння цукрового буряку, вирощування тютюну, вирощування прядивних культур, вирощування рису, вирощування інших однорідних і дворічних культур, тощо.

Старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю юридичних та фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби I-го рангу - Піскун Людмилою Петрівною - працівником Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, на підставі направлень від 03 вересня 2012 року за №355,356,357 виданих повноважними працівниками Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та відповідно до наказу Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 31.08.2012 р. №532 проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт від 21.09.2012 р. №314/222/03742096.

У вищезазначеному акті податковим органом зроблено висновок про порушення підприємством п.п.209.1., п.п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по загальній декларації всього у сумі 632 677 грн. по загальній декларації, в тому числі по періодам: січень 2012 року - 220 162 грн., лютий 2012 року - 260 718 грн., березень 2012 року - 264 383 грн., квітень 2012 року - 16 074 грн., травень 2012 року - (-117 640 грн.), червень 2012 року - (-11 120 грн.).

На підставі зазначеного акту від 21.09.2012 р. №314/222/03742096 Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2012 р. №0000802200, відповідно до якого ТОВ «Агрофірма Рассвет» збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1 423 523,25 грн., з яких за основним платежем у розмірі 632 677 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 790 846,25 грн.

Зазначене вище податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2012 р. №0000802200, позивачем оскаржується у судовому порядку, що підтверджується копією ухвали Дніпропетровського окрудного адміністративного суду від 06.11.2012 р. у справі №2а/0470/12458/12 (суддя Турова О.М.).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. провадження у справі №2а/0470/12458/12 було зупиненно до розгляду адміністративної справи №2а/0470/9293/12 Вищим адміністративним судом України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 р. касаційну скаргу Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області - залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суді від 29.08.2013 р. - залишено без змін. Зазначеними рішеннями було визнано протиправним та скасовано рішення від 31.07.2012 р. №27/10/152 про включення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; зобов'язано Новомосковську ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області поновити з дати виключення ТОВ «Агрофірма Рассвет» в реєстрті суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видати свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Суд також зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 р. у данній справі було відмовлено у задоволенні клопотання Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі №804/18026/14 до набрання законної сили рішенням у справі №2а/0470/12458/12, оскільки зазначене рішення, яке викладено у формі постанови від 03.09.2012 р. на момент розгляду даної справи вже набрало законної сили, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Листом від 15.09.2014 р. за №12959/9/04-08-2201 на адресу керівника ТОВ «Аргофірма Рассвет» Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено додаткове податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. №0003252201, відповідно за яким до ТОВ «Агрофірма Рассвет» було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 158 169,25 грн., за платежем з податку на додану вартість.

У вищезазначеному листі від 15.09.2014 р. за №12959/9/04-08-2201 контролюючим органом було зазначено, що згідно п.п.19`1/34 п.19`1 ст.19`, п.п.20.1.19. п.20.1 ст.20 ПК України здійснено перевірку реалізації матеріалів ТОВ «Агрофірма Рассвет», код ЄДРПОУ - 03742096 ( акт перевірки від 21.09.2012 року №314/222/03742096) з питань правомірності застосування фінансових санкцій, в ході якої в частині правильності застосування фінансових санкцій встановлено, що під час формування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 09.10.2012 р. за №0000802200, на підставі акта перевірки від 21.09.2012 р. №314/222/03742096 контролюючим органом невірно визначено розмір штрафої (фінансової) санкції, а саме штрафна (фінансова) санкція визначена відповідно до абзацу 2 п.123.1 ст.123 ПК Україну на суму 158 000,17 грн., замість вірного абзацу 3,4 п.123.1 ст.123 ПК України на суму 316 000 ,34 грн.

Отже, з урахуванням викладеного в листі від 15.09.2014 р. за №12959/9/04-08-2201, Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача було направлено додаткове податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. №0003252201, яким до ТОВ «Агрофірма Рассвет» було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 158 169,25 грн., за платежем з податку на додану вартість.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України зазначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, протее несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Відповідно до абзацу 2 п.123.1 ст.123 ПК України при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на кладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).

