Ухвала суду № 42476866, 23.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 січня 2015 року м. Київ В/800/237/15

Вищий адміністративний суд України в складі:

головуючого судді: Єрьоміна А.В.,

суддів: Кравцова О.В.,

Мороз Л.Л.,

Цуркана М.І.,

Шведа Е.Ю.

здійснивши розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Імпорт" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеропт-Імпорт» до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року позов задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інтеропт-імпорт" кошти в сумі надміру зарахованих до державного бюджету митних платежів та ПДВ в розмірі 904 786,91 грн. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Імпорт" відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України постановою від 7 жовтня 2014 року скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 1 квітня 2014 року у справі № 820/938/14, та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою Вищого адміністративного суду України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеропт-Імпорт" звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про її перегляд Верховним Судом України.

Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно приписів статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Як на підставу здійснення перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, положень Митного кодексу України, що потягло винесення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог додає копії рішень Вищого адміністративного суду України від 4 лютого 2014 року № К/800/53285/13, від 9 квітня 2014 року № К/9991/79817/12, від 30 січня 2014 року № К/800/66188/13, від 20 березня 2014 року № К/800/39015/13, від 30 жовтня 2014 року № К/800/44971/14, від 20 листопада 2014 року № К/800/44130/14, від 8 липня 2014 року № К/800/1437/14 у яких, на його думку, норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень статті 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень судів касаційної інстанції, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи статті 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в допуску до провадження у Верховному Суді України справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеропт-Імпорт» до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішень.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: