Постанова № 42477046, 27.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4842/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Скадовська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2255,85 грн.

Позов мотивований тим, що відповідачу нарахована пеня у зв'язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов'язання. Так, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 р. у справі № 2а-935/11/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р., стягнуто з ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у сумі 22376,00 грн. Вказана заборгованість у визначені законодавством строки відповідачем сплачена не була, у зв'язку з чим податковим органом нараховано пеню на суму податкового боргу, згідно ст.. 129 Податкового Кодексу України. Оскільки нараховану суму пені відповідачем не сплачено у добровільному порядку, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідачем надано до суду письмові заперечення на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неправомірне застосування пені на штраф та на її неузгодженість. Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 06.11.2006 р. та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків.

Судом встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.08.2012 р. у справі №2-а-935/11/2170 за позовом Чаплинської МДПІ в Херсонській області до ФОП ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 р., стягнуто з ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції у сумі 22376,00 грн.

Вказана постанова суду набрала законної сили 15.09.2012 р.

Крім того, судом встановлено, що законність дій податкового органу з проведення перевірки та нарахування вказаної штрафної санкції дослідженні судом при розгляді адміністративної справи №2-а-4908/10/2170 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Чаплинської МДПІ в Херсонській області, головних державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА в Херсонській області Вершини Анатолія Олександровича, Літвінова Володимира Віталійовича, Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання протиправними дій службових осіб податкової інспекції щодо підстав, порядку та процедури проведення планової перевірки та скасування рішення від 13.08.2010 р. №0001042352, яке прийнято за результатами проведеної перевірки.

04 лютого 2011 р. Херсонським окружним адміністративним судом ухвалена постанова у вказаній справі, якою в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2012 р. вищезазначена постанова №2-а-4908/10/2170 залишена без змін.

Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2011 р. у справі №2-а-4908/10/2170 набрала законної сили 15.04.2012 р.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт узгодженості податкового боргу за штрафними санкціями в сумі 22376,00 грн. встановлено вищезазначеними судовими рішеннями, які станом на день розгляду даної справи набрали законної сили, тому не підлягають доказуванню в даній справі. Крім того, предметом спору в даному випадку є стягнення пені, а не стягнення штрафних санкцій.

Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях на позов, стосовного того, що фінансова санкція (штраф) і пеня є одним і тим видом відповідальності, а тому штраф на штраф не нараховується, суд не приймає з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З наведених вище судових рішень вбачається, що грошове зобов'язання відповідача вже набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до ст.. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Порядок нарахування і сплати пені регулюється нормами Податкового кодексу України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 N 953 (далі-Інструкція).

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (стаття 14 пп. 14.1.162 п. 14.1 Кодексу).

Пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається зокрема при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом. Нарахування пені, в цьому випадку, здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Пеня належить до міжгалузевих правових категорій (зобов'язальні, податкові правовідносини), що використовується з метою регулювання відносин, обов'язковою ознакою яких є майновий характер.

У податковому праві пеня виконує стимулюючу та компенсаційну функції. Стимулююча функція реалізується шляхом покладення додаткових майнових обтяжень на платників податків у разі порушення ними терміну виконання податкового обов'язку. Компенсаційна функція пені зумовлена необхідністю відновленням порушених майнових інтересів держави та органів місцевого самоврядування у зв'язку з несвоєчасним надходженням коштів до бюджету. Особливість компенсаційної функції пені як правової категорії полягає в тому, що вона є джерелом додаткових надходжень публічних грошових фондів. Саме тому в податкових правовідносинах пеня має подвійну правову природу: по-перше, вона є способом забезпечення обов'язку зі сплати податків і зборів, а по-друге, є санкцією за порушення терміну сплати податків і зборів.

З наведеного вбачається, що пенею визначається плата у вигляді процентів, нарахованих на суму узгодженого податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було направлено на адресу відповідача лист від 05.08.2014 р. №1383/21-14-17-30, яким останнього повідомлено про суму нарахованої пені та строків її сплати.

Відповідно до п. 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

- у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

- у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

- при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу оплати вказаної пені або її скасування, натомість позивачем надано витяг зі зворотного боку облікової картки платника податків ОСОБА_1, з якого вбачається наявність заборгованості зі сплати пені в сумі 2255,85 грн.

Стосовно посилання відповідача на відсутність доказів формування та направлення податкової вимоги про погашення відповідних штрафних санкцій згідно норм ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Ні Податковий Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Із часу направлення податкової вимоги (від 04.06.2012 р. №4941-15, яка була предметом дослідження у адміністративних справах № та №, рішення у яких вже набрали законної сили) до часу звернення із даним позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Положенням ст. 20.1.18 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Враховуючи, що податкова заборгованість в сумі 22376,00 грн. на яку нарахована пеня, є узгодженою, а норми чинного законодавства України не передбачають необхідності узгодження пені, суд вважає вимогу позивача про стягнення податкового боргу в сумі 2255,85 грн. обґрунтованою.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 128, 158, 159, 160-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг по фінансовим санкціям в сумі 2255 (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 85 коп. (одержувач - Державний бюджет, ГУ ДКСУ в Херсонській області, МФО 852010, код одержувача 37686257, рахунок №31119104700186, код платежу 21080900).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3