Крім того, згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.209.1 ст.209 ПК України Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.п.209.6 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п.3.4. розділу III Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. за №1236, затвердженого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, в якому зазначено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу ( в якому зазначено, що при складанні податкового повідомлення-рішення йому присвоюється номер, який вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень та складається з таких частин, як: порядковий номер у межах підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - перші 6 цифр номера; номер підрозділу, який склав податкове повідомлення-рішення, - наступні 4 цифри номера).

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленному адміністративному позові та запереченнях до нього, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд критично ставиться до позиції Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, яка викладена в листі від 15.09.2014 р. за №12959/9/04-08-2201, саме в якому й наведено підстави додатково сформованного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. за №0003252201.

При цьому, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. за №0003252201 сформовано контролюючим органом в порушення норм діючого законодавства Украни, а сааме відповідачем недотримано вимог п.3.4 розділу III Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. за №1236, затвердженого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, яким визначено вичерпний перелік порядку формування контролюючим органом окремого податкового повідомлення-рішення. Також суд не може обійти увагою той факт, що розрахунку штрафних санкцій в новій редакції до додаткового повідомлення-повідомлення рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. за №0003252201, як зазначено в листві від 15.09.2014 р. за №12959/9/04-08-2201, саме яким і було направдено додаткове податкове повідомлення-рішення на адересу позивача надіслано не було, що порушує норми статті 58 ПК України, крім того, у додатковому сформованному податковому повідомленні рішенні контролюючим органом не зазначені норми ПК України, відповідно до яких ТОВ «Агрофірма Рассвет» було збільшено суму грошового зобов'язання.

Під час розгляду даної справи відповідач, окрім того, що додаткове податкове повідомлення-рішення сформовано на підставі ака перевірки від 21.09.2014 р. за №314/222/03742096, не зміг довести іншої позиції та послатись на конкретні норми діючого законодавства, яким керувався контролюючий органам під час формування додаткового податкового-повідомлення рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. за №0003252201.

Детальний аналіз зазначених вище норм діючого законодавства ставить під сумнів

правомірність винесення Новомосковською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області додаткового податкового-повідомлення рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. за №0003252201.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість зазначених тверджень відповідача, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

В судовому засіданні представник конторолюючого органу не надав суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень органів державної податкової служби України на винесення додаткових повідомлень-рішень за результатами «перевірки реалізації матеріалів перевірки платників податків», у тому числі і формування оскаржуваного додаткового податкового-повідомлення рішення форми «Р» від 15.09.2014 р. за №0003252201.

При цьому суд зауважує, що некоректним є посилання відповідача в супровідному листі до додаткового повідомлення-рішення на п.п.19.1.34 п.19.1 ст.19, п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України як на підставу винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного. Зазначені норми чинного податкового законодавства України, окреслюючи серед функцій контролюючих органів в тому числі і забезпечення визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також надаючи контролюючим органам право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних, цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановленим цим кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску; тощо, жодним чином не надають контролюючим органам права на здійснення перевірок реалізації матеріалів перевірок з питань правомірності застосування фінансових санкцій, які б мали наслідком винесення будь-яких додаткових повідомлень-рішень.

Крім того, винесення додаткових повідомлень-рішень суперечить також і диспозиції ст.58 ПК України, відповідно до ч.2 п.п.58.2 якого тільки, у разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та (або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

А відтак, перевіривши та встановивши, з урахуванням ч.3 ст.2 КАС України, факт винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0003252201 не на підставі та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); недобросовісності; нерозсудливо; непропорційно; зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ,а також встановивши, що факт спричинення шкоди оскаржуваним рішенням законим правам та охоронюваним інтересам позивача, суд зазначає, що належним заходом, спрямованим на відновлення таких порушених прав буде визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що адміністративним позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0003252201, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного квитанції від 30 жовтня 2014 р. №NOYGH46542 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 316,34 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в розмірі 316,34 грн. (триста шіснадцять грн., тридцять чотири коп.).

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» до Новомосковської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 р. №0003252201, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.09.2014 р. за №0003252201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Рассвет» (код ЄДРПОУ 03742096) сплачений судовий збір у розмірі 316,34 грн. (триста шіснадцять грн., тридцять чотири коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 грудня 2014 року.

Суддя Є.О. Жукова