Ухвала суду № 42476226, 27.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 січня 2015 року Справа № 917/903/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргувідділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 р.у справі № 917/903/14 господарського суду Полтавської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія"допублічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"простягнення 14 682,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2015 р. касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області повернуто без розгляду на підставі пункту 2 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Подана повторно відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

У абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Разом з тим, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в якості доказу надсилання копії касаційної скарги товариству з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія" та публічному акціонерному товариству "Кременчуцький сталеливарний завод" до касаційної скарги додані лише копії описів вкладення в цінний лист від 18.12.2014 р. та фіскальних чеків № 0403, № 0404 від 18.12.2014 р., що засвідчені особою, яка не відповідальна за їх видання.

Наведене не дає можливості дійти до певного висновку щодо належного виконання скаржником вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області судовий збір не сплачено, проте заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що звільнення скаржника від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору обґрунтовано тим, що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області утримується за рахунок державного бюджету, і для сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг на казначейському рахунку Головного управління юстиції у Полтавській області відсутні кошти.

Вищий господарський суд України, розглянувши клопотання, зазначає, що ст. 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі державних органів влади, а тому фінансування організації або установи за рахунок коштів Державного бюджету України та не закладення коштів на справляння судового збору до державного бюджету не може бути безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст. 86, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

УХВАЛИВ:

Відмовити відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області повернути скаржнику.

Головуючий: Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.